Тарифи на електроенергію невпинно зростатимуть. 30 квітня НАЕК «Енергоатом» розмістила інформацію про те, що виробництво найдешевшої на ринку атомної електроенергії зменшиться. Міністерство енергетики встановило новий прогнозний баланс на 2020 рік. Згідно документу виробництво атомної енергії зменшиться на 8,6%. Три енергоблоки на Запорізькій та Рівненській АЕС виведуть в резерв, а потужність семи блоків на Южно-Українській, Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській атомних електростанціях зменшать. При цьому програє населення та промисловість, держава зазнає мільйонних збитків, у прибутку буде лише один бізнес – Ріната Ахметова.
Скандал, що назрівав
Галас через зупинку блоків атомних електростанцій розпочався 29 квітня. Тоді колишній нардеп Сергій Лещенко розмістив у своєму телеграм-каналі інформацію про те, що в.о. міністра енергетики Ольга Буславець запропонувала з 10 травня зупинити роботу трьох енергоблоків на АЕС. При цьому Лещенко стверджує, що ця схема впроваджується в інтересах олігарха Ахметова, натомість «Енергоатом» за такого сценарію стане практично банкротом.
ДБР розпочало розслідування щодо посадових осіб Міненергетики, які вирішили зменшити обсяг державної електроенергії на користь приватних компаній.
Вже наступного дня в.о. директора НАЕК «Енергоатом» Петро Котін підтвердив інформацію та заявив, що зменшення потужності атомних електростанцій вважає обґрунтованим. Хоча ще 24 квітня Котін був проти закриття енергоблоків АЕС та заявляв в інтерв’ю журналістам, що керівництво компанії прийшло у березні, щоб припинити робити дійну корову з «Енергоатому» для приватних компаній.
Петро Котін Фото: censor.net.ua
Того ж дня стало відомо, що Рінат Ахметов отримав від регулятора енергетики НКРЕКП тарифний бонус. Завищена ціна для підприємств тепер буде діяти і в вихідні дні, хоча раніше у зв’язку зі зменшенням попиту в суботу та неділю для непобутових споживачів ціна електроенергії зменшувалася. Загалом у сукупності рішень ціна для них зросла на 20%, заявив екснардеп.
Чому Міненергетики зменшує потужність атомних електростанцій
Які ж такі проблеми збиралася вирішити Ольга Буславець зменшенням потужності атомних електростанцій? Під час пандемії коронавірусу скоротилася економічна діяльність, багато підприємств призупинили роботу, а населення навіть під час карантину споживає небагато, бо опалювальний сезон вже скінчився. Споживання електроенергії зменшилось в рази, через що утворився надлишок електроенергії. Енергетика України здатна генерувати більше електроенергії, ніж її споживають.За даними на сайті Міненергетики у грудні 2019 року виробіток склав 14219, а споживання – 10899, під час карантину – різниця між споживанням та виробітком – ще більша.
«Питання в тім, чому це робиться за рахунок дешевшої генерації – атомної, в той час, коли було б логічно, щоб працювала атомна генерація в умовах економічного спаду, який переходить в економічну кризу. Вона здатна забезпечити найбільш дешевою електроенергією. Тут використовують ситуацію, яка склалася внаслідок епідемії коронавірусу, щоб проштовхнути лобістські інтереси окремо взятої олігархічної групи Ахметова», – впевнений провідний експерт з енергетики Михайло Гончар.
Стан енергоринку в Україні
В Україні багато виробників електроенергії, проте найбільше її виробляють компанії ДТЕК Ріната Ахметова, яка володіє вугільними електростанціями та станціями на відновлювальних джерелах енергії, а також державна компанія «Енергоатом», яка керує атомними електростанціями та виробляє 57% усієї електроенергії.
Рінат Ахметов Фото – EPA
Згідно статті 65 Закону про ринок електроенергії Державне підприємство «Гарантований покупець» виконує гарантії держави та скуповує всю електроенергію у виробників енергії з відновлюваних джерел згідно зеленого тарифу. 12 червня 2019 року Кабмін зобов’язав «Енергоатом» продавати 90% електроенергії за фіксованою ціною, при цьому за Положенням про спеціальні зобов’язання держкомпанія має продавати 85% електроенергії Гарантованому покупцю за граничними цінами. За словами чиновників, це було зроблено з метою стабілізації тарифів для населення.
У липні 2019 року запрацював новий оптовий ринок електроенергії, який мав стати конкурентним. Нова реформа включила в себе також ринок двосторонніх договорів (бізнес-споживачі напряму купляють у виробника електроенергію) та ринок «на добу вперед» (договір діє один операційний день).
