Росіяни та їхні посіпаки на нових окупованих територіях України активно готуються до незаконних виборів у «законодавчі» та «представницькі» органи, запланованих на вересень 2023 року. Партія «Единая Россия», запозичивши традицію США та інших «недружніх» країн, проводить так зване електронне попереднє голосування – праймериз. На ці внутрішні перегони окупантів висунулись не тільки місцеві зрадники та колаборанти, а й мешканці АР Крим і Севастополя, яким вдома нічого не обломилось. Серед них ми знайшли фігурантів розслідувань ЦЖР: бойовика часів так званої «кримської весни», ряженого отамана і навіть погорілого на корупції «міністра» Сергія Аксенова.
Качок, бандит, бойовик
Севастополець Олександр Володимирович Синявський (дата народження 12.03.1979) – виходець зі спортивно-навколобандитських структур, бійці яких у січні 2014 року разом із російськими «Ночными волками» створили парамілітарний підрозділ «Слов’янський щит» – для протидії Євромайдану. Згодом цей підрозділ увійшов до незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», яке керувалось зі штабу Чорноморського флоту РФ і брало безпосередню участь в поваленні законної влади в місті і та окупації півострова. Там Синявський командував формуванням «Бізон» (детально про це – в спецпроекті ЦЖР «Шуцмани Путіна. Севастополь»).
Під час підготовки та проведення незаконного «референдуму» про приєднання до Росії Олександр Синявський очолював одну із ініціативних груп «Українського вибору» Віктора Медведчука і разом зі своїми бойовиками забезпечував охорону дільниць.
За свої заслуги перед Росією Синявський отримав кілька пам’ятних медальок та листів подяки, однак, як і багато інших «героїв кримської весни», опинився на узбіччі влади в Севастополі, і, як свідчить його активність на Запоріжчині, перейшов під крило кримського гауляйтера Сергія Аксенова.
Місцем роботи в заявці на участь у праймериз «Единой России» Олександр Синявський вказав посаду керівника проектів ТРК «Крым», підконтрольної Сергію Аксенову. Його радником та представником Криму на Запоріжчині Синявського називають пропагандисти. А на відео, опублікованому на його сторінці в Фейсбук у вересні 2022 року, озброєний автоматом і в камуфляжі Синявський говорить від імені «угруповання сил народного ополчення» Криму і Севастополя.
У березні 2022 року Синявський брав безпосередню участь в депортації дітей з окупованої Донеччини. Тоді до окупованого Севастополя було вивезено щонайменше 77 дітей – вихованців спортивних секцій та учнів випускних класів Донецька.
Цікаво, що у цей час його представляють активістом партії «Справедливая Россия – За правду» Міронова-Прілєпіна. Однак балотуватись до «законодатєльного органа» окупованої частини Запорізької області Синявський вирішив від партії влади.
Олександр Синявський в Україні є обвинуваченим у державній зраді, участі в створенні незаконного збройного формування та в організації незаконного референдуму. Його обвинувальний акт був скерований прокуратурою АРК до суду ще у червні 2021 року, однак до вироку справа і досі не дійшла.
Батько і син Комелови
Подільником Синявського у згаданих злочинах часів окупації та спроби анексії Кримського півострова Росією є севастопольський громадський діяч Іван Миколайович Комелов (дата народження 26.09.1975). Він також очолював ініціативну групу «Українського вибору» Медведчука при підготовці «референдуму», організовував та контролював патрулювання міста, у тому числі вокзалів, медичних установ та телерадіокомпаній. І у його обвинувальний акт також «підвис» у райсуді Києва.
Жодної посади в окупованому не без його участі Севастополі Комелову від росіян також не дісталось, натомість став борцем із незаконною забудовою, а тепер пробує пробитись у владу на захопленій частині Запоріжчині. Сюди він перебрався у 2022 році слідом за ще одним севастопольским зрадником – окупаційним «молодіжним міністром» Антоном Тицьким. Комелов став його радником, а партійну корочку «Родіни» поміняв на користь партії влади в РФ.
Іван Комелов не тільки сам зареєструвався для участі в партійних перегонах «Единой России», а й підтягнув із Севастополя свого сина Микиту Комелова.
