Доки Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерреш смакує короваї в Казані на саміті БРІКС, щонайменше, 223 українські дитини з окупованої Херсонської та Донецької областей були вивезені до Росії. Частина з них знаходиться за 3 години від місця перебування першого посадовця ООН в Набережних Челнах (Татарстан). Інші – заховані краще: в Курганській області, Краснодарському краї та в Москві. Там ректори російських закладів вищої освіти в рамках «Університетських змін» висловлюють сподівання, що діти з «нових територій» назавжди залишаться в РФ. Там українські діти співають російський гімн і підіймають російський стяг. Згадки про Україну в програмі перебування немає, як і в освіті цих дітей у цілому, пише у Facebook Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини.
Генеральний секретар мав би про це все знати, адже на початку 2024 року відразу 2 інституції в скелеті ООН – Міжнародний суд та Комітет з прав дитини визнали обмеження Росією доступу до україномовної освіти расовою дискримінацією й порушенням прав дитини. Рішення й рекомендації досі ігноруються РФ. Тож 3 «слони», на яких Гутерреш планує будувати мир – міжнародне право, статут та резолюції ООН – з простреленими росіянами ногами. Напевно, мир тепер будуватимуть на короваях з Казані.
Відомо Гутеррешу й про десятки тисяч депортованих українських дітей. Цей злочин неодноразово засуджували УВКБ, УВКПЛ та ЮНІСЕФ. Вивезення тисяч дітей в російські університети на пмж – явно не підпадає під виняток з міркувань безпеки та абсолютну військову необхідність, передбачений у Четвертій Женевській Конвенції. Ці діти є здоровими, тож медичні міркування теж не легітимізують переміщення.
Крім «університетських змін» частина українських дітей зараз перебуває в «столиці» у рамках програми «Культурна карта 4+85». Там їх інтегрують у російський культурний та соціальний простір, розповідають альтернативну версію історії Європи, в якій Україну створив Ленін. 16 статусних дітей з окупованої Луганщини кілька днів тому «чаювали» з російським депутатами в Державній Думі. Ну, очевидно, «гуманітарна, далека від політики акція».
Якщо є можливість, нагадайте хтось Антоніо Гутеррешу та Сирілу Рамафосі про депортованих українських дітей і про їхні ж високі заяви з ініціативами повернення таких дітей. А ще скажіть, що кількасот українських дітей вивезли до Росії прямо під їхнім носом, доки вони «поза політикою» в парадигмі «миру» робили фото в Казані.
