«Питання національної безпеки» з Валентиною Самар (проект Центру журналістських розслідувань), випуск від 28 грудня 2022 року.
В останньому випуску програми року – традиційні підсумки нашої роботи. Розкажемо про результативні розслідування, тематику яких лише трохи змінила велика війна. Адже розслідуванням воєнних злочинів та ідентифікацією їхніх учасників кримський ЦЖР займався усі останні 9 років – починаючи із 2014-го, із окупації Криму. Однак масштаби цих злодіянь та їхня географія значно збільшились і в зоні нашої роботи опинились окуповані території українського півдня, захоплені у перший тиждень повномасштабної збройної агресії Росії проти України.
Війна змусила кількох наших співробітників евакуюватись із зони бойових дій на захід країни і навіть за кордон, звідки вони продовжують працювати. Водночас, наша команда цьогоріч приросла та посилилась журналістами окупованого півдня, які фактично залишилися без роботи. Ми знайшли додаткові ресурси, аби вони залишались у професії. Відтак, наша кримська стрічка та розділ розслідувань відчутно збагатилась матеріалами з окупованих і деокупованих територій півдня – Мелітополя, Бердянська, Херсона, Каховки, Генічеська та інших міст по обидва берега Дніпра. Ми пишаємось співпрацею з журналістами, які виконують свій професійний обов’язок на окупованій території, з ризиком для життя і свободи – своєї і своїх рідних.
***
Олег Батурін, журналіст із Каховки і давній автор Центру журналістських розслідувань був викрадений російськими військовими та місцевими колаборантами 12 березня. Його тримали в катівні і піддавали тортурам спочатку у Каховці, потім перевезли до Херсона.
Звільнення Олега Батуріна вимагали українські та міжнародні правозахисні та медіаорганізації. І після 8 днів катувань журналіста відпустили, згодом йому вдалося виїхати на вільну територію. У цій катівні Олег побував ще раз – уже після звільнення Херсона. Його численні інтерв’ю та репортажі з деокупованих міст і сіл Херсонщини, з викриттям колаборантів та документуванням воєнних злочинів мають величезну аудиторію, а спільні розслідування з журналістами ЦЖР – високу результативність.
***
У розслідуванні «Як окупанти захоплювали рубильник Північно-Кримського каналу» зібрані не тільки свідчення очевидців цього воєнного злочину росіян, а й названо імена російських командирів, які керували операцією із захоплення і підриву об’єктів цивільної гідротехнічної споруди. Це заступник командуючого ЧФ Росії генерал-майор Михайло Ясніков та полковник Дмитро Марков, командир 11-ї окремої інженерної бригади Південного ВО.
Прокуратура Херсонської області відкрила кримінальне провадження за матеріалами ЦЖР, слідство було нетривалим і вже у серпні обвинувальний акт стосовно Яснікова і Маркова було скеровано до суду. Сподіваємось, що судове слідство, попри спеціальну процедуру, теж не затягнеться у часі і буде справедливим.
***
Кількість викрадених і незаконно утримуваних мешканців нових окупованих територій півдня сягає тисяч. Журналісти медіа-центру ІРС-Херсон зробили онлайнову базу, де з перших днів окупації фіксували викрадення мешканців Херсонської та Запорізької областей. Широке оприлюднення інформації про такі злочини, як правило, запорука того, що людина не зникне безслідно. Багато активістів, депутатів колишніх військових чи учасників бойових дій і просто нічим не примітних досі мешканців півдня були вивезені у Крим. Це пояснюється тим, що сфабриковані проти них справи про диверсійну і навіть терористичну діяльність фабрикуються кримським управлінням ФСБ.
***
Центр журналістських розслідувань разом із колегами із окупованого півдня опублікував серію матеріалів про бранців Кремля, яких викрали російські військові і страшними тортурами із застосуванням струму, голодом і спрагою вибивали зізнання у злочинах, які вони не вчиняли, а потім відвозять у Крим. Рідні про це інколи дізнаються тільки завдяки щасливому випадку, як це було з сім’єю учасника бойових дій Павла Запорожця, з якого ФСБ ліпить міжнародного терориста.
