Сторожові пси окупаційного режиму на Запоріжжі

Розслідування
Фото: РИА Новости

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в захоплених містах півдня почали діяти різноманітні окупаційні силові структури – «комендатури», «поліція», «служба безпеки». Основним завданням цих «силовиків» були і є підтримка окупаційного режиму, яка передбачає зачистку нелояльних до загарбників місцевих мешканців, придушення опору, викрадення і катування проукраїнських активістів, ветеранів АТО, з яких ФСБ ліпить «терористів» і «диверсантів».

Тривалий час окупанти приховували реальних керівників цих «органів», аби убезпечити їх від відповідальності за тисячі воєнних злочинів на нових тимчасово окупованих територіях. Центр журналістських розслідувань, спираючись на дані з російських державних реєстрів та відкритих джерел, з’ясував, хто керує «правоохоронними структурами» тимчасово окупованого Запоріжжя.

«Государственная  служба безопасности» 

Дані про цю структуру внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ (рос. ЕГРЮЛ) 22 грудня 2022 року (ОГРН 1229000019896, ІПН 9001011403). 

Примітно, що, на відміну від інших федеральних органів, наразі Росія не створила управління ФСБ у «нових суб’єктах федерації». Підслідними ФСБ справами на окупованій території Херсонської та Запорізької областей займається «управління ФСБ по Криму і Севастополю». 

Керівником «Госслужбы безопасности» в окупованій частині Запоріжчини в ЕГРЮЛ вказаний Ганжа Сергій Валентинович (ІПН 910302038890).

Це досить  відома особа, колишній начальник Департаменту захисту національної державності СБУ, який перебуває у розшуку за вчинення тяжких злочинів. 

Ганжа працював в органах Держбезпеки СРСР з лютого 1986 року. Був заступником начальника управління СБУ в Дніпропетровській та Київській областях, заступником  міського голови Дніпропетровська. В 2008 році, ймовірно, за протекцією спікера ВРУ Володимира Литвина, став головою Державного комітету України з державно-матеріального резерву. З 2010 року працював помічником-консультантом Апарату ВР України, а в 2012-му став Уповноваженим президента України з питань контролю за діяльністю СБУ.

Ганжа був фігурантом журналістських антикорупційних розслідувань, зокрема, щодо  поставок бензину під час паливної кризи 2005 року, «кришування» незаконного будівництва у Форосі на Південному березі Криму, фіктивних закупівель Держрезерву.

За президентства Віктора Януковича, у 2013 році, Ганжу призначили керувати Департаментом захисту національної державності СБУ. Генерал-майор «прославився» на цій посаді справою «васильківських терористів»: трьох людей звинуватили в намірі підірвати пам’ятник Леніну в Борисполі і засудили до 6 років позбавлення волі.

Генерал-зрадник Сергій Ганжа в ефірі пропагандистського каналу «Росія 1», 20.02.2022, фото скріншот відео

За даними слідства, генерал Ганжа безпосередньо керував силовим розгоном Майдану. За однією з версій, саме він віддавав наказ стріляти в учасників Революції Гідності в рамках спецоперації «Бумеранг», що мала на меті захоплення Будинку профспілок, а також подальшу зачистку Майдану Незалежності. 26 лютого 2014 Ганжа був звільнений з посади начальника департаменту СБУ, а в листопаді оголошений СБУ в розшук за підозрою у вчиненні державної зради, незаконному перешкоджанні проведенню зборів і мітингів та перевищенні влади або службових повноважень. Інформація про стан розслідування його справи наразі відсутня.

У лютому 2021 року до Сергія Ганжі застосовані персональні санкції РНБО.

Напередодні відкритого вторгнення РФ в Україну, 20 лютого 2022 року Ганжа з’явився в ефірі програми кремлівського пропагандиста Владіміра  Соловйова, де заявив, що «страны Запада развяжут войну на Украине» і закликав Росію якнайшвидше ухвалити рішення щодо України, бо ситуація буде погіршуватись, фактично, закликаючи до збройної агресії проти України.

