На псевдореферендумі 16 березня 2014 року в окупованому Криму роль іноземного спостерігача грав громадянин Китаю Ге Чжилі. Тож не дивно було побачити його у 2017 році на першому форумі друзів окупації Криму. Наприкінці 2019 року Ге Чжилі вкотре завітав до Криму і пообіцяв відкрити Кримський інформаційний центр в Китаї – задля залучення китайських туристів до Криму. Як годиться друзям окупації, пан Ге оперував захмарними цифрами – мільйон туристів з Піднебесної. Поки до Криму їздить лише по кілька тисяч китайських туристів на рік.
Ге Чжилі очолює «Товариство обміну і співпраці «Росія – Східна Європа – Центральна Азія»». Але це не якась організація, а лише структурний підрозділ Китайської народної асоціації дослідження і освоєння традиційної медицини і фармацевтики. В пана Ге ще багато регалій. Він і почесний консул невизнаної Абхазії у Китаї, і радник посла Киргизької Республіки в Китаї. Якщо вірити його сайту, лише в Росії він має сім громадських та державних посад.
В окупованому Криму Ге Чжилі має не лише туристичний інтерес. В селищі Віліно Бахчисарайського району він є співзасновником фірми Проект Трейдінг, яка згідно даних реєстру займається будівництвом.
Загалом, всі роки окупації – це роки невдалих спроб залучити китайські гроші в кримську економіку. Кримчани постійно чують обіцянки. Так, окремі випадки виходу кримських компаній на ринок Китаю є. З 2016 року керівництво захопленого об’єднання «Масандра» повідомляє про експорт своїх вин на китайський ринок. На пробу до Китаю поїхало у вересні 2019 року і кримське морозиво марки «Доброє». Кажуть, китайцям сподобалося. Однак про постійні поставки нічого не чути.
Варто згадати й кабелеукладник, що належить китайській компанії, який дозволив Росії наприкінці 2015 року прокласти енергоміст через Керченську протоку і забезпечити Крим електроенергією під час української енергоблокади.
Це, звісно, відверта неповага до українського суверенітету та територіальної цілісності з боку Китаю. Так було від самого початку окупації, коли Пекін, не визнаючи офіційно спроби анексії Криму, водночас своїми голосуваннями в ООН надавав підтримку Росії. Китаю ж все одно, з ким співпрацювати. Східна імперія керується не цінностями, а виключно власними інтересами.
Сюжет Єгенія Лєшана, Центр журналістських розслідувань:
