Казахстан, побоюючись санкцій, припинив поставки до Росії нітроцелюлози, яка є сировиною для виробництва бездимного пороху для артилерійських снарядів, і переорієнтувався на ринки країн НАТО.
Про це в інтервʼю Центру журналістських розслідувань повідомила Агія Загребельська, директорка з розвитку партнерств Ради економічної безпеки України (РЕБ).
Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) та Open Source Centre у співавторстві з аналітиками РЕБ опублікували звіт «Від руди до боєприпасів: руйнування ланцюжків постачання російської артилерії», де наводяться приклади впливу санкційних режимів на припинення постачання в Росію комплектуючих та сировини для виробництва боєприпасів. Зокрема, нітроцелюлози із Казахстану.
«Росія імпортувала нітроцелюлозу або бавовняну целюлозу, яка є сировиною для виготовлення нітроцелюлози, з Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Тайваню, КНР інших країн. І ось Казахстан, який був для Росії значним джерелом постачання цієї сировини, за нашими даними, припинив поставки в 2024 році», – сказала Агія Загребельська.
Натомість, за її даними, Казахстан наростив поставки нітроцелюлози до країн-членів НАТО. Переконати уряд Казахстану партнерам вдалось завдяки дипломатії та загрозі застосування санкцій.
«Звичайно, Казахстан з цього також отримав свій профіт: має відносини з урядами, які є надійними партнерами, які можуть платити в доларах, а не в умовних тугриках, і за взаємовідносини з якими йому не загрожують санкції», – повідомила експертка.
Нещодавно Тайвань приєднався до Common High Priority List – це один з санкційних інструментів, спрямованих на боротьбу з «паралельним імпортом». Це перелік високопріоритетних товарів західного виробництва, критично важливих для російського ВПК.
«Ми чекаємо, як закінчиться рік, але поки у нас достатньо оптимістичний погляд на те, що з Тайваню також поставки нітроцелюлози зменшаться», – додала Агія Загребельська.
Експертка вказала, що не існує універсальних санкцій, здатних зупинити торгівлю з Росією та вплинути на уряди третіх країн, які постачають до РФ товари військового або подвійного призначення. Натомість доволі ефективно працюють індивідуальні інструменти для кожної країни, що складаються з мотивації для урядів і компаній отримати більш вигідні і надійні контракти з великими західними компаніями і уникнути загрози санкцій.
«Що робити зі 100+ країнами на різних континентах? Як кожну з них переконати, як для кожної з них знайти аргументи? Це важкий виклик. Перше, що ми маємо запам’ятати – немає «срібної кулі», не можна просто взяти і з половиною світу припинити торгувати. Це неможливо. З кожною країною йдуть окремі дискусії і застосовується окремий набір інструментів», – пояснила експертка.
***
Королівський Об’єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) та Open Source Centre у співавторстві з аналітиками РЕБ оприлюднили звіт «Від руди до боєприпасів: руйнування ланцюжків постачання російської артилерії». Дослідники вказують: саме артилерія завдає 70% уражень Україні, тому обмеження її виробництва може суттєво вдарити по військовому потенціалу Москви.
Попередні спроби завадити виробництву артилерії не мали значного успіху, оскільки були спрямовані на весь потік компонентів, рух яких в Росію складно обмежити, наприклад, мікрочипів.
Дослідження RUSI пропонує менші, однак вразливіші до зовнішнього впливу місця ланцюга виробництва. Серед них – бавовняна целюлоза — основний інгредієнт бездимного пороху для артилерійських снарядів. Росії не вистачає власних ресурсів для її виробництва.