«Следственное управление Следственного комитета России по Запорожской области» 

Запорізьку «управу Слєдкома» очолив росіянин – полковник юстиції Алєксандр Владіміровіч Царакаєв (ІПН 254003009006). До цього призначення він займав посаду заступника керівника Слідчого управління СК РФ по Амурській області, яку отримав у 2011 році.

Алєксандр Царакаєв, керівник «управління Слєдкома РФ» в окуповаій частині Запорізької області. Фото: amur.life

Царакаєв народився в 1966 році в місті Долинськ Сахалінської області РФ. В органах Слідчого комітету Росії працює із 2010 року, до цього був слідчим прокуратури. Даних про той період життя Царакаєва небагато. У відкритих джерелах є інформація про те, що в 2006 році він як слідчий в особливо важливих справах брав участь в розслідуванні справи про 7 тисяч вагонів контрабанди, доставка якої на Черкізовський ринок Москви відбувалася через митні пости в Приморському краї, а оплачувалася з рахунків ФСБ. 

Після участі у цьому розслідуванні слідчий-важняк Царакаєв перейшов працювати в транспортну прокуратуру.  

«Управление внутренних дел по Запорожской области» 

Як і у випадку з управлінням ФСБ по частині Запорізької області, у Москві вирішили не утворювати на «новій території»  структурний підрозділ МВС Росії. Натомість внесли  22 грудня 2022 року до державного реєстру главк невідомо якого органу і невідомо ким утворений (ОГНР 1229000019302, ИНН 9001010978)

Очолює цю структуру Олег Алєксандровіч Гарбузов, індивідуальний податковий номер якого відсутній у реєстрі. Таке часто буває, коли людина не є громадянином РФ або ніколи не очолювала і не засновувала якість організації чи компанії в російській юрисдикції. З часом, ймовірно, ІПН Гарбузова буде додано, якщо він дійсно існує, а не легендований. Однак наразі людину з таким ПІБ, яка очолює «ГУВД» на окупованій Запоріжчині, ми не змогли встановити. 

Окупаційному «ГУВД» підпорядковані міськрайонні відділи внутрішніх справ.

«Управление внутренних дел по Мелитополю и Мелитопольскому району» очолив «атаман Санкт-Петербургского городского казачьего общества «Императорский конвой», голова «Ассоциации сотрудников силовых структур «Воин» Андрєй Александровіч Жидков (ИНН 780719977500).

Андрєй Жидков, начальник окупаційного «УВД по Мелитополю и Мелитопольскому району». Фото: ВКонтакте

З усіх «правоохоронців» тимчасово окупованого Запоріжжя Жидков найбільш публічна людина. Він із задоволенням коментує роботу підлеглих, які постійно нібито знаходять якісь «схрони» зброї чи виявляють «терористів», обов’язково записує відео з привітаннями до свят, досить активно веде соцмережі.

Головному окупаційному поліцейському Мелітопольщини 43 роки, він народився в Мордовії. Згідно біографії, розміщеної на сайті з промовистою назвою «Віпперсона.ру», він надзвичайно талановита і професійна людина: має три вищі освіти у військових вишах (серед яких –  інститут ФСБ в Новосибірську), і в гарячих точках воював, і в ФСБ служив на оперативних і керівних посадах, і має три десятки нагород та відзнак.

Однак  розслідування російських журналістів «Самозванці в погонах» виявило, що і «орденська планка» у Жидкова не така велика, та і служба в ФСБ – перебільшення.

Виявилося, що «полковник» Жидков звільнений зі Збройних сил РФ в 2011 році в званні майора без права носіння військової форми. Має одну відомчу нагороду, яка дається за вислугу років, державних нагород не має зовсім. А за рік до звільнення з армії незаконно отримав квартиру в Санкт-Петербурзі.