Відтоді вартість для постачальників залежить від обсягів споживання та використання в залежності від часу доби. В пікові години електроенергія дорожча, а вночі — дешевша. Проте такий ринок так і не став конкурентним, а в.о. директора «Енергоатом» Петро Котін нещодавно заявив, що реформа ринку просто вбиває державну компанію: «Парадокс – ми виробляємо електроенергію приблизно в 8 разів дешевше зелених електростанцій, які знаходяться в приватних руках, вони будують додаткові потужності, і їм платять насамперед».
«Енергоатом» виробляє найбільше електроенергії в країні, але отримує найменший тариф за неї. При цьому державна компанія не включена у ринок двосторонніх договорів і не може напряму продавати електроенергію. Компанія поставляє електроенергію Гарантованому покупцю по 56,6 коп, а він не може її розпродати, бо в першу чергу обслуговує заявки зеленої генерації. Після того ця електроенергія зі знижкою в 53% потрапляє на балансуючий ринок і розпродається за копійки. Гарантований покупець отримує збитки через непродаж, у результаті – Енергоатому не платять за поставки і заборгували уже чималі кошти. Експерти Михайло Гончар та Ольга Кошарна вважають, що така схема – збиткова. Станціям зеленої генерації виплачують по встановленому тарифу, а Енергоатому лише приплюсовуються борги покупців.
Наслідки для енергоринку
Зі зменшенням потужностей виробництва електроенергії на АЕС однією з головних проблем стане наростання проблеми неплатежів з боку гарантованого покупця, вважає медіа-директорка асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна: «Заборгованість з початку року перед «Енергоатомом з початку 2020 року – 5 млрд грн. Я вже не кажу, що за попередні роки загальна заборгованість складає 12 млрд грн. І це питання не вирішене. Тому зменшиться обсяг виробництва електроенергії на АЕС, відповідно зменшиться об’єм, який Енергоатом постачає ГарПоку (Гарантованому покупцю), і в останнього борги будуть наростати. ГарПок не зможе виконувати зобов’язання по платежах для відновлюваної електроенергетики. Це сніжний ком і геометрична прогресія неплатежів на ринку».
Оскільки падає частка виробництва атомних електростанцій в загальному виробництві, зросте частка більш дорогих виробників:
«Якщо в Енергоатому ціна в середньому виходить по 70 коп за 1 кВт⋅год, то теплоенергетичні компанії Ахметова продають в середньому по 1,50 грн за кВт⋅год електроенергії, з ВДЕ, яке займає 8% виробництва електроенергії, вони продають по 5 грн за 1 кВт⋅год. Підвищення цін для населення неминуче», – вважає Ольга Кошарна.
Вона наголошує, що якщо влада буде намагатися утримувати ціну для населення, тоді підвищиться ціна для промисловості. І населення купуватиме дорожче будь-які товари, що виробляються в Україні, тому що собівартість електроенергії вкладається у вартість товарів.
Ольга Кошарна, фото Український кризовий медіа-центр
«У нас зараз промисловість купує електроенергію за ціною понад 2 грн за 1 кВт⋅год. Хоча в усьому світі промисловість купує електроенергію за ціну меншу, ніж населення. Тільки у нас все навпаки. Фантастична вартість – 18 центів, 16 центів, в той час, як в Європі – 4-5 євроцентів вартості за 1 кВт⋅год зеленої електроенергії. У будь-якому випадку, населення в програші. Навіть зараз, сплачуючи в середньому гривню за електроенергію, вони переплачують в товарах і послугах», – каже Ольга Кошарна. За даними держстату, середня ціна на електроенергію для населення за 1 кВт∙год наприкінці 2019 року дорівнювала 1 грн, а для промисловості – 1,85 грн. При цьому промисловість споживає у три рази більше, ніж домогосподарства. За даними на сайті Укренерго, промисловість споживає 4186 кВт⋅год, а населення – 1444 кВт⋅год.
