Реформа децентралізації полягає у делегуванні значних владних повноважень із центру до місцевого рівня, до органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад. В тому числі – і щодо розпорядження землею та коштами громад, обсяги яких значно зростають. Із підвищенням повноважень депутатів місцевого рівня має зростати і рівень їхньої підконтрольності громаді. Однак, як показало розслідування, до місцевого рівня і досі не доходить те, що вже мало стати звичним – подання щорічних декларацій про майновий стан депутатами районних та сільських рад. Як виявило розслідування ЦЖР, у Генічеському районі Херсонської області місцеві депутати можуть роками не подавати декларації про доходи і не нести за це ніякої відповідальності.
Закон України «Про запобігання корупції» передбачає, що е-декларації майнового стану мають подавати і депутати місцевих – сільських, селищних, міських та районних рад. Як виявив Центр журналістських розслідувань, у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (далі Реєстр), відсутні декларації майже десятка депутатів Генічеської районної ради від одного до трьох років. Тобто, є депутати, які взагалі проігнорували обов’язкове майнове та фінансове звітування. ЦЖР намагався зв’язатись із кожним із них, аби подати їхнє пояснення цьому порушенню закону, тож далі приводимо аргументи депутатів, з якими вдалося поговорити.
У Реєстрі відсутня щорічна декларація за 2017 рік депутата Зюмкіна Олександра Анатолійовича (Опозиційний блок). Він стверджує, що подавав декларацію, однак вона чомусь не відображена у Реєстрі на сайті НАЗК.
Віктор Дмитрович Ліхтаренко («Батьківщина»), декларації якого за 2016 та 2017 роки відсутні у Реєстрі, пояснює, що у вказані роки «ще не був депутатом». «Я зайшов замість Мустафаєва у 2018 році. Я передав декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій, коли я став депутатом», – каже Ліхтаренко.
Дані ЦВК свідчать, що Ліхтаренко був обраний депутатом Генічеської райради за списком ВО «Батьківщина» на виборах 25 жовтня 2015 року, однак зареєстрований був Мустафаєв Тенгіз Анвар огли, який отримав більшу підтримку виборців. У травні 2018 року районна рада достроково припинила його депутатські повноваження, тож депутатом став Ліхтаренко. Однак закон зобов’язує його подати декларацію за попередній, 2017 рік, а вона відсутня у Реєстрі.
Немає в ньому і декларацій за 2017 та 2018 роки депутата Віктора Івановича Кононенка (партія УКРОП). У телефонній розмові з журналісткою ЦЖР він повідомив, що декларації подавав, але вже рік як написав заяву про складення депутатських повноважень. Між тим на сайті районної ради у розділі «Депутатський корпус» його ім’я значиться як чинного депутата.
У Реєстрі відсутні декларації за ці ж роки ще чотирьох депутатів Генічеської райради – Воронцова Володимира Юрійовича, Кістечок Людмили Дмитрівни, Кістечка Олександра Дмитровича та Солопа Віталія Петровича.
Депутати Воронцов (Партія місцевого самоврядування) та Солоп (Опозиційний блок) пояснили ЦЖР, що загубили цифровий ключ для входу у систему декларування, при цьому перший обіцяє подати декларацію, як тільки відновить ключа. Нагадаємо, що процедура створення електронного цифрового підпису, яку можна зробити онлайн, займає не більше півгодини (за бажання, звісно).
У відкритому доступі була відсутня інформація про те, що вказані депутати, які порушили вимогу закону про обов’язкове щорічне декларування доходів та суттєвих змін майнового стану, понесли передбачену у таких випадках відповідальність. Тож Центр журналістських розслідувань направив інформаційні запити до Національної агенції запобігання корупції (НАЗК) з переліками депутатів Генічеської районної та міської рад, декларації яких відсутні у Реєстрі. Відповіді НАЗК підтверджують: ніякого покарання депутати за порушення вимог закону поки що не понесли.
Власне, до нашого запиту НАЗК про ці факти взагалі не було відомо. У її відповіді на інформзапит ЦЖР стверджується, що факти про неподання чи невчасне подання декларацій Національній агенції мали повідомити уповноважені особи ради, депутатами яких є вказані нами особи. Відповідно до частини 2 статті 49 закону НАЗК «Про запобігання корупції» державні органи, органи АР Крим та місцевого самоврядування повинні перевіряти та повідомляти НАЗК про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій. До того ж чинний Порядок встановлює, що повідомляти НАЗК вказані органи мають за кожним фактом неподання чи несвоєчасного подання декларацій окремо. Але жодного повідомлення від Генічеської районної ради до НАЗК не надходило.
