Beget у вишиванці. Як топова російська IT-компанія працює на вільній та окупованій РФ територіях України

Російський хостинг-провайдер «Бегет», який входить до трійки лідерів галузі в РФ, розпочав роботу в Україні у 2012 році, зареєструвавши у Києві однойменну компанію. Згодом пітерські засновники вийшли з київської компанії, проте ЦЖР знайшов ознаки того, що вони пов’язані.

Російський «Бегет» з 2014 року надає послуги незаконним органам влади, мілітаризованим організаціям та пропагандистським проектам в окупованих РФ Криму, Донбасі та Запорізькій області. При цьому до компанії досі не застосовано українських та західних санкцій.

Російське ТОВ «Бегет» (брендова назва Beget), хостинг-провайдер та акредитований реєстратор доменних імен, засноване у 2007 р. у Санкт-Петербурзі. Українська компанія з такою ж назвою[popper word=”«Бегет»”]Нині ТОВ «Бегет Україна», код ЄДРПОУ 38346540, юрадреса: Україна, 04209, місто Київ, Вулиця Богатирська, будинок 20, квартира 30[/popper], була створена у Києві у серпні 2012 року і прямо називала себе представництвом російської (архівна сторінка сайту). 

Тоді засновниками київського «Бегету» були росіяни Ільїн Алєксандр Юрьєвіч та Манікін Алєксєй Юрьєвіч, які володіють частками по 46,5% статутного капіталу російського ТОВ «Бегет» від його заснування і дотепер.

Керівником київської ТОВки пітерські засновники призначили українця Голобородька Владислава Олександровича. Але у 2018 році структура власності «Бегет» кардинально змінилась: частки, що належали росіянам, перейшли до київського керівника, а в назві з’явилось слово «Україна». 

Владислав Голобородько продовжує бути одноосібним власником ТОВ та водночас є і його директором, і бухгалтером. У розмові з автором розслідування Голобородько повідомив, що викупив компанію, бо вона приносила прибуток. На питання, як він розподілявся з росіянами, відповів так: «Прибуток розподілявся дуже просто. Клієнти, які фактично були з України, це був мій прибуток, який я викупив. А російська компанія «Бегет» надавала послуги в Росії, в Казахстані, в Німеччині, в інших країнах всього світу. Грубо кажучи, «Бегет Україна» надавала послуги тільки для громадян України». 

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Бегет Україна» справді мало непогані фінансові показники: у рік перед великою війною чистий дохід складав 6,3 млн гривень, майже стільки ж  хостинг-сервіс задекларував за два наступні роки, вперше показавши мінус у прибутку у 2023-му.  

Владислав Голобородько стверджує, що український та російський «Бегет» більше ніщо не пов’язує. У нас щодо цього інша інформація. Але спочатку познайомимось із пітерською компанією. 

Що варто знати про пітерський «Бегет» (Beget)

Російський «Бегет», безсумнівно, дуже успішна і прибуткова компанія, що надає послуги 200 тисячам клієнтів. Станом на січень 2024 року «Бегет» є лідером серед російських хостинг-провайдерів за кількістю доменів і має найбільші частки ринків[popper word=”в зонах .RU, .РФ і .SU”]За даними сервісу Домены России[/popper], а також займає третю позицію як реєстратор. 

ІТ-ринок в Росії, як відомо, перебуває під особливою опікою державних органів та спецслужб. «Бегет» – слухняна компанія. Блокування сайтів та сторінок на вимогу Роскомнадзора виконуються автоматично і миттєво, а їхня кількість після повномасштабного вторгнення РФ в Україну зростає. На каналі Roskomsvoboda (Центр захисту прав ЗМІ), провайдер Beget згадується у 12 випадках блокування і навіть видалення сайтів з публікаціями, що критикують уряд або «неправильно» пишуть про «СВО».

Серед найбільш резонансних блокувань доступів і видалень – сайти  петербурзької редакції «Новой газеты» та диджитал-проекту журналістів «Новой» – «Продолжение следует», платформи блогера Льва Владова (aka «Челябинский урбанист»), партійний сайт алтайського відділення «Яблока» та стаття самого Центру захисту прав ЗМІ. 

