Через бойові дії у води річок, Чорного та Азовського морів потрапляють токсичні речовини від збитих ракет, затоплених суден, зруйнованих очисних споруд. Все це загрожує підводному і надводному життю не тільки українського півдня, а й усього регіону.
«Плями» на морі та загибель дельфінів
20 червня о 12 годині дня супутникові знімки зафіксували розлив невідомої речовини – скоріш за все, нафтопродуктів – в акваторії Бердянського морського торговельного порту.
Попри відносно невелику площу забруднення – біля 1-2 квадратних кілометри – воно несе велику небезпеку для прибережжя екосистеми мілководного Азовського моря. Адже, нафта утворює на поверхні води тонкий шар плівки, який обмежує доступ кисню і може викликати задуху риб і всіх водних організмів. До того ж, як стверджують екологи, нафтопродукти розкладаються дуже повільно, а продукти їхнього розкладу часто є більш токсичними, ніж сама нафта. І подібні забруднення спостерігаються не лише в Азовському, а й у Чорному морі.
«Я бачив супутникові знімки, де вся північно-західна частина Чорного моря в подібних плямах. Вони виникають після затоплення суден і літаків. Згодом ці плями потрапляють на узбережжя, в тому числі, до природоохоронних територій, де перебуває велика кількість перелітних птахів. Через токсичність нафтопродуктів вони можуть загинути», – констатує директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.
Мертвий дельфін на узбережжі Чорного моря Фото: Facebook Ivan Rusev
Через бойові дії на півдні Україні в Чорному морі вже масово гинуть дельфіни. Про загибель як мінімум 3 тисяч ссавців, станом на 24 червня, повідомив начальник науково-дослідного відділу, розташованого в Одеській області Національного природного парку «Тузлівські лимани», доктор біологічних наук Іван Русєв.
«Нещодавнє обстеження тільки невеличкої ділянки піщаного пересипу узбережжя Чорного моря у НПП «Тузлівські лимани» показало знову наявність загиблих дельфінів. Але великі простори пересипу лишились поза нашими очима і через військову заборону немає можливості обстежити ще великі території, де теж, ймовірно, є загиблі дельфіни», – каже він.
Іван Русєв, доктор біологічних наук, завідувач науково-дослідним відділом у Національному природному парку «Тузлівські лимани» Фото: Facebook
Однією з ймовірних причин загибелі дельфінів є акустичний шум. Адже гідроакустичні станції підводних човнів працюють на певній частоті, які дуже негативно впливають на органи чуття цих морських ссавців. Внаслідок цього ультразвукові та шумові ефекти від кораблів заганяють дельфінів у рибальські пастки і змушують викидатись на узбережжя. Що вже фіксують не тільки в Україні, а й на узбережжях інших країн чорноморського басейну.
Небезпечна юшка
Маріупольська міська рада раніше повідомляла, що існує загроза повного вимирання Азовського моря через бомбардування металургійного комбінату «Азовсталь». А 14 березня Запорізька обласна державна адміністрація заявила про руйнування внаслідок обстрілів військами рф очисних споруд Василівського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення в селі Верхня Криниця. Внаслідок цього зворотні води з міста почали потрапляти до Дніпра без будь-якого очищення.
В якій кількості і в якому складі забруднюючі речовини могли потрапити до річки або Чорного і Азовського морів, як стверджує Віктор Коморін, досі невідомо.
«Можна припустити, що перш за все, туди потрапили токсичні речовини: нафтопродукти, важкі метали, хлор- і фторорганічні сполуки. Зокрема, через побутові і промислові стоки з тієї ж «Азовсталі» з відпрацьованою рідиною, що використовувалась в процесі обробки металу. Кожна з цих речовин впливає по-своєму, але коли вони всі разом потрапляють у воду, то роблять її в рази токсичнішою, ніж це могло бути за інших умов. Через це виникає гостра інтоксикація, внаслідок якої все живе в певному радіусі може загинути. Проте частина токсинів поступово накопичується в організмах – в тій же рибі. А це може дати про себе знати пізніше. Приміром, у зимових умовах, коли ослаблена риба може опинитися під льодом і там загинути. Також вона може нести загрозу для життя людей, якщо таку рибу виловлять і покладуть на стіл. Бо в її м’язах здатні накопичуватися в критичній кількості токсини, які організм людини просто не витримає», – каже він.