Водночас у відповіді повідомляється, що Національне агентство на підставі ч.1 ст.12 закону про запобігання корупції звернулось до Генічеської райради «щодо витребування необхідних документів і відомостей відносно зазначених суб’єктів декларування».
Голова Генічеської районної ради Андрій Євстратов у телефонній розмові з кореспондентом ЦЖР повідомив, що про неподання деякими депутатами декларацій він дізнався днями (Розмова відбувалась уже після того, як НАЗК звернулось до райради після інформзапиту ЦЖР).
«Про неподання декларацій деякими депутатами я дізнався позавчора – від депутата, який обурювався, що він подавав цю декларацію, але її там (у Єдиному реєстрі – ЦЖР) не виявилося. Зараз він розбирається з цією ситуацією, чому так вийшло», – сказав Євстратов. – «Ми не зобов’язані стежити за нашими депутатами, тому що вони самостійні політичні фігури, але все одно ми цю роботу ведемо, консультаційну».
Пізніше у відеокоментарі голова Генічеської райради заявив, що райрада не зобов’язана повідомляти НАЗК про неподання декларацій депутатами.
«Районна рада не зобов’язана подавати якусь інформацію стосовно депутатів районної ради, я маю на увазі апарат районної ради не зобов’язаний цього робити. Ми, в принципі, з депутатами на початку календарного року проводимо велику роботу щодо декларування своїх доходів. На першій сесії депутати особисто ознайомлюються, я їх ознайомлюю з необхідністю подання декларацій. За депутатськими комісіями закріплені куратори, які в тому числі, проводять з ними консультаційну роботу та технічно допомагають, якщо депутати не в змозі цього зробити. І це право кожного депутата чи обов’язок подавати декларацію про свої доходи», – сказав голова Генічеської районної ради.
Чому депутати місцевих рад не декларують свої статки?
Очевидна відповідь-версія мала б звучати як бажання щось приховати, або ж, як мінімум, – просто не світити майном чи доходами. Але що такого можна приховати у селі чи невеличкому містечку, яким є Генічеськ, де все, здавалось би, у людей перед очима?
Як показують розслідування ЦЖР, що проводились упродовж останніх кількох років у Генічеському районі, джерел збагачення для депутатів тут немало: це розпорядження землею, яка має особливу цінність у прибережній зоні Азовського моря, розпорядження бюджетними коштами, курортний та аграрний бізнес. Причому останній – особливо тінізований в Україні, бо за час дії мораторію на продаж аграрної землі сформувався величезний чорний ринок. Як показують наші розслідування, у Генічеському районі також популярні схеми обходу мораторію та формування крупних земельних банків бізнесменами, які водночас є депутатами обласної чи місцевих рад. Відкриття легального ринку орної землі криє багато несподіванок, а фігуранти земельних розслідувань ЦЖР уже організовують акції, аби цей час пригальмувати.
У нашому списку депутатів-порушників присутній один із найбільших фермерів регіону – Олександр Кістечок, декларації про доходи якого взагалі відсутні у Єдиному реєстрі, хоча тільки щорічних мало бути три – за 2016, 2017 та 2018 роки.
Попередні роки Олександр Кістечок був помічником народного депутата, екс-губернатора Херсонщини Юрія Одарченка (ВО «Батьківщина»), а цього року і сам балотувався до Верховної Ради України в окрузі №185. Але і тут він обійшовся без подання декларації про доходи, бо у виборчий закон заклали дуже зручну норму – під час позачергових парламентських виборів (на відміну від чергових) кандидати не зобов’язані подавати декларації про доходи. Тож цією «кривою» нормою політики вже скористались двічі – у 2014 та 2019 роках (див. ЧЕСНО закликає не ховати статки).
На жаль, усі спроби наших кореспондентів у Генічеську зв’язатись із Олександром Кістечком, аби спитати – чому він три роки поспіль як депутат райради не подає декларацію про майновий стан, наразі виявились марними. Але ми не втрачаємо надії).