Однак особливу цікавість ЦЖР викликала діяльність ТОВ «Бегет» не в Росії, а на окупованих нею українських територіях, де серед клієнтів компанії ми знайшли незаконно утворені органи влади, пропагандистські медіапроекти і організації, що прямо сприяють російській армії у війні проти України. Причому відбувалось це і в той час, коли власники російського «Бегету» були засновниками і українського. 

Українські спецслужби ці факти чомусь  не зацікавили навіть після того, як у 2016 році власників «Бегета» Алєксєя Манікіна та Алєксандра Ільїна було внесено до бази «Миротворець» – за «надання своїх ресурсів терористичній організації «ДНР». 

Тоді була опублікована переписка менеджера технічної підтримки сервісу «Бегет» Алєксандра Клюкова (зараз він займає посаду гендиректора) з Сергієм Канделакі, керівником ІТ-відділу окупаційного «міністерства інформації ДНР». З неї дізнаємось, що саме «Бегет» реєстрував домени «офіційного сайту ДНР», сайтів окупаційних «уряду», «міністерств» та підпорядкованих їм медіа в зонах .RU i .SU.   

Сергій Канделакі у 2015 році також просив Клюкова про переведення дуже навантажених «офіційних сайтів ДНР» – dnr-online.ru та gazeta-dnr.ru (портал окупаційних ЗМІ) – на виділений сервер ТОВ «Бегет».

З 2022 року офіційним сайтом «уряду ДНР» є інший ресурс – портал днронлайн.рф, де на піддоменах зібрані сайти «міністерств», включно з МВС та держбезпеки, «Народного совєта ДНР», окупаційних судів, прокуратури та місцевих  адміністрацій. Домен змінився, а реєстратор і хостинг-провайдер все той же – пітерський «Бегет», на серверах  якого розміщені всі ці «державні» ресурси незаконних органів влади окупованої РФ частини Донецької області.  

Подібні «пакетні» послуги для окупаційних органів на ТОТ Луганської області наразі надає інший відомий хостинг-провайдер – Reg.ru (ТОВ «Регистратор доменных имен Рег.ру»). «Бегет» був його партнером, поки сам не став реєстратором доменних імен, що нібито спричинило одностороннє розірвання угоди з боку Reg.ru, який забрав у пітерських спільних клієнтів. Але «Бегет» все ж зачепився і в «ЛНР», де надає послуги «державним» установам.  

В окупованому Севастополі клієнтом «Бегета» стало відділення «ДОСААФ России» («Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту России»), що готує фахівців з військово-облікових спеціальностей для збройних сил РФ.  За даними сервісу Whois, «Бегет» зареєстрував домен сайту севастопольського відділення ДОСААФ у липні 2021 року і ресурс знаходиться на його серверах.  

Про проекти цієї організації, націлені на мілітаризацію дітей на окупованому півострові, ми розповідали у  розслідуванні «Курси убивць для дорослих і малих». Зокрема, йшлося про «Морской инновационный центр», створений на базі відділення ДОСААФ, який виграв конкурс Фонду президентських грантів РФ на проект «Юний оператор БПЛА». 

За шість мільйонів рублів і п’ять місяців за цим проектом мали підготувати понад 400 дітей-операторів безпілотників віком від 11 до 16 років. Географією проекту вказаний не тільки Севастополь, а й інші окуповані Росією території України в АР Крим, Запорізькій, Луганській та Донецькій областях. 

У кінці березня, вже після інтерв’ю з Владиславом Голобородьком, доступ до сайту севастопольського відділення ДОСААФ несподівано був заблокований провайдером – так вказано на сторінці «Бегет» без конкретизації причини. При цьому адреса сайту https://sevastopol-dosaaf.ru/ все ще вказана як чинна на порталі «ДОСААФ России».

