Отже, перші рефлексії (перші, бо треба більше інформації, а також думок та поглядів фахівців з морського бізнесу і експертів з безпеки) на Стамбульські угоди по зерну. Спочатку підкреслимо – чи буде все це працювати, чи не буде – не знає ніхто. Ми в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень такої схеми не передбачали. І перш за все не передбачали, що РФ погодиться на такий механізм.
Ще одне підкреслення – Україна не могла (за визначенням не могла) категорично відмовити ООН – тим більше в особі її Генсека. Бо тоді б ми отримали – за допомогою роспропаганди – звинувачення світу, і не тільки в Азії і Африці, що це ми провокуємо голод, пише у Facebook Андрій Клименко, морський експерт, керівник проєкта Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews.
Тепер по документу (його опублікував у ФБ посол Андрій Сибіга, заступник в ОП).
1. «Зради» нема. Для пошуку зради є більш гаряча тема – експорт газу РФ по українській трубі в ЄС під час війни?.
2. Впевнений, що дипломати в усіх країнах одразу оцінили важливу, скажемо так, знущальність: з РФ приїздить сам грізний міністр оборони генерал армії Шойгу, що днями об’їздив всі рф-штаби на окупованих територіях зі страшним наказом «мочити сильніше та по всіх напрямках». А з української – цивільний міністр інфраструктури Кубраков, що працює трохи більше року… Такі речі оцінюються дуже серйозно.
3. Фактично ООН і Туреччина поклали на себе обов’язки шипменеджерів, організаторів процесу, що безпосередньо будуть перейматися і пошуком суден, і можливостями їхнього страхування (все це величезні проблеми, і не факт, що їх вдасться швидко вирішити з мільйона причин).
4. «Зернового перемир’я» на фронті немає. Лише РФ взяла на себе обов’язок не стріляти по портам в Одесі, Чорноморську та Південному, а також по суднах, що прямують в порти / з портів. Тобто спокійно можемо продовжувати звільняти Херсонщину. Звісно, що РФ одразу розпочне створювати приводи для того, щоб зняти з себе таке обмеження.
5. Присутності жодних іноземних військових в українських портах та українських територіальних водах (територіальне море, 12 морських миль, тобто, 22,224 км) не передбачено. Додамо, що безпека нашого узбережжя забезпечена, як мінімум, на відстані 150 км береговими ракетами «Нептун» та «Гарпун». А також звільненням острову Зміїний.
6. Розмінування узбережжя не буде. Будуть визначені безпечні фарватери.
7. Термін 120 днів визначений з урахуванням того, що до 24/02/2022 за місяць в середньому через наші порти експортувалося 5 млн. тонн. Тобто 20 млн : 5 млн = 4 місяці.
8. Жодного зняття санкцій з експорту продовольства РФ не було. Тому що цих санкцій не було ні з боку ЄС, ні з боку США. Було дещо інше. Щоб не перевантажувати спеціальною термінологію, скажемо так – США та ЄС декілька днів тому офіційно зафіксували, що таких санкцій нема. Тому що є ефект «самосанкцій», коли світовий бізнес відмовляється співпрацювати з РФ – як із перестороги попасти під санкції, якщо будуть здійснювати банківські операції по угодах, а ще і все більше – з моральних чинників. Щодо міндобрив РФ – проти них діяли не санкції, а американські антидемпінгові мита. Їх відміна – чи не єдиний плюс для РФ.
9. Звичайно, треба буде уважно та всебічно моніторити, як все це запрацює, якщо запрацює.
10. Цікаве питання – чому РФ на це пішла? Тому що ЗСУ, тому що HIMARS і 155-мм. Тому що вони останні тижні лише в риториці страшні та загрозливі, а насправді – до нестями жадають перемир’я та переговорів. І звісно, думають, що це перший маленький крок в цьому напрямку. (Отут треба пильнувати «зраду»?). – До речі, найближчим часом буде наш текст-прогноз по цих «таємних перемовних стражданнях рф».
11. Звісно, РФ дуже хоче використати все це як початок процесу руйнування міжнародних санкцій. Мріють. Бо їм восени буде дуже боляче. Санкції даються взнаки не одразу. Зруйнувати не вийде. Чому? – Тому що вони втратили головне – довіру. У всіх. Не тільки в цивілізованому світі. Але пильнувати треба, бо «путінферштеєри», звичайно, вже отримали підвищені аванси за таку роботу.
12. Чи буде РФ порушувати цю угоду? – Немає жодного сумніву. Як саме? – як підкаже їм їхня збочена логіка та такий же збочений образ мислення.
Наприкінці 2 звернення:
а) до читачів: прошу писати свої сумніви в коментарях. Це наразі дуже важливо. Це допоможе експертам виявити, чи все ми врахували (бо часу було дуже мало).
б) дуже прошу колег журналістів не телефонувати. Я сказав все. Додати поки нічого. Домислами та фантазуванням не займаємось. Внутрішньою політикою України теж. Ніколи. І не плануємо. Використовуйте це текст, будь ласка.
І ще раз – ще нічого з цієї Стамбульської схеми не відбулося і може не відбутися.
