Артем Осипян, консультант у сфері психічного здоров’я та наркополітики, розповідає про те, як заступник глави МВС Олександр Гогілашвілі кришувалася діяльність каральних «реабілітаційних центрів» для наркозалежних і обмежувалися можливості моніторингу правозахисту осіб з наркотичною залежністю.
Цей вчинок Гогілашвілі – не найстрашніше з того, що він робив
З одного боку, я дуже радий, що про Олександра Гогілашвілі всі дізнались правду, а з іншого – обурений, що про нього почали писати лише зараз, в той час, коли я про нього почав писати ще у 2019 році, як тільки з’явилась новина про його можливе призначення.
Всі телеканали та ЗМІ почали писати про “скандал” з заступником міністра внутрішніх справ через те, що він хамив та погрожував поліцейським.
Але чому ніхто не писав, що ця людина дотична до створення кримінальної структури, яка складається з 50 центрів в Україні, які незаконно викрадають та утримують людей?
Чому ніхто не писав про нього, коли ця людина блокувала лезагілізацію медичного канабісу, який необхідний сотням тисяч пацієнтів?
Чому ніхто не писав про нього, коли за його вказівкою почали притискати сайти замісної підтримувальної терапії, завдяки якій 16 тисяч пацієнтів змогли відмовитись від вуличних наркотиків?
Я зустрічався з паном Гогілашвілі ще в офісі міжнародної антинаркотичної асоціації (МАА/ЦЗМ) разом з керівниками цієї організації, близькими друзями Олександра – Ігорем Щегловим та Сергієм Коляденком і мав можливість переконатись в тому, що це не мережа реабілітаційних центрів, а гібридне кримінальне угрупування.
Не вірите? Зараз поясню.
Ще рік тому я був національним монітором з прав людини. Це превентивна структура, яка моніторить місця несвободи на ознаки катування та жорстокого поводження. Я дуже просив керівництво Офіс Омбудсмана України щоб реабілітаційні центри для наркозалежних теж почали моніторити. І тодішній представник Уповноваженого з дотримання прав людини у місцях несвободи Олександр Гатіятуллін ініціював цей процес.
31.01.2020 відбувся перший моніторинговий візит до реабілітаційого центру.
Я приймав участь в перших візитах і активно допомагав, бо був мабуть єдиним монітором з досвідом роботи в реабілітаційних центрах.
Але на заміну Олександру дуже швидко прийшов інший представник – Наталія Бородич, яка до того 10 років працювала в МВС.
Врешті решт, ми ініціювали візит і до одного з центрів Міжнародної антинаркотичної асоціації до якої наближений заступник міністра внутрішніх справ Гогілашвілі. Всі центри були рівні і нам було не важливо до якого центру заходити. Однак, вочевидь, були “привілейовані” центри. В цей центр нас не пустили, а поліція приїхала і нічого не зробила.
Трохи пізніше, 05.11.20 року, моніторів не пустили у ще один центр.
Не допустив моніторів з прав людини працівник Міжнародної антинаркотичної асоціації, якого я ідентифікував і написав про це.
А буквально через тиждень інший центр тієї ж мережі “МАА” також недопустив моніторів.
Після цього мене перестали долучати до візитів, не пояснивши нічого. А в новому році “не подовжили” посвідчення монітора. Простіше кажучи “викинули” з правозахисної діяльності, яку я цінив, яку я робив безоплатно, щиро і віддано.
За словами знайомих*, в цей час до представника Уповноваженої Наталії Бородич, яка керувала діяльність Національного превентивного механізму, прийшли люди з МВС і попросили, щоб мене відсторонили від діяльності.
Таким чином, в перше в історії Національного превентивного механізму (НПМ), як незалежного моніторингового органу, “неугодного” монітора позбавляють посвідчення та зупиняють його діяльність. І це відбулось за ініціативи Гогілашвілі. Але про це ніхто нічого не говорив і не писав.
Моніторинг реабілітаційних центрів поступово згасав. І вже в плані на наступний рік керівництво НПМ просто виключили реабілітаційні центри. Але, сталась пожежа у Харкові в будинку до літніх людей, де загинуло 15 осіб.
Як виявилось пізніше, цей будинок був незаконний, а поруч був ще й реабілітаційний центр. Журналістське розслідування виявило, що сам президент був знайомий з власником цього “пансіонату” та “реабілітаційного центру”, що пояснює те, чому він поїхав одразу на місце пожежі.