Цікава історія знайшлась і на нових окупованих Росією територіях України. Буквально через кілька годин після повномасштабного вторгнення РФ був активований телеграмканал «Южный плацдарм», наступного дня – сайт з такою ж назвою, слідом – канал «Югинформбюро». Увесь цей «холдинг» виконував для окупантів важливу роль – він ішов попереду чи на спинах армії РФ, створював інформаційний супровід агресії на півдні України, поширював пропагандистські наративи і дезінформацію. А крім того, слугував «фабрикою фейків» для російських медіа-сіток на півдні України та поширював заяви керівників окупаційних адміністрацій. 

Як повідомляла «Русская служба ВВС», з моменту створення сайт «базувався на серверах російського хостинг-провайдера Beget із Петербурга, але потім переїхав на американський Cloudflare, який дозволяє приховувати реальних власників». 

Дозволимо уточнити формулювання колег: сайт пропагандистів війни міг нікуди не «переїжджати», а залишатись на серверах «Бегета», проте між ним і світом з’явилась «прокладка» – Cloudflare, яка, окрім сервісу кешування сторінок, не видає кінцеві адреси серверів. Наразі цей проект уже[popper word=”неактуальний”]Створені у перший місяць вторгнення РФ медіа виконали свою роль і їхнє фінансування, ймовірно,  припинили. Відтак домен https://yuginform.online «Южного плацдарму» виставлений на продаж, а телеграмканал публікує повідомлення з великими перервами[/popper].

Чи пов’язані і досі український та російський «Бегет»?

Почнемо із очевидних ознак, тобто, таких що на поверхні і загальнодоступні на сайтах компаній. Перше, що кидається в очі, це спільний логотип – брендова назва компанії Beget, хіба що в українському варіанті букву g пофарбували в кольори державного прапора. Але це можна пояснити «історичним зв’язком». Як і аналогічний дизайн веб-сторінок. Та є ознаки, які на колишнє спільне минуле не спишеш, бо вони – сьогоднішня реальність. 

На сторінці контактів та в футері сайту російської компанії «Бегет» розміщені номери телефонів у Росії (Москва, Санкт-Петербург), в Казахстані та два – в Україні: багатоканальний 0 (800) 802-192 та звичайний +380 (44) 300-02-18.

Ці ж номери телефонів, за якими можна дзвонити 24/7,  бачимо у реквізитах ТОВ «Бегет Україна», розміщених на його веб-сторінці.

А вже у футері веб-сторінки київської компанії, хоч і дрібним шрифтом, але прямим текстом вказано: «ТОВ «Бегет Україна» є партнером реєстратора доменних імен ООО «Бегет». Наступне за цим речення після спілкування з Владиславом Голобородьком було дещо перефразоване (редакція має скріншот сторінки до зміни). У першому варіанті воно починалось так: «Деякі дії з доменними іменами в зонах .RU і .РФ виробляються у відповідності з Правилами завантаження доменних імен в доменах .RU і .РФ». Тепер же це сформульовано так, щоб не світити назви зон .RU і .РФ, вони вказані як «зони координатора cctld.ru». Але активне посилання веде прямісінько на сайт «Координационного центра доменов .RU/.РФ», створеного у 2015 році міністерством зв’язку і масових комунікацій РФ. 

Якщо маєте час та натхнення,  можете також поклікати на сайті «Бегет Україна» кнопки соцмереж Х, ВКонтакте і платформи github – і опинитесь на сторінках пітерського «Бегета», створених в минулі роки, коли брендову назву писали як BeGet. 

Перейдемо до документів, розміщених на сайті української компанії. Публічна оферта була затверджена Владиславом Голобородьком у лютому 2023 року. Там вказано, що ТОВ «Бегет Україна» здійснює реєстрацію доменних імен в міжнародних зонах через трьох своїх партнерів, двоє з яких – з Росії: АТ «Региональный сетевой информационный центр» (RU-CENTER) та його «дочка» ТОВ «Регистратор Р01».  

Російський «Бегет», як не важко здогадатись, має тих же партнерів-реєстраторів доменів, що і український: RU-CENTER, R01, PublicDomainRegistry.