«У випадку, коли ринок буде насичуватись дорогою енергією зеленої генерації, треба буде доплачувати за різницю між ринковою ціною та тарифом, але де взяти ці кошти? Бюджет за нинішніх економічних обставин має купу дірок, тому закривати їх доведеться тільки шляхом підвищення цін за електроенергію», – наголосив експерт енергетичної галузі Михайло Гончар.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар Фото: investigator.org.ua
Михайло Гончар вважає, що інтерес Ахметова іде далі за просте збільшення прибутків ДТЕК: «З атомною енергетикою не можна так поводитись. Це – базова генерація, яка повинна працювати в стабільному режимі. Хочуть максимізувати генерацію, яка приносить дохід Ахметівському олігархічному угруповуванню і мінімізувати роботу державної енергогенеруючої компанії, якою є Енергоатом. Відповідно, це призведе й до зменшення надходжень до бюджету, нестабільної роботи енергосистеми. Енергоатом має і так достатньо складне фінансове становище. Його ще більше погіршують, і в один прекрасний момент почнуть «рятувати». Мова йтиме про приватизацію. Блакитна мрія Ахметова – отримати в своє розпорядження принаймні частину атомної генерації».
Експерт каже, що замість того, скоротити електроенергію не за рахунок атомної генерації, розподіливши її більш-менш рівномірно, були прийняті лобістські рішення: «Так чи інакше, через деякий час йтиметься про підвищення тарифів і для промисловості – за однієї простої причини: виручка ахметівських підприємств не має скорочуватися чи недостатньо зростати. Промисловість, яка традиційно найбільше бере електроенергії, не може забезпечити той потік виручки, який був раніше, в умовах, коли підприємства не функціонують. Простежується один-єдиний здирницький сценарій – підняти тарифи».
Окрім всього експертка Ольга Кошарна також прогнозує Україні віялові відключення: При надлишкових потужностях виробництва електроенергії у нас будуть віялові відключення, тому що зараз диспетчеризація при наявності неконтрольованого зростання поновлюваних джерел електроенергії, призведе до того, що будуть блекаути. Тому що вручну змінювати команди системи по 50 раз в день, як це робить Укренерго – дуже неправильно».
Все – на користь Ахметова?
Опитані ЦЖР фахівці в один голос кажуть, що енергоринок в Україні фактично відсутній.
«Зараз усе переведено в режим ручного керування. Це означає, що ринку немає. Найдешевшу електроенергію з ринку прибирають, ринок руйнують, на її місце запускають дорогу електроенергію вугільних станцій та зеленої генерації. І в тому і в іншому – найкращі позиції має Ахметов. Хто прем’єр? Людина Ахметова. Хто міністр? Людина Ахметова», – коментує Михайло Гончар.
Ольга Кошарна підтверджує: в Україні відсутні конкурентні рівні умови, передбачені законодавством для державних і приватних компаній.
«Електростанції, що належать Ахметову, весь час у виграші. У нас монополізація виробництва. В Україні є два конкуренти в електроенергетичній галузі – «Енергоатом» і ахметівські компанії, які працюють на вугіллі. Ринку не буде серед генерації. І навіть за цих умов «Енергоатом» викинули з ринку двосторонніх договорів», – каже Ольга Кошарна.
Компанія ДТЕК Ріната Ахметова видобуває 90% українського вугілля та володіє 70% вугільних теплоелектростанцій. У 2019 році втричі зросла потужність великих електростанцій з ВДЕ. 25% відновлюваної енергетики належить Рінату Ахметову. Ольга Кошарна зауважує, що теплові електростанції та станції на ВДЕ будуть лише у виграші від зменшення потужності АЕС. Якщо порівняти платіжний баланс теплоелектростанцій у травні 2018 і травні 2020 року, то теплові електростанції вироблятимуть лише на 200 млн кВт⋅год менше, а атомні електростанції за цей же період – майже на 2 млрд кВт⋅год менше. Загалом теплові електростанції за даними Укренерго мають 21,8 тис.МВт, атомні електростанції – 13,8 тис. МВт, що майже в 2 рази менше.
«200 млн проти 2 млрд кВт⋅год – є різниця. Водночас щодо поновлюваних джерел енергії – зростання в порівнянні з минулим роком у 2,5 рази за травень», – коментує Ольга Кошарна. Лише ДТЕК наприкінці 2019 року виробила 1 ГВт електроенергії. У травні 2018 – всього було вироблено 238 млн кВт⋅год «зеленої енергії», у травні 2019 – 475 млн кВт⋅год, а в травні 2020 року – мільярд 10 мільйонів кВт⋅год.
«Виходить , що держава не платить державній компанії, яка виробляє понад 50% електроенергії, воно ще це обмежує і не робить ніяких кроків, щоб підвищити ціну на електроенергію для населення», – каже Ольга Кошарна.