Олександр Кістечок є керівником та засновником двох аграрних компаній – «Дніпро» і «Дніпро-хліб». ТОВ «Дніпро» має чималенький земельний банк – за даними площ ділянок, вказаних у витягах із державного реєстру майнових прав, ми нарахували 4 055,9 гектарів орної землі. Зазначимо, що в цьому масиві інформації ми не побачили ознак того, що Кістечок застосовував популярні схеми обходу мораторію на продаж землі сільгосппризначення – масову скупку ділянок через схему особистого селянського господарства чи фіктивної довгострокової оренди. Кістечок через компанію «Дніпро» паї у селян справді орендує, причому, не на 49, а на 7-10 років, і деякі угоди вже були пролонговані.
Що ж хотів би не оприлюднювати Олександр Кістечок?
Його партнеркою у засновниках ТОВ «Дніпро» у реєстрі значиться мешканка Макіївки Тетяна Миколаївна Анастасова. У місцевих пабліках знаходяться публікацій про стрімкий захід у херсонський бізнес «македонців» після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. Серед яких фігурує й ім’я Віктора Анастасова, знаного також як Стас Макєєевский (тут відео «взяття під охорону» ринку у Генічеську). Тетяна Анастасова, яку називають матір’ю Віктора Анастасова, з’явилась у засновниках ТОВ «Дніпро» у 2011 році разом із Надіє Німетуллаєвою – дружиною голови Генічеської РДА і головного регіонала району Сейтумера Німетуллаєва. У 2014 році він втік в окупований Крим і розшукується СБУ за обвинуваченням у державній зраді. Тоді ж «Дніпро» пережило спробу рейдерського захоплення. Нині у засновниках «Дніпра» лишились Кістечок та Анастасова і питання – в кому «сидить» частка Німетуллаєвих та хто реально є бенефіціаром цього успішного бізнесу – лишаються відкритими.
Поза тим Надіє Німетуллаєва є партнеркою Олександра Кістечка в іншій фірмі – «Народна медицина». З дружиною біглого екс-глави району депутат має рівні частки у ТОВ «Народна медицина» (по 37.5 %), ще 25% – у Марії Подда. Директором фірми є рідна сестра Кістечка – Людмила Дмитрівна Кістечок. Вона також є депутатом Генічеської районної ради і теж присутня у нашому списку порушників закону про запобігання корупції. «Народна медицина» займається продажем фармацевтичних препаратів, це мережа аптек, і Олександр Кістечок є бенефіціаром у ще одному спорідненому ТОВ – «Генічеська центральна аптека».
Нам вдалося зв’язатися з Людмилою Кістечок телефоном. Неподання декларацій за два роки вона пояснює тим, що… не встигла це зробити.
«Ну так сталося, що не подала. Це не те, щоб я щось приховую чи ще щось. Просто так получилося, що не встигла… За два роки», – каже Людмила Кістечок і обіцяє «все виправити». – «Це моя помилка, я її визнаю та постараюсь виправити… Ми ж на очах у народа, а народ і так бачить, що у нас є, як ми живем. Я все виправлю і все подам!», – запевнила депутатка телефоном.
Якби Людмила Кістечок дотримувалась закону про запобігання корупції, то вона б подавала не лише щорічні декларації, а й повідомляла про суттєві зміни свого майнового стану. Цього року, ймовірно, вона б мала повідомити про придбання дитячого оздоровчого табору – приміщень та 3,86 га землі у курортному селі Щасливцево, що на Арабатській стрілці.
Серед депутатів Генічеської міської ради ЦЖР виявив лише трьох порушників норми про щорічне декларування. УРеєстрі ми не знайшли декларацій Голобородько Максима Петровича за 2018 рік, Кобець Людмили Семенівни – за 2017 та Сергеєва Андрія Віталійовича за 2016 рік.
Олександр Тулупов, голова міста Генічеська каже, що депутати міської ради добре поінформовані про необхідність декларування: «Роз’яснили до початку сесії та після сесії, усі повинні були знати, також було оголошення на «Новом визите» (місцеве інтернет-видання – ЦЖР). Всі повинні були знати, що декларування – це обов’язково».
«Деякі депутати були виявлені, я зараз не можу точно сказати. Це Кобець Людмила та Голобородько… Ми їх попереджали, Кукса Юрій Дмитрович, секретар ради, кожної сесії перед декларуванням зазначав, що потрібно подати декларацію. Дзвонили їм особисто, та депутати діють так, як вважають за потрібне».