Чому «Бегет Україна» продовжувала працювати через російських реєстраторів доменних імен у міжнародних зонах? На прохання ЦЖР пояснити цю частину публічної оферти, затверджену через рік після початку широкомасштабної війни, пан Голобородько спочатку послався на погану пам’ять, потім – на підписані раніше угоди, які він мав виконувати, врешті припустив, що то могла бути технічна помилка. Дослівно відповіді звучали так: 

«По-перше, мені треба підняти ці договори, я не пам’ятаю»… 

«Слухайте, я підписую дуже багато паперів, я не пам’ятаю. Грубо кажучи, якщо вони вказані, значить, у нас були певні договори, які співпрацювали і були заключені раніше і ми маємо, грубо кажучи, згідно них, поставити в цих договорах відповідні, значить, отакі посилання»… 

«Ви знаєте, якщо це так і є, я це перевірю. Але це може… Я маю перевірити. Це могла бути просто технічна помилка, яка ні до чого нас, грубо кажучи, не зобов’язує».

Не сумніваємось, що пан Голобородько, як і обіцяв, зайшов на сайт своєї компанії, прочитав текст ним же затвердженого договору публічної оферти, пересвідчився, що там все так як ми говорили. І..Ні, той варіант договору залишається чинним і продовжує висіти на сайті. Тож припускаємо, що Голобородько не може в ньому щось змінити – бо співпраця з російськими реєстраторами і хостерами продовжується, або він це не вирішує.

Та найскладнішим було з’ясувати, де ж знаходяться сервери, на яких розміщені ресурси клієнтів «Бегет Україна» відтоді, коли з російським «Бегетом», зі слів Владислава Голобородька, уже нічого не пов’язувало – ні юридично, ні технічно. Як виявилось, зв’язок таки був: сайти українських клієнтів розміщувались на серверах російського «Бегета» аж до березня 2022 року. 

За словами Голобородька, після повномасштабного вторгнення РФ на виконання рішення РНБО всі сервери, які були розташовані на території Росії, були заблоковані упродовж місяця. Далі – розповідь власника і керівника «Бегет Україна», із якої – на його прохання – ми вирізали фрагмент, що стосується деяких аспектів співпраці з СБУ: 

«А яким чином робота компанії проводилась? Грубо кажучи, технічно сервери знаходилися на території Росії. У нас є укладений договір. Я викупив цю компанію і, грубо кажучи, вони (російське ТОВ «Бегет», – ред.) здійснювали просто технічну підтримку. Частина серверів знаходилася в Росії, частина – в Німеччині, частина – в Сполучених Штатах, наскільки я знаю. Тобто, вони знаходилися в різних країнах. Після цього всі наші клієнти були перенесені з серверів, які знаходилися на території Росії. Більше того, я вам скажу більше того, якщо ви робите якесь розслідування, у нас є ряд запитів від СБУ, ДБР і поліції, і ми завжди співпрацювали і надавали відповіді».

Прослухавши уважно запис розмови, яка місцями була трохи сумбурною (Владислав багато разів повторював про свій патріотизм і  співпрацю з правоохоронними органами), ми письмово ще раз – аби  ні в чому не помилитись – перепитали щодо серверів, на які були переведені вебресурси клієнтів «Бегет Україна». Голобородько, судячи з відповіді, наше намагання отримати максимально точну відповідь сприйняв як порушення журналістських стандартів, а саме розслідування – замовленням конкурентів. Поза тим, ми отримали від нього ось таку відповідь:  

«Сервери компанії «Бегет» знаходяться на території Казахстану, Німеччини, Росії. Після початку війни (йдеться про 24.02.2024, а не 2014, – ред.) Україна заблокувала можливість використання серверів у РФ, тому клієнти ТОВ «БЕГЕТ УКРАЇНА», які зіткнулися з проблемою доступу до ресурсу, були переміщені на сервери Казахстану та Німеччини. Одразу почали розглядати можливість щодо розміщення серверів в Україні, але через постійні повітряні атаки наразі це ризиковане рішення. Тому Ваша претензія щодо використання серверів в РФ є навіть технічно неможливою». 