Вона підтримує розвиток сонячної енергетики у домогосподарствах. Зараз таких – 15 тисяч домогосподарств, на кінець 2019 року вони виробили 60 мВт/годин. Це 5% від встановленої потужності на поновлюваних джерелах в країні. «У чому їх перевага? Тому що це – розподілена генерація, люди виробляють – споживають. Вони можуть продавати надлишок по 5 грн, але це не впливає на ринок. Впливають великі електростанції, які вводяться зараз в експлуатацію.
Експертка вважає, що Рінат Ахметов буде експлуатувати теплові електростанції неналежним чином: «Він нічого не робитиме, для того, щоб модернізувати ці теплові електростанції, він їх буде експлуатувати до повної загибелі, тому що він будує прискореними темпами станції на поновлюваних джерелах при рентабельності 300%».
Як вдалося Ахметову скерувати на свою користь закони та рішення влади? Експерти впевнені, що пан Ахметов своє лобі мав і має в усіх структурах влади.
«Він має своїх людей у Верховній Раді, у Міненергетики. Я спостерігала, як приймався закон про ринок електроенергії. Ахметов здійснював вплив на Національну комісію регулювання – це безперечно», – розповіла Ольга Кошарна.
Михайло Гончар пояснив, що коли в країні потужний економічний спад, а влада втрачає важелі керування державою, починають панувати суто кланові відносини:
«Хто сильніший, той і вихоплює більший шматок. Традиційно, ахметівське угрупування економічно домінує над іншими, тому зараз вони дозволяють брати собі по максимуму. І так було з кожною попередньою владою. Раніше домінуючі позиції з точки зору впливу на владу і лобіювання тих чи інших вигідних цій олігархічній групі рішень було у Фірташа та газового угруповування «Фірташ-Бойко-Льовочкін». Вони були при Кучмі, Ющенку, Януковичу. Фірташ вважав, що так буде завжди, але так не вийшло. Тепер Ахметов вважає, що він був завжди. Більше того, зараз він пролобіював призначення прем’єром своєї людини, якби хто це не спростовував. Але ми бачимо по проектах рішень, що пропонується та в чиїх інтересах все робиться».
Фото: 34 канал
А як треба було?
«Що мала б зробити держава? Відкрити закон про ринок електроенергії, читати його і відмовитись від режиму ручного регулювання. Але поки що все на державному рівні робиться у протилежному напрямку. Ахметівські структури домінують на енергоринку. Мова має йти про відповідне антимонопольне розслідування і прийняття рішення про розукрупнення. Оскільки він зловживає своїм статусом», – пояснює Михайло Гончар.
Михайло Гончар та Ольга Кошарна кажуть, що наразі електрогенеруючі держкомпанії є дійними коровами для приватного бізнесу. Держава не могла і не може з бюджету підтримувати відновлювану електроенергетику.
«Коли приймався закон підтримки «зеленої енергетики» – лобіювали брати Клюєві. Ніде в світі немає, щоб в законі була прив’язка вартості кіловатгодини до євро. У всіх країнах регулятор енергетичних ринків слідкує за цим. І завжди були лобісти у ВР, які не дозволяли змінити ці норми», – каже Ольга Кошарна.
Оптимістичний сценарій, на думку фахівців, малоймовірний і непопулярний. По-перше – потрібно підвищувати ціну тарифів на електроенергію для населення до ринкової.
«Можливо, це потрібно зробити в кілька етапів, щоб не було шоку. Але наразі промислове виробництво зменшилось – без цього не обійтись. По-друге – я скажу радикальну річ – це націоналізація теплових електростанцій. Тому що у державній власності з теплової генерації – лише Центренерго», – наголосила експертка Ольга Кошарна.
Вона зауважує, що націоналізація неможлива з точки зору європейського права. Але потрібно, щоб Антимонопольний комітет та регулятор дослідили цю тему. Однак і АМКУ, і регулятор наразі залежні від бізнесу. Рінат Ахметов є монополістом в галузі теплової вугільної енергетики, та невдовзі може бути і монополістом на ринку «зеленої», якщо АМКУ продовжуватиме підігрувати одному з головних олігархів країни.
Між тим події навколо ймовірної зупинки блоків АЕС почали розгортатись і в інших площинах. 97 народних депутатів підписали звернення до прем’єра Дениса Шмигаля, в якому закликали не відключати блоки АЕС. 7 травня Державне бюро розслідувань відкрило провадження за фактом можливих неправомірних дій службових осіб Міністерства енергетики, які затвердили оновлений прогнозний баланс електроенергії об’єднаної енергосистеми України на 2020 рік.
