Підіб’ємо підсумки 2021 року через призму розслідувань та публікацій, а також бурхливої громадської діяльності команди Центру журналістських розслідувань. Головна подія 2021 року на шляху звільнення Криму, безумовно, – створення Кримської платформи, міжнародного майданчика для координації дій країн-партнерів щодо деокупації півострова на урядовому, парламентському та експертному рівнях.
Центр журналістських розслідувань увійшов до ініціативної групи зі створення Експертної мережі КП та працює у групі з політики невизнання та санкцій. Про вже зроблене та плани на новий рік, про закони, скасування або прийняття яких Центр вимагав через свої програми та публікації; про результативність розслідувань кримського ЦЖР – у невеликому, але дуже інформативному огляді.
Напередодні саміту Кримської платформи українська влада заявила про амбітну мету: прийняти близько 20 законів, які знімуть із мертвого якоря політику деокупації та реінтеграції Криму. Серед них — закони про статус корінних народів і кримськотатарського народу, про політичних бранців Кремля, а також закони, прийняття яких Центр журналістських розслідувань вимагав упродовж усіх років окупації: скасування режиму вільної економічної зони «Крим» та ухвалення нового санкційного закону.
Закон про ВЕЗ «Крим»: прийняття, скасування, наслідки
Закон, який протягом семи років визначав економічну політику України щодо окупованих територій Криму і Севастополя, приймався в один з найдраматичніших моментів російського вторгнення в Україну.
12–14 серпня 2014 року в Донецьку та Луганську області вторглися батальйонно-тактичні групи Збройних сил РФ. З території РФ російські війська вели систематичні артилерійські обстріли українських підрозділів. Батальйон «Крим» тримав оборону на Савур-Могилі. А в Києві в цей час Верховна Рада з двох спроб прийняла закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Кримські громадські організації закликали президента Петра Порошенка ветувати закон, який допомагатиме Росії утримувати захоплений Крим. Натомість, 25 вересня 2014 року президент Порошенко підписав закон.
За рік роботи ВЕЗ «Крим» до окупованого півострова тільки за офіційними даними було завезено товарів на один мільярд доларів. Таким чином, закон про ВЕЗ «Крим» дозволив окупантам забезпечити окупований півострів всіма видами товарів за рахунок України, втримати економіку окупованої території від колапсу, забезпечив кримським підприємствам постачання сировини та ринки збуту і загалом мінімізував видатки РФ на утримання окупованої території. Закон про скасування ВЕЗ «Крим» був прийнятий лише в липні 2021 року, а набув чинності – 21 листопада 2021 року.
Крім економічного режиму сприяння окупантам, закон про ВЕЗ дискримінував українських громадян з Криму, наділивши їх статусом нерезидента, що блокувало доступ до банківських послуг. Перелік речей, які можна було вивезти з Криму, уклався у 24 пункти, серед яких були друкарська машинка, бінокль та радіоприймач. А а під розмитнення потрапили побутова техніка, комп’ютери, меблі, книги — усе те, що переселенцям довелося купувати, аби облаштуватися на новому місці.
Після скасування закону про ВЕЗ «Крим» митники залишили КПВВ, у небуття пішли й норми, які обмежували права українських громадян із Криму. А в правилах перевезення речей відбулася принципова зміна, на якій наполягав і Центр журналістських розслідувань: раніше було можна провезти тільки те, що дозволено. А тепер можна все, що не заборонено.
«Це речі, загальновизнані для заборони — зброя, наркотики, психотропні речовини. Тобто, правила, які застосовуються при перевезенні речей через адмінмежу з Кримом, є загальними і зрозумілими. Найбільш влучне слово — «які є зрозумілими», бо людина знає, що вона не може і що не має права перевозити», — каже Ольга Куришко.
Ольга Куришко, юристка «КримSOS» Фото: investigator.org.ua
Однак радість від перемоги щодо скасування закону про ВЕЗ «Крим» була зіпсована невмотивованим обмеженням суми грошей: раніше вивезти з Криму можна було еквівалент 10 тисяч євро. Тепер же наказом міністерства з реінтеграції тимчасово окупованих територій ця сума складає втричі менше — 100 тисяч гривень на добу. Більше можна лише за наявності документа про походження коштів. Але ж Україна не визнає документи, видані чи посвідчені незаконними органами в Криму чи підсанкційними банками.
«Тут також люди можуть зіткнутися з тим, що у них буде на руках договір купівлі-продажу в Криму, засвідчений місцевими органами влади, але прикордонники можуть не прийняти їх. Сказати, що це за бумажки ви показуєте», — говорить Юлія Лісова, адвокатка, правова радниця Громадського центру правосуддя, яка кілька років судилась із урядом України за скасування дискримінаційної постанови №1035.