За даними правозахисників, більше сотні мешканців південних областей зараз утримуються в двох СІЗО Сімферополя. ЦЖР назвав імена бранців, про яких раніше було мало або й зовсім нічого невідомо, і продовжує слідкувати за рухом їхніх справ, сфабрикованих ФСБ, фіксуючи нових фігурантів цього злочину – суддів, які виносять завідомо неправосудні рішення за сфабрикованими російськими слідчими і прокурорами обвинуваченнями.
***
Серед воєнних злочинів Росії – не лише насильницькі діяння проти цивільного населення, а й ті, що за мирного часу назвали пограбуванням чи крадіжкою. Однак в умовах міжнародного збройного конфлікту захоплення, привласнення або подальший продаж майна будь-якої власності на окупованій території – це порушення норм, передбачених женевською конвенцією і Римським статутом, а відтак кваліфікуються як міжнародний воєнний злочин. Центр журналістських розслідувань опублікував і показав десятки матеріалів, які документують такі злочини, серед яких особливо виділяється цикл розслідувань про «зерновий експрес» – схему викрадення і вивезення із Херсонської та Запорізької областей українського збіжжя, зерна і насіння соняшнику, яке через порти окупованого Криму росіяни відправляли на незаконний експорт. У підсумковому сюжеті нагадаємо про морський і сухопутний шляхи “зернового експресу” та виявлених нами організаторів і учасників цієї злочинної схеми.
***
Після 24 лютого Крим став і плацдармом для повномасштабної агресії проти України, і транзитним шляхом для поставок із Росії озброєння і живої сили на фронтах півдня, а на зворотному шляху – для вивезення награбованого збіжжя та іншого майна, а також для депортації українців півдня. Відчуття, що оспіваний російськими пропагандистами як «непотопляемый авианосец» окупований Крим буде звільнений, сьогодні вже із сподівань і віри перетворилось на тверду впевненість. За роки окупації Росія нашпигувала півострів смертоносним залізяччям і відновила військові об’єкти часів холодної війни, включно із шахтами для зберігання ядерної зброї. І все це ЗСУ треба буде знищувати і від усього зачищати наш любий Крим.
Євгеній Лешан, заступник головного редактора ЦЖР з першого дня великої війни пішов воювати і став командиром мінометного підрозділу. Лікуючи поранення, Євгеній створив великий цикл матеріалів під загальною назвою «Тут може бути бавовна», де дослідив, показав на карті і в зображеннях російські об’єкти у Криму, які є потенційними легальними військовими цілями для ЗСУ. Ми адресуємо ці матеріали цивільному населенню – нашим громадянам у Кримській автономії і Севастополі, аби вони могли убезпечити себе, тримаючись від цих об’єктів подалі. Адже “бавовна” в Криму, як ви всі знаєте, тепер уже не тільки можливе, а й не таке вже й рідкісне явище.
***
Ще одна функція окупованого Криму після 24 лютого – виробництво і поширення пропагандистських матеріалів. На базі телерадіокомпанії «Крим», яка фінансується окупаційним урядом і контролюється гауляйтером Аксеновим, створили спецпроекти, щоб охопити пропагандою не тільки півострів, а й нові ТОТ Херсонської і Запорізької областей. Однак одна справа – просто транслювати брехню, і зовсім інша – обслуговувати воєнну машину країни-агресора. Адже пропаганда війни і виправдовування агресії Росії проти України, героїзація учасників збройної агресії та воєнних злочинців – це вже кримінальний злочин. Саме тому в полі зору наших журналістів опинились кримські пропагандисти війни. Матеріали наших розслідувань взяли в роботу правоохоронні органи і вже маємо перший результат – відкриття провадження щодо шести керівників і кореспондентів телерадіокомпанії “Крым”. Про це детально розкаже Микита Панасенко у своєму блозі.