Пізніше Жидков на питання журналістів відповідав так: «Я чинний співробітник, але не ФСБ. Скажімо так, спецслужби. Думаю, не варто її озвучувати. Я обіймаю високу керівну посаду, яка дозволяє їздити у відрядження та проводити зустрічі з жителями різних регіонів».

Судячи з  публікацій на сторінці Жидкова Вконтакте, до 2022 року його основна діяльність була пов’язана з патріотичним вихованням та самопіаром. Відразу після відкритого вторгнення Росії Жидков зайнявся «гуманітарною допомогою»: возив у Луганськ медикаменти, речі першої необхідності та обмундирування військовим, а також продукти. Пізніше вигулькнув у Мелітополі з незрозумілим статусом і повноваженнями. 

«УВД по Токмаку и Токмакскому району» призначили керувати місцевого зрадника Олексія Вікторовича Кошеля, якого ще в 2015 році звільнили з правоохоронних органів через службову невідповідність. 

Олексій Кошель, колаборант, начальник окупаційного «УВД по Токмацкому району». Фото: РИА Новости

Олексій Кошель до окупації району служив у Токмацькому військовому комісаріаті. А ще раніше – з 1997 до 2015-го – служив у міліції, звідки був звільнений, за офіційною інформацією, з формулюванням «за службовою невідповідністю». За версією самого Кошеля, яку він озвучив журналістам, «за коментарі в соцмережах проти вбивств мирних громадян на Донбасі». 

На співпрацю з ворогом Кошель пішов вже у квітні 2022 року – допомагав формувати окупаційні органи поліції  у Токмаку.

У серпні СБУ повідомила, що ідентифікувала людей, які увійшли в «Главное управление МВД по Запорожской области». О.Кошеля ідентифікували як начальника Мелітопольського міжрайонного управління. Проте весь цей час він працював саме у Токмаку.

Після проведення фейкового «референдуму» Олексій Кошель, як і деякі інші зрадники, побував на «урочистостях» у Кремлі. Після цього журналісти Слідство.інфо змогли з ним зв’язатись і запитати щодо співпраці з окупантами. 

«Це для вас вони окупанти. А для нас, для народу України нормального, який залишився на своїй території, на своїй землі, ми не вважаємо їх окупантами», – відповів  Кошель.

Наприкінці листопада 2022 року в Запорізькій області з’явилася інформація про загибель колаборанта під час підриву його автівки. Проте вона не підтвердилася. Окупаційний «поліцейський» знаходиться в Токмаку і продовжує колабораційну діяльність, яка задокументована тепер і в державних реєстрах РФ.

«УВД по городу Бердянску и Бердянскому району» ще з квітня 2022 року керує Олег Олександрович Саприкін, колишній начальник відділів МВС в Донецькій області та Криму, про що ЦЖР уже розповідав.

Олег Саприкін, колаборант, начальник окупаційного «УВД по городу Бердянску и Бердянскому району». Фото: volodr-rovd.ucoz.ru

У 2010 році він керував Совєтським районним відділом міліції в АР Крим. Потім до листопада 2015 року очолював Володарський райвідділ ГУМВС у Донецькій області.

В 2016 році подав декларацію після звільнення з посади інспектора Лівобережного відділу Маріупольського ВП. Звільнив його колишній перший заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін через неналежне виконання обов’язків.

«УВД по городу Васильевка и Васильевскому району» очолив Олександр Юрійович Крилов, колишній поліцейський з Донецька.

Олександр Крилов, поліцай-колаборант з позивним «Берія» Фото: hornews.ru

Окупаційний «відділ поліції» почав працювати у Василівці в травні 2022 року. З перших днів його очолив пенсіонер МВС з Донецька Олександр Крилов, який взяв собі позивний «Берія».

Як зізнається Крилов у інтерв’ю росыським пропагандистам, у 2014 році він пішов в «ополчєніє», потім кинув воювати і  влаштувався в комерційну структуру. Однак після повномасштабного вторгнення РФ знову одягнув військову форму. 