Говорячи про переведення ресурсів клієнтів «Бегет Україна» на сервери в Німеччині і Казахстані, пан Голобородько свідомо чи ні уникнув уточнення – чиї то сервери. Втім, одна підказка є на сайті пітерського «Бегета» і ми про неї уже згадували вище – це контактні телефони в Казахстані, вказані поруч із номерами в Києві, що належать «Бегет Україна». На питання, чому вони вказані на сайті російського «Бегета», якщо компанії не пов’язані, Голобородько відповів так: «Тому що в нас є договір. Я не маю права, згідно документу, який був, змінити торгівельне, комерційне найменування, так у нас воно іде, грубо кажучи, як компанія «Бегет». Але якщо ви також поцікавитесь, є альтернативна компанія «Бегет Казахстан».  

Поцікавились: ніяка вона не альтернативна, а прямо пов’язана з російським «Бегетом». ТОВ «Бегет Казахстан» (БИН 220340020703) зареєстроване в Астані у березні 2022 року. У  обох компаній – стовідсоткове співпадіння засновників (Владіслав Колєсніков, Алєксандр Клюков, Алексєй Манікін, Алєксандр Ільїн) і навіть один на двох керівник – уже знайомий нам з переписки із «ДНР» Алєксандр Клюков. Тож можна сказати, що «Бегет Казахстан» – повний клон російської компанії. Отже, сайти клієнтів «Бегет Україна» були перенесені з серверів російського «Бегета» в Пітері на сервери російського «Бегета» в Астані? Це, звісно, дуже багато що змінює, особливо в плані безпеки для веб-ресурсів українців!

Щодо Німеччини, то тут ми також знайшли товариство з обмеженою відповідальністю – BeGet, GmbH. Воно було засноване у Берліні ще 5 травня 2015 року, а керуючим директором значився Алєксандр Ільїн, співвласник пітерського «Бегета». Але компанія була ліквідована ще у квітні 2021-го. 

І, нарешті, ключове питання: а де хоститься сайт самого ТОВ «Бегет Україна»? За даними сервісу Whois, сайт знаходиться за Cloudflare, тобто, побачити кінцеві сервери змоги немає. Але дещо ми з’ясували, провівши невеликий експеримент, завдяки якому можна «викопати» реальну локацію хостингу. Ви також можете це легко зробити (а якщо ви клієнт цієї компанії – зробіть це обов’язково).  

На сайті «Бегет Україна» є форма для реєстрації аккаунту, куди треба вписати адресу е-пошти. У відповідь ми отримали лист від служби підтримки з текстом: «Ви надіслали заявку на реєстрацію аккаунту хостинг-провайдеру ТОВ «Бегет» Україна. Для продовження реєстрації вкажіть:». І далі – перелік даних, які треба надати. У правому кутку відкритого листа є три знайомі всім крапки «Більше», після натискання на які випадає перелік варіантів, що з цим листом можна зробити: відповісти, переслати, роздрукувати, видалити і т.д. Нам потрібна опція <Оригінал>. Клікаємо – і… Ой, а що тут робить beget.ru?:) 

Отримані технічні дані ми попросили проаналізувати IT-фахівця однієї з провідних компаній. І ось який експертний коментар ми отримали: 

«Система генерації автоматичних відповідей з сайту є підтвердженням/перевіркою того, що «Бегет Україна» дійсно пов’язана з російським «Бегетом», хоч і прихована «обгорткою». Коли сайт генерує автоматичний лист на запит користувача (наприклад, на реєстрацію), то цей лист перед доставкою проходить шлях через кілька поштових серверів: безпосередньо від серверу сайту – до серверу вашої скриньки. При цьому кожен з них додає до листа відмітку з технічними даними: звідки та коли листа було отримано, за яким внутрішнім ідентифікатором, тощо. У випадку «Бегет Україна» ми чітко бачимо, що лист, який було надіслано у відповідь на запит з його сайту, було відправлено з IP-адреси сервера, що належить до блоку адрес компанії Beget LLC, і територіально знаходиться в Санкт-Петербурзі, Росія». 

