«Питання національної безпеки» (проект Центру журналістських розслідувань, ефір ТРК Чорноморська), випуск від 7 квітня 2020 року.
Чорноморська телерадіокомпанія на час карантину призупинила прямоефірні програми, тож Центр журналістських розслідувань пише цей випуск просто в офісі редакції. Сьогодні – велика розмова про землю. У ніч на 31 березня 2020 року народні депутати України таки ухвалили історичний законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Україна є єдиною країною Європи, де аграрна земля не продається. Вірніше, продається через каламутні схеми, чим годує армію корупціонерів. Закон ще не підписаний президентом, і мало хто бачив остаточну версію після внесення тисяч поправок. Але є принципові моменти, про які варто говорити.
По-перше, помиляються ті, хто поспішив радісно заявити, що мораторій на продаж аграрної землі скасовано. Закон вступить у силу тільки 1 липня 2021 року, тож до того часу продаж аграрної землі заборонено. А, отже, діятиме ринок нелегальний – і про його схеми і схематозників розповысть сюжет Элізавети Стрій.
По-друге, закон встановлює значні обмеження: до 1 січня 2024 можна буде купити не більше 100 га в одні руки, причому, це право буде тільки у фізичних осіб. З 2024 року можна буде купити не більше 10 тис га в одні руки. І це будуть тільки українці і тільки ними засновані юридичні особи.
Право іноземцям купувати українську землю буде надано тільки за позитивними результатами референдуму. Але і тоді їм буде заборонено купувати землю ближче 50 км від державного кордону України. Як і компаніям, бенефіціарами яких є громадяни країни-агресора і окупанта, тобто, Росії.
Закон також має спеціальну норму про заборону відчуження земель на тимчасово окупованих територіях Донбасу, АР Крим і Севастополя. Голова Меджлісу Рефат Чубаров вважає, що у законі треба прописати цілий розділ щодо Криму.
Створення ринку аграрної землі потребує великої кількості змін у законодавстві. Тобто, треба прийняти цілий пакет законів. Назвемо найголовніші:
Закон щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони” був проголосований у першому читанні ще у листопаді 2019 року, але й досі не винесений для прийняття в цілому. Така ж ситуація і з проектом щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Це надзвичайно важливий закон, бо він передає державні землі за межами населених пунктів у комунальну власність громад. Без громади землі немає – реалізація цього принципу має дати поштовх розвитку громад.
Закон про внесення змін до Земельного кодексу України щодо протидії рейдерству набув чинності у січні 2020 року, однак значна частина його норм вступить у силу через півроку. І головне – уряд до 2022 року має провести інвентаризацію та скласти вичерпний реєстр земельних ділянок, права на які зареєстровано за законодавством, що діяло до 2013 року. Бо інформація про них відсутня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Між тим Указ президента від 8 листопада 2019 року передбачає створення ще одного реєстру – Аграрного. Презентацію його пілотного проекту Мінекономрозвитку провело у 6 областях у грудні. За допомогою цього реєстру планується спростити доступ аграріїв до банківського фінансування, державних послуг, він надасть можливість виправляти помилки у Державному земельному кадастрі та реєструвати договори оренди онлайн. І працюватиме цей сервіс за принципом єдиного вікна. Але коли – невідомо.
Критика земельної реформи у виконанні нинішньої влади та якості законів, які її й формуватимуть, лунають із різних боків. Причому з одного полюсу чуємо звинувачення у розродажу національного надбання, а з іншого лунають звинувачення у недостатності змін, що пропонуються – аж до звинувачень у імітації реформи. Час і ухвалення повного земельного пакету законів покаже, хто правий. Однак варто розрізняти експертну критику і аргументовані побоювання і політичний піар і відверту російську пропаганду, яка говорить однаковими словами з українськими політиками кремлівського призову. Так от, в Росії закон про ринковий обіг земель було ухвалено ще 2003 року. І тепер земля продається і в окупованому Криму – росіяни скуповують її сотнями гектарів. А проросійські політики продовжують блокувати відкриття ринку в Україні.
Закон про обіг аграрних земель містить заборону на відчуження ділянок усіх форм власності, що розташовані на тимчасово окупованих територіях Донбасу і Криму. Виняток – лише отримання ділянки у спадок і цей правочин треба оформити на вільній території. Бо усі акти, видані незаконно утвореними органами у Криму, є нікчемними. Рефат Чубаров, голова Меджлісу, вважає, що цих змін у Земельному кодексі недостатньо. Він пропонує внести до закону про обіг земель цілий розділ щодо земель у Криму.
Детальніше про загрози указу Путіна про обезземелення українців у Криму і його кваліфікацію як воєнного злочину дивіться у відеоблозі Микити Панасенка.