«Линейным отделом ГУВД Запорожской области на транспорте» росіяни призначили керувати мелітопольського зрадника Андрія Олександровича Блавацького. До окупації  регіону він був співробітником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Андрій Блавацький, колаборант, начальник «Линейного отдела ГУВД Запорожской области». Фото bigbookname.com

Наприкінці лютого міський голова Мелітополя Іван Федоров повідомив, що під час вибуху авто в Мелітополі ймовірно постраждав Андрій Блавацький. 

Проте інформація не підтвердилася, поліцейський-зрадник цілий і неушкоджений лишається в окупованому Мелітополі.

Окупаційна «прокуратура»

ЦЖР повідомляв, що виконувати обов’язки «прокурора Запорожской области» Москва призначила Кіріла Ніколаєвіча Осіпчука (ИНН 272318647587).

На момент призначення на тимчасово окуповану територію він працював заступником прокурора у Ростові-на-Дону. А до того – очолював прокуратуру Хабаровського краю РФ.

Кіріл Осіпчук, «в.о. прокурора» в окупованій частині Запорізької області. Фото: Генпрокуратура РФ

Заступником Осіпчука призначений громадянин РФ Алєксандр Спіцин. До призначення на окуповане Запоріжжя він працював помічником «прокурора» тимчасово окупованого Севастополя. Відповідав за федеральну безпеку, міжнаціональні відносини, протидію екстремізму і тероризму. А раніше працював помічником прокурора Красноперекопського району міста Ярославль.

Олександр Спіцин, «в.о. заступника прокурора Запорізької області» Фото: myrotvorets.center

В «Управление федеральной службы исполнения наказаний по Запорожской области» тимчасово виконуючим обов’язки керівника призначений Олександр Алімович Фасуляк.

Підполковник Фасуляк – кримський зрадник, який до призначення на окуповане Запоріжжя був заступником начальника «Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Крим та Севастополю».

Олександр Фасуляк, колаборант, керівник «УФСИН Запорожской области». Фото: krim.fsin.gov.ru

В 2010 році Фасуляк як військовослужбовець Внутрішніх військ МВС України служби отримав від президента Віктора Януковича медаль «За бездоганну службу» з нагоди 19-ї річниці незалежності України.

Після окупації Криму підполковник внутрішньої служби відповідав за діяльність «УФСИН по Республіці Крим та Севастополю» за такими напрямками: охорона установ, конвоювання затриманих, забезпечення підрозділів інженерно-технічними засобами охорони, планування дій управління при надзвичайних ситуаціях.

«Управление Федеральной службы судебных приставов по Запорожской области» очолив Алєксандр Владіміровіч Моісєєнков (ИНН 402806804259), який одночасно обіймає аналогічну посаду в Ленінградській області.

Алєксандр Моісєєнков, керівник окупаційного «управління судових приставів» у частині Запорізької області. Фото: «Об’єктив»

З серпня 2019 року грудень 2022 року Моісєєнков був керівником «управління судових приставів по Севастополю», яке тепер реорганізоване в єдину структуру на окупованому півострові. У Крим він приїхав з Калузької області РФ, де почав працювати в 2010 році і дослужився до заступника головного пристава.

«Управление службы исполнения наказаний по Запорожской области» також не має прив’язки до федерального органу РФ. І його, як водиться у таких випадках, очолив мелітопольський зрадник – Максим Євгенович Приступа.

До повномасштабного вторгнення він працював начальником відділу режиму і охорони Мелітопольської установи покарань (жіноча колонія).

Журналісти «РІА-Мелітополь» повідомляли, що Приступа пішов на співпрацю добровольно і забезпечував окупантів їжею, приготованою на кухні колонії.

Максим Приступа, колаборант, начальник «Управления службы исполнения наказаний по Запорожской области». Фото: ria-m.tv

Зауважимо, жінок та дівчат, які відбували терміни ув’язнення, евакуювали, а законне керівництво колонії відмовилося від співпраці з окупантами.

Матеріал створений ІА Центр журналістських розслідувань у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.