Упевнитись у цьому ви можете самостійно за допомогою сервісу Infobyip.com, увівши IP-адресу сервера 185.155.118.1, що висвітилась у автоматичній відповіді на наш лист-заявку. 

Зрозуміло, що за виявлених обставин ЦЖР просто не міг не поцікавитись й іншою діяльністю Владислава Голобородька в Україні та Чорногорії. 

Голобородько і його  бізнеси 

За даними аналітичного сервісу YouControl, Владислав Голобородько є засновником та/або директором майже двох десятків  юридичних осіб в Україні, а в 2023 році зареєстрував компанію ще і в курортному місті Чорногорії. Історичні зв’язки також відслідковуються ще по 10 українських компаніях і організаціях.

Зазвичай, така велика кількість компаній, зареєстованих на одну людину, яка не відома на ринку і не має системного бізнесу, може свідчити про те, що це номінальний власник. Або ж, як кажуть журналісти, «вішалка» – особа, на яку чіпляють свої бізнеса люди, які не хочуть/можуть світитись. Віримо, що пан Владислав – не з таких, а просто дуже різносторонньо талановитий і встигає вести десятки компаній. Втім, судіть самі.

За фахом Голобородько – юрист і має власну юридичну компанію «Ніка», веде адвокатську практику, здійснює «юридичний супровід соціального благополуччя стану здоров’я» клієнтів однієї з приватних клінік Києва. А ще він є власником клінінгової фірми, що недавно виграла тендери на прибирання приміщень управління ЖКГ Печерського району та об’єкту департаменту запобігання корупції КМДА. 

Ще один бізнеснапрямок – промислове обладнання та металеві вироби. Владислав Голобородько разом із Олександром Мирошниченком, власником «Нукласолар Україна», є співзасновником  ТОВ «Теплоспецінвест».

Від хеві метал – до народних пісень. Голобородько – співзасновник і керівник БФ «Фонд розвитку української пісні». У минулі роки багато згадував у соцмережах про співпрацю з Анатолієм Авдієвським, художнім керівником хору імені Г.Верьовки і виставляв фото у національному вбранні (коментарі до яких чомусь писав російською). Голобородько керує ще одним благодійним фондом – Іраклі Макацарія, учасника телепроєктів «Зважені та щасливі» і «Холостяк». 

У 2019 році Владислав Голобородько очолив охоронну компанію «Давокс груп», що належить Давіду Саакашвілі – брату експрезидента Грузії. Вона зареєстрована в Києві, на вул. Пирогова, 1/35, де прописані декілька компаній Голобородька, одна з яких – «Гранд штамп», що виготовляє печатки і штампи. 

Повідомлялось, що у 2016 році компанія виготовляла штампи і печатки «для усієї поліції», печатки для СБУ, державних реєстраторів та органів влади Києва. Нагадаємо, що на той час власник «Гранд штампу» Голобородько працював директором «Бегета», що належав росіянам, а самі вони в цей час працювали на ТОТ України з окупаційними «органами влади». 

Як виявилось, пітерські засновники «Бегета» – не єдині росіяни, з якими працював і працює Голобородько. Він і досі значиться керівником ТОВ «Всімайки України», засновником якої є громадянин РФ Лєвчєнко Васілій Алєксандровіч. У рідному Новосибірську він є власником аналогічної за діяльністю фірми «Всемаркет» (сайт має назву Всемайки.ру) з виготовлення і продажу принтованого одягу, посуду і сувенірів.

Серед тематик мерчу, який в інтернетмагазині продає фірма Лєвчєнка, є категорія «Регионы Росии», де продаються футболки «Луганская республика», «Донецкая республика», а також «82 регион Республика Крым».

За тематикою «російського» Криму, загалом, у партнера Голобородька можна купити багато чого: від футболок з назвами «городов России» і принтом Керченського мосту – до 3D пледа з логотипом курорту. А також до біса рускомірного-наративного у розділі «Патриотические», де є підкатегорії «Российская империя» і «Силовые структуры». 

