В інвестиційному форумі «RE:Think. Invest in Ukraine», який проходив 29 жовтня за 25 км від лінії фронту, взяли участь бізнесмени та дипломати з 45 країн і представники глобальних фінансових інститутів – Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації та Європейського банку реконструкції та розвитку. На форумі вперше були винесені на міжнародне публічне обговорення питання інвестицій в постраждалу від російської агресії Україну і гуманітарної політики в ситуації, коли миру не досягнуто.
Президент України Володимир Зеленський всіляко намагався заохотити гостей форуму до інвестицій, радив не проспати свого шансу і обіцяв гарні умови ведення бізнесу:
“Почну з головного пріоритету: це рівні і єдині правила гри для всіх – для великого, середнього та малого бізнесу, українського та міжнародного. За 28 років це стало своєрідним українським НЛО: всі про це кажуть, але ніхто цього не бачив. Ми змінимо це, адже чудово розуміємо: тільки чесна конкуренція дозволяє будувати процвітаючу економіку, процвітаючу Україну. Необхідним фундаментом для рівних правил гри є подолання корупції та ефективна робота правоохоронних органів”.
Але майбутнє у зраненій війною та корупцією країні для багатьох іноземних і вітчизняних інвесторів є вкрай непевним. І як би звабливо не виглядали обсяги ринку землі у 40 мільйонів гектарів чи концесії аеропорту у Львові і морського порту в Херсоні – бізнес хоче нарешті побачити результати. І Володимир Зеленський не скупився на жорсткі оцінки та щедрі обіцянки реформ:
“Для того, щоб робота правоохоронних органів не була марною, має відбутись не фасадна, а справжня реформа судової системи. Корумповані суди лякають інвесторів. Лякають не менша за вибухи та постріли. Усвідомлюючи це, ми нарешті запустили роботу Вищого антикорупційного суду, почали очищення Верховного суду та всієї правоохоронної системи”.
В.Зеленський на інвестиційному форумі в Маріуполі Скріншот: Громадське
Про віру у світле українське майбутнє мали б свідчити дванадцять меморандумів, підписаних у Маріуполі прем’єром і членами уряду з міжнародними банками та компаніями. Європейський банк реконструкції та розвитку фінансуватиме реконструкцію регіональних доріг, чотири найбільших оператори зв’язку обіцяють покрити швидкісним інтернетом усю територію країни. Світовому банку таки вдалося розморозити діяльність трастового Фонду багатьох партнерів для відбудови і реінтеграції Донбасу, що був створений ще у 2016 році, але так і не запрацював на повну силу.
Директорка Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен , виступаючи на форумі, заявила, що банк працює над визначенням компаній – драйверів зростання для різних частин Сходу України.
Про них Центру журналістських розслідувань розповів Олег Мирошниченко, керівник напряму проекту “Економічна підтримка Східної України” Агентства міжнародного розвитку США (USAID). За його словами, він пишається цими компаніями і вважає, що вони заслуговують на велику повагу і захоплення:
“Це фармацевтичний кластер в Рубіжному, який складається з ТОВ «АГК», що виробляє фармацевтичну упаковку, ТОВ НВФ «Мікрохім» – виробника фармацевтичних препаратів, і Клініко-діагностичного центру «Фармбіотест» – компанія, яка займається клінічними дослідженнями фармацевтичних препаратів. Вони працюють в тісному тандемі і мають величезні перспективи, вони є нашими партнером, і ми їх будемо розвивати”.
Компанія «АГК», про яку говорить Мирошниченко, розробила і запатентувала так звану бінарну упаковку для медпрепаратів:
“Зазвичай знеболювальне потрібно зберігати в холодильнику, щоб воно не втратило свої властивості. Але бінарна упаковка «АГК» дозволяє зберігати окремо компоненти для виготовлення знеболюючого в окремих відсіках упаковки. Коли вам потрібно знеболююче, ви ламаєте перегородку між ними, струшуєте – і знеболювальне готове. Воно не боїться холоду і спеки, розумієте? Це інновація, яка дозволяє створити новий підсегмент у секторі фармацевтики в світі”, – каже керівник проекту USAID.
Олег Мирошниченко, керівник напряму проекту USAID “Економічна підтримка Східної України” Фото: investigator.org.ua
Це, звісно, приємні новини. Але чи знають про це в уряді? У виступах міністрів про ці досягнення почути не довелось.
