Новий відеоблог Євгенія Лешана про нові спроби РФ легітимізувати окупацію Криму – зокрема, за допомогою «культурних презентацій» окупованого півострова на території Китаю.
На світовій арені Москва розглядається лише як молодший, хоч і добре озброєний партнер Пекину. Саме тому для Кремля так важливо, аби старші товариші з Відділу міжнародних зв’язків ЦК Комуністичної партії Китаю нарешті визнали російський статус Криму. Однак ці забаганки Кремля – для Китаю лише привід та інструмент тиску на Україну.
В Пекіні відбулася організована РФ виставка «Крым – Китай: давайте знакомиться». За форматом фотовиставки ховалася презентація промислового, інвестиційного та туристичного потенціалу Криму.
Радник-посланник Посольства Росії в Китаї Іван Желоховцев розповідав гостям виставки, як квітне Крим під владою російських окупантів. З екрану проектора йому підспівували кримські колаборанти. І серед них – герой України, Голова правління сімферопольського акціонерного товариства «Завод Фіолент» Олександр Баталін.
Про пана Баталіна і Фіолент ми вже не вперше говоримо саме в китайському контексті. Бо саме в Китаї виробляється електроінструмент під торгівельною маркою «Фіолент», який потім постачається на український ринок. Формально замовником продукції є український ФОП Михайло Лук’ян.
Центр журналістських розслідувань розповідав про це у розслідуваннях «Фиолент. Великий шовковий шлях ФОПа Лук’яна» та «Підсанкційний «Фіолент»: як ФОП Лук’ян завозить електроінструменти в Україну».
Баталін очолює «Об’єднання роботодавців Республіки Крим» і кримське відділення Російського союзу промисловців та підприємців, є членом «Громадської палати Республіки Крим» і «Регіонального штабу» Загальноросійського народного фронту. Він активно сприяв окупації, став фактично одним з її публічних облич. І при цьому досі не перебуває під українськими санкціями.
Обвинувальний висновок щодо Баталіна прокуратура АР Крим передала до суду ще у 2017 році – його обвинувачують у державній зраді. Однак справа в суді не рухається, і обвинувачувального вироку немає.
Звісно, формально Китай поки що Криму російським не визнав – попри галас вінтернеті. Однак Пекін може в такий спосіб тиснути на Україну – наприклад, для вирішення суперечки з контролю над акціонерним товариством Мотор Січ.
Україні ж у цих лещатах варто не шукати, як догодити усім, а краще проявити принциповість у просуванні власних інтересів. Не варто ставати кишеньковими варварами Пекіну – залишимо цю рольову гру Москві. А нам – своє робить.