«Чорногорський котел»

З повідомлень і відео на сторінці дружини Владислава Голобородька – Юлії Зубченко в Instagram, стало відомо, що напочатку жовтня 2023 року подружжя відкрило кафе «Sofi» на набережній міста Тіват у Чорногорії. На фото персоналу кафе, зробленому, як свідчить напис, у день відкриття, бачимо і Владислава Голобородька.

Саме йому, згідно реєстраційним даним, належить 100% частка фірми Sofi Cafe DOO, зареєстрована в Тіваті 25 квітня 2023 року. Він же вказаний її виконавчим директором, а Юлія Зубченко – заступником.

Кафе Sofi, що належить Голобородьку, знаходиться не просто в красивому місці курортного міста Тіват, а в першій лінії набережної Которської затоки. Неподалік – найбільша у світі яхтенна марина Porto Montenegro, куди заходять суперяхти.

Про свою справу подружжя розповідає в мережі Інстаграм, а також на сайті кафе, зайти на який з України чомусь вдається лише за допомогою vpn. Можливо тому, що послуги хостингу йому надає російська компанія «Бегет»? Але з цим якраз усе зрозуміло. 

Без відповіді наразі залишається важливе питання: на яких законних підставах 36-річний Владислав Голобородько виїхав за межі України під час режиму воєнного стану, що передбачає обмеження в поїздках за кордон для чоловіків мобілізаційного віку? 

Ми, звісно ж, питали Владислава Голобородька про його місцезнаходження, однак він відмовився відповідати, посилаючись на конфіденційність інформації, що стосується безпеки його власної і сім’ї. 

Тим часом від власних джерел ми отримали інформацію з бази «Аркан», що 7 травня 2022 року Владислав Голобородько виїхав за межі України до Польщі через пост пропуску Грушів, інформація про його повернення відсутня. Ми письмово задали  Голобородьку те важливе питання: на яких законних підставах він виїхав за межі України після введення режиму воєнного стану? 

Замість відповіді Владислав Голобородько знову відчитав кореспондента ЦЖР за порушення стандартів журналістики і замовність розслідування, а також повідомив, що припиняє спілкування.  

На підтвердження того, що герой нашої історії тривалий час (або багато разів) у 2023-2024 роках знаходився у Чорногорії, приведемо хронологію його появи на світлинах в соцмережах та на сайті кафе.

Отже, почнемо з 14 лютого 2023 року, коли на день закоханих Юлія Зубченко опублікувала світлину в горах разом із чоловіком Владиславом.  

3 жовтня 2023 року опубліковано фото Владислава та Юлії разом з командою кафе Софі, яке ви бачили вище. Подружжя разом з командою є і на світлині сайту з підписом «out team».

На Різдв’яні та Новорічні свята кафе ввело святкове меню. І власник закладу Владислав Голобородько особисто розповів на відео , як вони готують глінтвейн, про рецепт якого часто запитують відвідувачі. Відео опубліковане 7 січня 2024 року.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений CAFE • TIVAT • MONTENEGRO • PIZZA • PASTA • COFFEE • BAR (@sofi_tivat)

26 лютого 2024 Юлія  на своїй сторінці в Facebook ділиться розповіддю про успішну роботу кафе взимку і популярність у місцевих їхніх котлеток, та публікує фото, на якому юрист із Києва впізнає Голобородька навіть зі спини. На іншому фото з цієї добірки він стоїть в профіль і тут уже його впізнаємо і ми.

Робити висновки не будемо, ми достатньо знайшли інформації, аби її перевірили і зробили висновки відповідні компетентні органи.

Натомість ми ще раз пропонуємо Владиславу Голобородьку, який за кожної нагоди нагадує про свій щирий патріотизм, скористатись наданим правом і дати пряму відповідь на просте питання: на яких законних підставах він виїхав за межі України в умовах режиму воєнного стану? 

Важливо також, аби оцінку діяльності російського ТОВ «Бегет» на тимчасово окупованих РФ українських територіях надали уповноважені на застосування санкцій органи України і західних партнерів. Центр журналістських розслідувань надасть апарату РНБО та правоохоронним органам матеріали, отримані під час розслідування.