У відповіді на питання – чи повідомляла міська рада НАЗК про порушників закону, пан Тулупов зіслався на погану пам’ять: «Я не пам’ятаю, усі заяви були через наш юридичний відділ проработані. Та я буваю у відпустці, буваю у командировках, міг пропустити це питання».
Людмила Кобець у телефонній розмові з кореспондентом ЦЖР стверджувала, що подавала декларацію вчасно. Однак державний реєстр на сайті НАЗК свідчить про інше.
Людмила Кобець пройшла у депутати від ВО партія «Батьківщина» зареєстрована як фізособа-підприємець. На сайті райдержадміністрації згадується у переліку спонсорів міських заходів до Дня Конституції у такому контексті: «ресторан «Софія» (Людмила Кобець)». Ресторан знаходиться у центрі курортного Генічеська , навпроти входу до парку ім. Шевченка. Цього травня він мав планово перевірятись Службою з надзвичайних ситуацій, однак перевірка не проводилась. Як вказано в інформації на «Інспекційному порталі», об’єкт – кафе «Софія, директором якого значиться Людмила Кобець – «здано в оренду іншій фізичній особі». Тож дохід він таки приносить, а отримані від здачі в оренду кошти мають вноситись до декларації депутатки, як і джерело їх надходження – тобто, доведеться відкрити ім’я орендаря цього майна.
Максим Голобородько став депутатом від політичної партії «Соціалісти», балотуючись вказував себе як тимчасово непрацюючий. У 2016 році зареєструвався як фізособа-підприємець, основний КВЕД – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. З вересня цього року до видів діяльності додалися послуги з постачання готової їжі. З минулого року , за даними сервісу Contr agent, за підприємцем тягнеться невеликий податковий борг (0.308 тис. грн. в державний бюджет та менше 1 тис. грн. в місцевий). Між тим колеги можуть привітати Максима Голобородька – у липні він виграв аукціон з продажу права вимоги за кредитним договором з КБ «Надра» , заставою якого були житловий будинок та особисте майно боржника у Генічеську.
Перелік інформації, яку виборці могли б побачити у деклараціях своїх депутатів, якби вони дотримувались закону, можна продовжувати. Але, сподіваємось, ми вже навели достатньо даних, що допоможуть громадянам краще знати своїх обранців, а НАЗК – зробити свою роботу за результатами перевірки наданої їм інформації.
Цю типову історію про безкарну необов’язковість декларування депутатів органів місцевого самоврядування ЦЖР попросив прокоментувати Руслана РАДЕЦЬКОГО, заступника голови НАЗК у 2016-2017 роках, а нині – адвоката.
Руслан Радецький, заступник голови НАЗК (2016-2017) фото: investigator.org.ua
«Це правда, що у нас всі звернули увагу на високопосадових осіб, а депутати районних рад тихенько відсиділися. І пройшли так тихо-тихо, непомітно. Коли я працював в НАЗК і був відповідальний за цей напрямок впровадження електронного декларування таких випадків фактично не було. При першому декларуванні 2015 – 2016 року я досить серйозно до цього підходив і мені уповноважені особи направляли повідомлення про те хто подав, а хто не подав. Досить багато приходило цих повідомлень, і ми, звичайно, реагували і змушували подавати. Щодо даних суб’єктів з цього сюжету – вони є суб’єктами електронного декларування і вони були зобов’язані подати електронну декларацію. І те, що ви звернулися, а НАЗК вам фактично не надало правильної відповіді, а повідомило, що нібито уповноважені особи їх проінформували і вони не були в курсі – це не мало бути такого. Тепер ці уповноважені особи мають бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності цим же самим НАЗК. Це мало бути розглянуто на засіданні НАЗК і мав би бути, хоча б якийсь припис НАЗК по уповноваженій особі і, звичайно, припис по данним суб’єктам декларування.
Орган, який відповідає за перевірку електронних декларацій намагається зробити не себе винним, а уповноважену особу, що нібито вони їх не повідомили. Це смішно. Саме тому ці чотири особи мають піти у відставку».
Відеоверсія розслідування – у блозі Ольги Махинько, Центр журналістських розслідувань