Відтак, негативні наслідки дії закону про ВЕЗ «Крим» переходять у рік 2022. І не тільки у випадку з правилами перевезення речей.
Ільменітова схема Фірташа і дивні санкції
Бізнес українських олігархів на окупованому півострові продовжується. Ільменітова схема Фірташа із постачання української сировини через закриті порти Криму видозмінюється, але нікуди не зникає. Тож Центр журналістських розслідувань продовжував виявляти нових учасників схеми, серед яких знайшлись і компанії з країн ЄС.
Зокрема, чеська компанія Belanto Trade, яка закупила ільменітовий концентрат виробництва державного Іршанського гірничо-збагачувального комбінату, транспортувала морем і перепродала його іншій компанії. Керівник переконує, що їхні контрагенти — чесні європейські компанії і до криму ільменіт не постачають. Але, попри обіцянку, так і не називає жодного.
Центр журналістських розслідувань отримав дані з американської бази ImportGenius, яка агрегує дані про морські експортно-імпортні перевезення вантажів. За півроку — з 11 листопада 2020-го по 31 березня 2021-го — в рамках одинадцяти поставок ОГХК відвантажила чеській компанії більше 78 тисяч тонн концентрату ільменіту.
Усі експортні поставки української сировини, як вказано у митних документах, були заявлені до портів Туреччини. Перевалка концентрату через порти цієї країни — найпопулярніший маршрут в ільменітовій схемі. Однак з’явились й інші. Несподівано одним із портів, перевалений ільменіт в яких надалі пішов на Крим, стала Варна, порт країни – члена ЄС І НАТО. Причому, судном, яке забирало титанову сировину і доставляло в Крим кількома рейсами, виявився сирійський суховантаж Souria, що знащодиться у санкційному списку США.
Однак і в цьому випадку ніяких покарань компаній з ільменітової схеми не відбулось: влада все ще розводить руками, замість того, аби застосувати санкції. То коли ж Україна змінить своє санкційне законодавство і коли буде зупинена ільменітова схема Фірташа? Центр журналістських розслідувань задав ці питання президенту Володимиру Зеленському під час зустрічі на острові Зміїному.
«Для мене не стоїть питання санкцій, я не вагаюсь в цьому напряму. Я просто вважаю чесним… Ми готові вже це зробити, і вже зробити, більш предметно розробити цей законопроект. Просто мені здається, що найважливіше було б, щоб у Кримській платформі я б піднімав це питання, і люди, які будуть працювати в офісі Кримської платформи, вони знають, і прекрасно знають законодавство. Багато питань і щодо питання, які піднімали кримські татари, щодо автономії і тощо. Всі ці питання, зміни законодавства тощо — це важливі питання для розробки саме того офісу, який повинен працювати і над законодавчими ініціативами, працювати щоденно, виявляти такі підприємства, як «Титан», виявляти, яка там продукція поставляється, надавати і президенту, і уряду до швидкого реагування. Саме для цього. Тобто, ми з цього починали. Для чого ця платформа? Для багатьох напрямів і законодавчі ініціативи не виняток. Вони повинні їх розробляти. Я як президент готовий, так як це піді мною ця вертикаль Кримської платформи, я готовий вносити їх, дуже швидко робити все, щоб парламент підтримав ті чи інші законодавчі ініціативи. Саме так і будемо робити», — сказав Зеленський.
При цьому президент впевнений, що питання із поставками ільменіту до Криму вирішене — адже РНБО запровадила санкції щодо компанії Фірташа «Валки-ільменіт» та скасувала дію спецдозволу на розробку Стремигородського родовища.
Однак це родовище не розроблене, а інші компанії Фірташа, як виявив Центр журналістських розслідувань, спокійно продовжують видобуток ільменіту на Житомирщині. Крім того, термін санкцій РНБО, що були запроваджені до московської компанії «Титановые инвестиции», що фактично управляє титановим заводом у Армянську, вже закінчився.
Бізнес олігарха Фірташа у Криму — яскравий приклад відсутності адекватної економічної політики України щодо Криму та яловості політики санкційної. Їх формування і перезавантаження — це ще один напрямок системної роботи Центру журналістських розслідувань у наступному році. Тепер уже — і в рамках роботи Експертної мережі Кримської платформи. Зокрема, її робочої групи із політики невизнання і санкцій.