У моніторинговий план повернули реабілітаційні центри. Їх почали показово перевіряти в усіх регіонах. Але моніторів продовжували незаконно недопускати до візитів.
У 2020 році було відвідано 37 реабілітаційних центрів, а у 2021 майже вдвічі менше (близько 20). Що демонструє те, що керівництво НПМ, не дивлячись на нові і нові випадки смертей і катування у цих “закладах” намагається згорнути свою діяльність, яка полягає у попередженні таких злочинів. Це згортання я напряму пов’язую з Олександром Гогілашвілі і його тиском на НПМ. Бо саме його центри “привілейовані” і мають бути “захищені” від очей правозахисників.
Загалом, за період керування Олександра Гогілашвілі, в МВС вперше з’явилась риторика щодо “реабілітації наркоманів”, не дивлячись на те, що це зона відповідальності МОЗ та Мінсоцполітики, але аж ніяк не МВС.
В «епоху» Гогілашвілі, вперше за історію України, почали відбуватись системні напади міліції на сайти замісної підтримувальної терапії:
31.01.2020 – полiцейський спецпiдроздiл ставить пацiентiв на колiна у примiщеннi комунального медичного закладу, у якому впроваджусться державна медична програма;
06.07.2020 р. працiвниками полiцii Хмельницькоi областi в КНП ”Хмельницький обласний заклад з надання психiатричної допомоги” вилучили оригiнали медичних документiв з особистими даними пацiєнтiв. Дані документи необхiднi медичнiй установі для виконання нацiональноi програми ЗПТ. В результатi таких дiй правоохоронних органів 272 пацiєнта залишилися без подальшого лiкування.
Після цього, пацієнтська організація наркозалежних Всеукраїнське об’єднання людей з наркозалежністю направило лист тодішньому міністру МВС Авакову з проханням провести службове розслідування щодо дій Гогілашвілі. Але тоді це прохання, не дивлячись на велику кількість приводів, у МВС проігнорували.
У квітні 2021 року інший заступник, тоді ще Авакова, Антон Геращенко, теж почав вести активну інформаційну кампанію щодо “поширеності наркоманії” і “злочинності пов’язаної з наркоманією”.
Перевіривши тези обох заступників, ми виявили, що ці твердження хибні або, як мінімум, перебільшені.
13 травня 2021 року виходить розслідування Слідство.Інфо щодо “асоціації”, в якій працював Гогілашвілі. Це розслідування, яке називається “Асоціація викрадачі” виявляє, що в центрах МАА досі викрадають людей. Домовитись про таку послугу виявляється дуже легко. Ніхто не діагностує наркозалежність, не вимагає рішення суду… Для поміщення людини проти її волі у такому центрі достатньо лише… грошей.
А 15 вересня 2021 року виходить фільм-розслідування “Бити.Молитися.Тримати”, в якому детально висвітлюються зв’язки Зеленського і Гогілашвілі та кричущі випадки злочинів мережі МАА/ЦЗМ стосовно реабілітантів. Також, з’ясовується зв’язок МАА з сектою “Царство Бога”.
В результаті даного розслідування з’ясовується, що в реєстрі відкритих судових рішень є як мінімум 70 справ, щодо «відмазування» мережею МАА людей від кримінальної відповідальності: А також десятки судових проваджень щодо викрадення, незаконного позбавлення волі, можливих вбивств та інших тяжких злочинів з боку мереж МАА та ЦЗМ.
Небезпека “політики” Гогілашвілі проявляєтсья і на високому рівні – у Верховній Раді з’являються законопроекти №2784 та №5715, які пропонують спочатку легалізувати “примусове лікування наркоманії”, що суперечить міжнародним угодам і рішення Пленуму Верховного Суду. А пізніше, пропонують дозволити судам звільняти людей від відповідальності та направляти до реабілітаційних центрів. При цьому вимог до цих центрів чітко не визначається. Риторика цих законопроектів дуже перегукується з поглядами одіозного заступника міністра на процеси наркополітики та перегукується з його потребами.
Тож, в мене виникають логічні питання, чи впевнені ви, що нахабна поведінка Гогілашвілі на блокпості у Донецькій області – це найгірше, що він зробив?
І чи достатньо провести «дисциплінарне розслідування» щодо цієї особи?
Джерело – Facebook Artem Osypian
