З 2014 року Росія проводить політику, в результаті якої декілька тисяч людей були позбавлені права власності на земельні ділянки, які начебто незаконно були надані для будівництва житла і дач до окупації півострова. Крім того вже діє Указ президента Путіна, за яким земля має бути відчужена у близько 12 тисяч власників — негромадян РФ. Наразі ні ЄС, ні США не застосовували санкційні режими через примусове обезземелення громадян України та ще 54 країн.
Про це йдеться у дослідженні Центру журналістських розслідувань «Вкрадена земля. Чому потрібні санкції щодо аграрного сектору і ринку землі у Криму»
Масове позбавлення права власності на земельні ділянки мешканців Криму і Севастополя розпочалося у 2016 році. Процес відбувався через окупаційні «суди», підконтрольні Росії. «Судді» приймали рішення про позбавлення права власності, попри те, що в людей були оригінали правовстановлюючих документів, виданих українськими органами влади, які РФ після незаконної анексії півострова оціяла визначи чинними.
Детальний правовий аналіз цієї ситуації провели експерти Регіонального центру прав людини та Української Гельсінської спілки з прав людини, які виклали свої напрацювання у шостому тематичному звіті «Крим без правил».
Найбільше постраждали мешканці Севастополя, окупаційна влада якого в особі так званого «Департамента аппарата губернатора» та «Правительства Севастополя» 30 грудня 2016 року уклала договір з приватною юридичною компанією «Правозащита» на подання щонайменше 2,5 тисяч позовів до власників земельних ділянок. ООО «Правозащита» отримала за ці послуги 25 мільйонів рублів.
Масова експропріація земельних ділянок була відібрані у кооперативів: «Дружба-1», «Дружба-8», «Дружба-9», «Зоряний», «Гірський-2», «Крокус-02», «Міранда-С» та інших.
Минулого року Росія розпочала третій етап відчуження землі. Володимир Путін своїм указом від 20 березня 2020 року заборонив іноземцям володіти земельними ділянками у прикордонних районах Криму.
Прокуратура Криму кваліфікує експропріацію майна громадян і примусове обезземелення у Криму як воєнний злочин, оскільки це є серйозним порушенням Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни і є воєнним злочином згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
Європейський союз, не визнаючи спробу анексії Криму і Севастополя Росією, не визнає і Указ Путіна № 201. Посольство США в Україні після підписання цього Указу заявило, що надання права володіння землею в окупованому Криму тільки росіянам підсилює основу для міжнародних санкцій проти Росії.
Однак наразі нові санкційні режими, введені саме через примусове обезземелення громадян України та інших країн у Криму та Севастополі, ні Сполучені Штати, ні Європейський союз не застосували.
Експерти ЦЖР наполягають на розширенні секторальних санкцій ЄС на аграрний сектор та земельний банк Криму, оскільки Росія проводить агресивну політику колонізації, змінюючи структуру населення і розподіл ресурсів. Дискримінаційний указ президента Путіна, що забороняє негромадянам Росії володіти землею на більшості території Криму, призведе до вилучення землі в українського населення півострова і перерозподіл її на користь росіян.
Санкції мають бути накладені на фізичних та юридичних осіб, які сприяли позбавленню людей права власності на земельні ділянки, а також на тих, хто отримав їх у користування після відчуження.