Розумні санкції
Завдання на внутрішньому треку роботи — новий закон про санкції та синхронізація санкційної політики з країнами партнерами. На зовнішньому напрямку — кодифікація політики невизнання і запровадження нових «розумних» санкційних режимів. А темами розслідувань будуть схеми обходу санкцій, викриття порушників санкційних режимів та корупція, пов’язана із окупованими територіями. Адже Крим насьогодні став справжнім ландроматом — пральнею брудних грошей російських топ-чиновників та найближчого оточення президента Путіна.
Центр журналістських розслідувань упродовж року виявив чимало кандидатів у санкційні списки ЄС, США та України. Нагадаємо найбільш резонансні розслідування та викритих порушників «кримських санкцій».
Топ-посадовці російського Татарстану та тісно переплетений з ними і державними компаніями бізнес колонізували кримський Форос. Корумповані клани «казанських» скуповують землі і нищать безжальною забудовою пам’ятку-парк.
Розкішні дачі тут мають родини експрезидента Республіки Татарстан Ментімера Шаймієва, ексвіцепрем’єра і радника нинішнього президента Татарстану Равіля Муратова, керівника апарату президента республіки і ексглави МВС Асгата Сафарова та інших чиновників.
І в приватизації вкраденого в України санаторію «Форос», і в незаконній забудові його території Центр журналістських розслідувань знайшов зв’язок із акціонерною компанією «Татнефть». Вона вперто віднікується від незаконних оборудок у Форосі і роботі в Криму, бо побоюється західних санкцій. Адже майже 23 % акцій «Татнефти»належать американського The Bank of New York Mellon.
Переконливим прикладом того, як несинхронізовані та слабкі санкції стимулюють порушників до нових злочинів, є кримський готельний комплекс Mriya Resort & Spa, що належить «дочці» Сбербанку России. До останнього США та Євросоюз застосували з 2014 року секторальні обмеження. Відтак глава його правління Герман Греф постійно заявляє, що Сбербанк не буде працювати в Криму.
Однак він там присутній — на південнобережжі збудовано готельний комплекс Mriya Resort & Spa, де Росія проводить державні та пропагандистські заходи за участі. Відтак у 2018 році США внесли до санкційних списків і «Мрію», і її юрособу — компанію «Гарант-СВ», що належить структурам Сбербанку. Однак санкції були настільки мало відчутними, що Сбербанк наважився на нове порушення, яке благословив сам Путін.
Новий проект структур Сбербанка в Криму — «Винний парк», про який говорив Путін, розміщений на території площею у майже 30 гектарів. Ці землі були незаконно вилучені на користь «Мрії» у захопленого українського національного об’єднання «Масандра» відразу після окупації Криму на прохання голови правління Сбербанка Германа Грефа.
За два роки на викорчуваних виноградниках Масандри висадили нові і спорудили винарню.
Все імпортне, європейське — від саджанців винограду і обладнання до виноробів. Детально про цих заробітчан Центр журналістських розслідувань розповідав у розслідуванні «Російські олігархи-винороби на крадених землях «Масандри» та їхні європейські міньйони».
Журналісти ЦЖР встановили усі юридичні особи, причетні до будівництва Винного парку на вкраждених землях Массандри, — усі вони пов’язані зі Сбербанком. Відтак, за порушення санкційного режиму щодо Криму цей банк має отримати нові санкції ЄС та США.
Окрема лінія розслідування — викривальна історія участі та перемог підсанкційного готельного комплексу Mriya Resort & Spa у премії World Travel Award. Цю премію називають «туристичним Оскаром», а організовує його британська компанія World Media And Events Limited. Матеріали розслідувань Центр журналістських розслідувань передав МЗС України, тож сподіваємось на продовження цієї теми.
Вважаємо, що МЗС України у зв’язку з багаторазовою участю кримського готелю у премії має всі підстави для звернення до уряду Великої Британії з пропозицією про внесення Mriya Resort & Spa до санкційного листа Казначейства Великої Британії та про проведення фінансового розслідування щодо організаторів World Travel Awards.
Без сумніву, наступного року Центр журналістських розслідувань продовжить і спецпроект про друзів окупації Криму – міжнародну асоціацію, метою якої є розхитування політики невизнання російського статусу півострова та скасування кримських санкцій.
Судячи з того, як куратор цього та інших пропагандистських спецпроектів Георгій Мурадов лякає росіян Кримською платформою, слід очікувати збільшення фінансування з російського бюджету та появу нових агентів Кремля на Заході. Власне, новачок вже з’явився — друзі окупації Криму тепер є в США. З них і почнемо новий рік.