Зеленський ветував закон про військових прокурорів, який правозахисники називали шкідливим та неконституційним – ZMINA

Президент України Володимир Зеленський наклав вето на так званий “закон про військових прокурорів”.

Про це свідчить карта документа на сайті Верховної Ради, пише ZMINA.

Законопроект №7058 на розгляд парламенту внесла 16 лютого низка депутатів, серед яких Владлен Неклюдов, Сергій Іонушас, Максим Павлюк, Марія Мезенцева, Євгенія Кравчук та Олена Мошенець.

Відновлювати повноцінну діяльність військової прокуратури в Україні не планували, натомість планували відрядження військових на посади прокурорів. Вони мали б займатись одразу трьома напрямами:

• злочинами, скоєними українськими військовослужбовцями;
• злочинами, скоєними проти українських військовослужбовців;
• воєнними злочинами, скоєними в умовах бойових дій.

У документі не пояснювалось, як саме проходитиме добір кандидатів, робота яких, зокрема, з воєнними злочинами вимагає спеціальних навичок фіксації порушень відповідно до міжнародних стандартів. Недостатня кваліфікація в такій роботі могла б призвести до того, що зібрані докази потім не приймали б у судах.

1 квітня Верховна Рада ухвалила закон у цілому, а за ухвалення документа виступала очільниця Офісу генерального прокурора Ірина Венедіктова. Вона казала, що “ми живемо у воєнний час, отже, і жити маємо по-воєнному”, а для “воскресіння військової прокуратури” мала щонайменше три аргументи:

“Під час війни прокурори повинні мати повне і беззастережне право бути на лінії вогню з метою пошуку і збереження доказів агресії проти України – це раз. Два – військові прокурори мають і будуть підтримувати правопорядок у військових частинах. Три – військові прокурори забезпечать дотримання законних прав військовослужбовців України”.

Натомість із нею не погоджувалися правозахисники та юристи, які вважали, що запропонований закон є не тільки необов’язковим, але й шкідливим для системи прокуратури України.

Низка його положень суперечила Конституції. До прикладу, за задумом авторів, затвердження відповідних посад прокурорів, які заміщуються військовослужбовцями, мав би здійснювати президент за поданням генерального прокурора. Однак це прямо суперечить частині 2 статті 131-1 Основного закону, у якій ідеться: організація та порядок діяльності прокуратури визначається законом.

“Без розуміння чіткої системи функціонування військових на посадах прокурорів, внутрішньої структури, яка дозволяє їхню роботу в органах прокуратури, широкі сфери діяльності, які вимагають чітких професійних знань вузької систематизації, та низки колізій між правовим статусом прокурора та військовослужбовця пропонований закон лише додасть проблем на практиці, а не вирішить їх”, – говорили експерти з “Української правової консультативної групи”.

Зеленський, реагуючи на ухвалений закон, зазначив, що він “не узгоджується з концептуальними засадами діяльності та функціями прокуратури, визначеними Конституцією України”. Окрім цього, президент наголосив на розбіжності заявленої авторами мети закону з його можливою дією:

“Метою закону, виходячи з назви, є вдосконалення діяльності органів прокуратури в умовах збройної агресії проти України. Водночас наведені положення закону, якими пропонується доповнити закони “Про прокуратуру” та “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”… не містять посилань на те, що комплектування прокуратур військовослужбовцями здійснюватиметься виключно в умовах збройної агресії проти України, а отже дія пропонованих положень фактично матиме постійний характер”.

Систему військової прокуратури, що діяла в Україні з 1993 року, вперше ліквідували у 2012-му, а вдруге – у 2019 році. Тоді ж Генеральну прокуратуру перейменували на Офіс генерального прокурора й надали керівнику чи керівниці цього відомства в разі потреби право створювати спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу ОГП, обласних чи окружних прокуратур.