Серед “драйверів” Олег Мирошниченко згадує й маріупольську компанію “Мангум”, яка працює в секторі важкого машинобудування та проводить автоматизацію та, як зараз модно казати, “цифровізацію” виробництва. Проектом цифрової трансформації компанії керує її закордонний партнер. “Мангум” – частий гість на закордонних виставках.
ТОВ «Українські конструкції» з Бахмуту міцно утримує левову частку українського ринку плетених та садових меблів.
“Вони ростуть дуже активно, продають багато продукції через «Епіцентр», «Нову Лінію». На українському ринку їхня частка складає 70%. Засновані вони переселенцем з Донецька у 2015-му році. В штаті працює 70 людей, і вони активно розвиваються, будують нові складські приміщення. Зараз в їхніх планах вихід на ринок Туреччини”, – каже Мирошниченко.
Проект “Економічна підтримка Східної України”, фінансований USAID, підтримує малий і середній бізнес на Сході та Півдні України. Але що буде, коли донорські кошти закінчаться?
“Донорські гроші можна вливати, проблема в іншому. Якщо нічого не міняти в підходах до регулювання економічного інвестиційного клімату в цьому регіоні, то, як тільки закінчаться донорські кошти, у бізнеса одразу відновляться стимули до виїзду з регіону, і це, насправді, дуже серйозно. Тому, за моїм досвідом, є консолідована позиція, що цей регіон дуже потребує особливої промислової політики, яка враховуватиме не лише критерій економічної ефективності”, – вважає Олег Мирошниченко. На його думку, потрібно розуміти, що Схід – це територія України, яка є відповідальною за цю землю і має її розвивати, керуючись не лише обсягами прибутку.
У бізнесі вже є люди, що розуміють цю істину. Наприклад, Василь Бумбурас, син відомого забудовника і мецената Пантелеймона Бумбураса, який керує сімейною компанією “Гефест”.
Василь Бумбурас, компанія “Гефест” Фото: investigator.org.ua
“Мій батько прийшов в Україну 23-24 роки тому з маленькою грецькою фірмою, і в Україні прийняли його, він домігся результату. Україна – це країна, в яку можна інвестувати, не можна боятися, і моя сім’я й наша фірма – це живий приклад цього”, – каже Василь Бумбурас.
Сьогодні “Гефест” будує переважно в Одесі, а також в Києві, розповідає керівник компанії. У найближчих планах – вихід на будівельний ринок Маріуполя.
Раніше компанія працювала і в Криму.
“Будували в Криму пару об’єктів, в місті Ялта. А мій батько був почесний консул Греції в Криму. Ми дуже сподіваємося, що Крим повернеться до нас в Україну, і ми продовжимо там будувати”, – каже Бумбурас.
У Криму, схоже, будівельні майданчики грецьких інвесторів просто віджали. Серед відомих забудов Гефесту було і містечко-пансіонат із 14 коттеджів у Форосі.
Котеджне містечко компанії «Гефест» у с. Форос, Крим Фото: gefest-group.com
Василь Бумбурас вважає, що то не найбільша втрата:
“Знаєте, в житті не все рахується грошима, ми готові були втратити навіть набагато більше, але підтримувати наші ідеї про те, що Крим – це Україна. Тому бізнес може йти вгору чи вниз, але ідеї повинні бути стабільними”.
За словами Василя Бумбураса, “Гефест” уже збудував в Україні 450 тисяч квадратних метрів. Інвестицію він оцінює у півмільярда доларів. Скількома ризикне на Донбасі, поки що не знає, але бачить, що ринок фактично вільний.
“На жаль, будівельного ринку взагалі немає в Маріуполі. Сьогодні там ніхто не будує і не інвестує. Але я бачу, що у людей вже є настрій повернутися до нормального життя. І наш бізнес – будівництво, квартири – дуже близько асоціюється з тим настроєм, що потихеньку безпека і мир повернуться”, – каже Василь Бумбурас.
Батько Василя Бумбураса – Пантелеймон Бумбурас відомий не лише як забудовник. Він один із найщедріших меценатів грецької громади в Україні і багато жертвує для допомоги військовим шпиталям та ветеранам війни з Росією. Це – патріотичний бізнес, хоч він і має іноземне коріння. І таких на Донбасі , як кажуть громадські діячі, чимало.