23-річний Комелов-молодший нічим особливим прославитися ще не встиг. Мало не єдина згадка про нього – патріотичний коментар з приводу призову на службу на Чорноморському флоті РФ у 2019 році. Судячи з того, що Микита Комелов балотується в депутати, а не воює, патріотизму вистачило якраз на той коментар.
Ряжений отаман Таврічеський
Не менш відомий мешканцям Криму і українським правоохоронним органам Сергій Миколайович Юрченко (22.04.1975), який у заявці називає себе «заступником командира бригади Міноборони РФ» (але це не точно).
Однак у Криму він давно і більше відомий як ватажок проросійських казаків у Бахчисараї, які проводили акції проти кримських татар і були силовим блоком проросійських організацій та російської православної церкви по всьому Криму.
У 2014 році Юрченко очолював підрозділ козаків у незаконному збройному формуванні «Самооборона Криму». Брав участь у захопленні адмінбудівель в Сімферополі та Бахчисараї, блокуванні військових частин ЗСУ. А з початком бойових дій на Донбасі воював проти урядових військ, був затриманий СБУ, але обміняний на бійців «Альфи».
На окупованій Запоріжчині Юрченко з’явився в перші місяці вторгнення. В статусі «глави Запорожского казачества» разом з місцевим зрадником Ігорем Лисенком формували козачі підрозділи в окупованих населених пунктах.
Однак Юрченко не приєднався до аксенівського «козачого батальйону «Таврида» і не пішов воювати. Він захоплює заможні фермерські господарства і має посаду у сільській окупаційній адміністрації.
За кримінальні діяння у 2014-2015 роках Сергій Юрченко отримав в Україні підозри у державній зраді, сепаратизмі та участі у заколоті. Тепер же цей перелік доповниться колабораційною діяльністю. Хоча ще й старі його правопорушення і досі не розслідувані і вироку немає.
Зерновоз Цуркін
Анатолій Васильович Цуркін (дн 3.03.1978), колишній «міністр» транспорту окупаційного уряду Криму. Він займав цю посаду до січня 2015 року, а потім став радником «глави Криму» Сергія Аксенова. А вже невдовзі отримав вирок – три роки позбавлення волі умовно. Під його впливом Керченська поромна переправа надавала преференції компанії його родича при перевезенні автомобілів з вантажами.
З 2022 року Цуркін організував перевезення вантажів на окуповані частини Херсонської та Запорізької областей, а також сухопутним коридором – із Криму до Росії. Автотранспорт компаній Цуркіна возить бітум, яким укладають дороги – аби швидко і комфортно возити крадене зерно та іншу продукцію до порту і Росії, крадений метал із Маріуполя, та зерно через Керченський міст. При цьому Цуркін критикує владу за погані дороги і черги на контрольних пунктах.
Цуркін зареєстрував у Москві компанію «Видан», через яку і здійснює незаконні вантажні перевезення, в тому числі, і як підрядник «Государственного зернового оператора» – російської компанії, яка займається легалізацією краденого зерна і його вивезенням. (Детальніше про бізнес Цуркіна на нових ТОТ читайте в розслідуванні «Зерновоз»)
Бурхлива колабораційна бізнес-діяльність Анатолія Цуркіна і досі не отримала правову оцінку українських правоохоронців. Можливо, саме тому, що через транзитний бізнес Цуркіна між Кримом і новими окупованими територіями складно встановити територіальну підслідність. Але вже час якось із Цуркіним визначитись, панове прокурори.
Колишні військові і мєнти, люди Развожаєва та інша дрібнота
Тепер про персоналії менш відомі, але які також заслужують на справу за статтею про колабораційну діяльність, яку заробили співпрацею з окупантами і організацією і участю у незаконних »референдумах» та «виборах» на окупованих територіях.
Активним учасником окупації Криму є Владислав Вікторович Ащеулов (14.02.1982), який в окупаційній адміністрації на Запоріжчині обіймає посаду заступника начальника відділу «міністерства майнових прав і земельних відносин». Того «міністерства», яке займається експропріацією активів українців під виглядом «націоналізації». Юрист за освітою, трудову діяльність Ащеулов розпочав оперуповноваженим в Залізничному райвідділі УМВС Сімферополя. З 2006 року займався підприємницькою діяльністю.