Віктор Коморін, директор Українського наукового центру екології моря Фото: Віктор Коморін
Але не лише вживання риби, а й купання в морській воді може становити небезпеку для людини. Допоки не відновлять всі станції очистки води на узбережжі морів та пошкоджені системи каналізації у містах, проблема з безпечним купанням стоятиме дуже гостро. Не кажучи про непростий процес розмінування, адже зараз акваторії заміновані дуже щільно. Через це представники Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одесі попередили, що жоден місцевий пляж цього літа не відкриється. «Наразі узбережжя – це лінія оборони, а не зона відпочинку», – сказала на брифінгу 30 червня речниця головного управління ДСНС в Одеській області Марина Мартиненко.
Що таїть у собі крейсер «Москва»
Директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін наголошує, що й до повномасштабної війни екологічних проблем у Чорному і Азовському морях було достатньо. Найбільшими джерелами їхнього забруднення завжди були річки. Саме тому підхід щодо управління морським довкіллям базується на басейновому принципі.
«Бо недостатньо зупинити те, що йде безпосередньо до моря. Треба зупинити те, що йде до річок. Адже, так чи інакше все це потрапить до моря. Основною річкою, яка забруднює, приміром, Чорне море є Дунай. Хоча і Дніпро, і Південний Буг, і Дністер також є значними джерелами його забруднення, оскільки, несуть відходи від життєдіяльності великих міст, промислових підприємств, сільського господарства. Також потрібно постійно досліджувати рівень токсичності водоростей, на який можуть впливати співвідношення температур і кількості в воді азоту, фосфору, кремнію. Але сьогодні навіть у нас, у вчених, нема можливості все це дослідити і взяти проби води навіть з берега», – констатує Віктор Коморін.
У перші тижні війни доступ до води блокували військові – через небезпеку внаслідок можливих мінувань узбережжя. Нині, як стверджують експерти, потроху почали відбирати проби морської води. Але для проведення комплексних досліджень впливу російської агресії на екологію морів цього недостатньо. Приміром, необхідно дослідити місце затоплення російського крейсера «Москва», речовини, які входили до його боєкомплектів, зрозуміти, чи були там радіоактивні елементи, скільки палива знаходилось на борту і чи були пошкоджені донні біоценози.
Палаючий флагман ЧФ РФ ракетний крейсер «Москва» Фото: Twitter OSINTtechnical
«Теоретично ми припускаємо, що пальне і боєзаряди там, безперечно, були. Безумовно, вони містять токсичні елементи. Але скільки саме їх потрапило до води навколо затопленого крейсера – треба дослідити», – каже Віктор Коморін.
Екологічні збитки від війни зростають щодня
Серед інших найнебезпечніших факторів, які впливають на екологію, в Державній екологічній інспекції України називають пожежі на нафтосховищах, підірвані резервуари з хімічними речовинами, такими як аміак та селітра, пошкоджені газопроводи.
«З початку повномасштабного вторгнення окупантів на територію України, фахівцями оперативного штабу при Держекоінспекції опрацьовано понад 400 надзвичайних подій, що несуть прямі та непрямі збитки довкіллю. Орієнтовна загальна сума розрахунків шкоди навколишньому природному середовищу по ряду екологічних злочинів становить майже 143 млрд гривень. І сума зростає щодня», – повідомила пресслужба Держекоінспекції. Це підрахунки фахівців станом на початок липня.
Супутниковий знімок пожежі на Кінбурнській косі на кордоні Миколаївської та Херсонської областей Фото: dei.gov.ua
Усі екологічні злочини зараз фіксуються і стануть предметом позову України до міжнародних судів на отримання репарацій від росії. Для цього зараз розробляється нова методологія розрахунку збитків, чим займаються робочі групи оперативного штабу при Держекоінспекції.
«Я якраз очолюю робочу групу по морям. Складнощі полягають в тому, що наявні методики розрахунку збитків не враховують військові дії. Зараз за потрапляння, приміром, 1 кілограму нафтопродуктів у море, судновласник повинен сплатити $329. Але для цього нам потрібно довести в міжнародному суді, що це коштує саме $329. І це є проблемою, – стверджує Віктор Коморін. – Саме тому ми відпрацьовуємо різні варіанти, які б дозволили нам у судах надавати розрахунки збитків за загальноприйнятними міжнародними методиками. Втім, зараз важко навіть уявити, скільки точно коштуватиме відновлення екосистем і скільки часу це забере».
Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.