Підтримав так звану «кримську весну», у заявці вказує, що нагороджений медалями «За защиту Крыма», є помічником «депутата Госсовєта Крима» Олександра Шувалова (з квоти Аксенова) та співзасновником громадської організації «Сослуживєц», яка займається патріотичним вихованням – тобто пропагандою і промиванням мізків кримській молоді. Активно збирає допомогу для російських військових.
Юлія Васільєвна Губанова – фігурантка розслідування ЦЖР, «багатоверстатниця» із Севастополя, але туди вона завіялась з Росії, слідом за «губернатором» Міхаілом Развожаєвим. В Севастополі вона керувала компанією-прокладкою для виведення бюджетних коштів.
На ТОТ Запоріжчини Губанова обіймає відразу кілька посад – є головою окупаційної Якимівської адміністрації, «міністром» будівництва, архітектури і ЖКГ, а до березня 2023 року керувала ще й «міністерством транспорту». У 2023 році вона отримала статус учасниці «СВО», має відповідні медалі військової комендатури окупантів у Запорізькій області та міністерства оборони РФ.
Сєргей Вікторовіч Конопльов на початку травня 2023 року був призначений керівником окупаційної «ВГА» Мелітопольського району. Але заявку на участь у праймериз «Единой России» подавав ще як начальник відділу ЖКГ, а ще раніше працював у такому ж департаменті в окупованому Севастополі.
Конопльов – колишній кадровий військовий і міліціонер: закінчив Севастопольське військово-морське інженерне училище, служив у радянській армії, а до 1995 року – в ЗС Росії. А далі – не повірите, але цей громадянин РФ служив в українській міліції в Севастополі, а потім – в державних органах влади. Де продовжував служити Росії і після 2014 року. А вже у березні 2023 року цього перевіреного кадра заслали в окупований Мелітополь.
На праймериз заявився і перший заступник Конопльова, ще один севастопольський комунальник Петро Васильович Жигайлов (15.02.1963), призначений на посаду з квітня 2023 року.
В Севастополі він працював заступником директора по загальним питанням «Государственного бюджетного учреждения «Севастопольский автодор», до того начальником транспортного відділу ТОВ «Благоустройство города Севастополь».
З травня по грудень 2022 року Жигайлов знаходився в на окупованій частині Луганської області в якості «координатора роботи з інтеграції нових територій в правове поле РФ».
Взяти участь у незаконних виборах окупантів виявили бажання і кілька підприємців з Криму.
Шевкет Айдерович Бекіров (31.08.1985) – «депутат» Бахчисарайської «міської ради», член «Единой России» і приватний підприємець, що надає послуги перукарні і салону краси. В соцмережах відкрито підтримує вторгнення Росії і допомагає армії-агресорці матеріально і морально.
«З початку проведення СВО підтримую бійців російської армії та всебічно надаю допомогу нашим військовим та їхнім родинам. Ми й надалі підтримуватимемо бійців російської армії, як матеріально, так морально», – пише Бекіров у соцмережі.
Олександр Юрійович Новак (03.05.1983) народився у Горлівці. Згідно поданої у заявці на праймериз біографії, він десять років працював в системі МВС у Криму, потім ще майже стільки ж – у підвідомчих «міністерству палива й енергетики» Криму організаціях. А з 2022 року є регіональним представником АТ «Первая Торговая Компания», яка зареєстрована в Москві, але керується кримчанином Володимиром Сагайдаком (до слова – колишнім бізнес-партнером ексміністра курортів АР Крим Олександра Лієва).
Праймериз від «Единой России» як попередній етап незаконних виборів, які проводить держава-агресор на окупованих територіях України є незаконними і порушують норми Міжнародного гуманітарного права та українське законодавство. Вони, як і примусова паспортизація, яку форсовано зараз проводять окупаційні органи, призвані легалізувати окупацію і незаконну анексію Росією української території.