Медійники і правозахисники закликають Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт № 10242, який передбачає посилення відповідальності за оприлюднення даних із публічних електронних реєстрів, тому що він становить загрози для свободи слова.
“Ми, учасники Медіаруху, а також медійні та правозахисні громадські організації України, закликаємо народних депутатів України відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 у його нинішній редакції. Цей законопроєкт становить суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні”, – йдеться у зверненні.
Як нагадали правозахисники, законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність щодо різних видів діянь за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб.
“Пропоноване покарання у вигляді восьми років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. Під прикриттям боротьби зі “зловживанням даними” створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури.
Законопроєкт не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення. Навіть за наявності суспільної необхідності розголошення норм законів України “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, що передбачені саме для захисту розголошення такої інформації, може бути не досить для захисту журналістів у судах під час використання оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу.
Перетворення подібних правопорушень на тяжкі злочини відкриває можливість для застосування негласних слідчих дій проти журналістів, зокрема прослуховування та стеження, що суттєво порушує стандарти захисту джерел інформації.
Законопроєкт просувається під виглядом виконання вимог Європейського Союзу, однак його положення суперечать принципам свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.
Посилення кримінальної відповідальності має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції. Законодавство, яке обмежує можливості суспільного контролю за владою та сприяє створенню атмосфери страху серед журналістів, не лише шкодить демократії, а й підриває довіру до державних інституцій.
Ми підтримуємо вдосконалення законодавства, але лише в тому разі, якщо воно враховує інтереси суспільства, а не стає інструментом для утисків свободи слова. У теперішній час, коли Україна бореться за своє майбутнє як демократична держава, будь-які спроби обмеження прав журналістів понад цілковиту необхідність, виправдану потребою захисту інтересів держави, а не окремих її представників, є неприйнятними.
Закликаємо міжнародні організації та правозахисників долучитися до оцінювання цього законопроєкту та висловити свою позицію щодо його впливу на свободу слова в Україні.
Заява відкрита до підписів. Щоб долучитися до підписання, заповніть цю форму.
Медіарух
Лабораторія цифрової безпеки
Інститут масової інформації
ГО “Детектор медіа“
Центр публічних розслідувань
ГО “Платформа прав людини”
Центр прав людини ZMINA
Texty.org.ua
Слідство.Інфо
Громадянська мережа ОПОРА
Видання судової журналістики “Ґрати“
Trap Aggressor
Bihus.Info
ГО “Інститут розвитку регіональної преси“
Онлайн-видання “Новини Донбасу“
“Українська правда”
Euromaidan Press
Центр протидії корупції
Медіамережа “Вікно Відновлення“
Медіа рішень “Рубрика“
Онлайн-видання “Східний Варіант“
Центр демократії та верховенства права
Фундація Суспільність
Журналіст-розслідувач Української правди Михайло Ткач звернувся до народних депутатів із закликом не підтримувати законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності за оприлюднення даних із публічних електронних реєстрів.
Михайло Ткач, журналіст Української правди
Ткач написав у Facebook, що чинне законодавство вже створює ризики для викривачів корупції. Навіть у разі визнання судом їхніх дій суспільно важливими журналісти можуть зазнавати кримінального переслідування.
«Це створює страх серед тих, хто розкриває корупційні схеми та зловживання владою. Це також порушує захист від кримінального переслідування передбачений законами України Про інформацію та Право на доступ до публічної інформації за розголошення інформації з обмеженим доступом», — наголосив Ткач.
За його словами, збільшення покарання до восьми років позбавлення волі перетворює це правопорушення на тяжкий злочин. Як пояснює журналіст, це дає можливість проведення негласних слідчих дій, таких як стеження та прослуховування, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє їх застосовувати до тяжких та особливо тяжких злочинів. Таким чином правоохоронці можуть посилити контроль за джерелами журналістів і самими журналістами, вважає Ткач.
У Центрі протидії корупції також розкритикували законопроєкт.
«У текст законопроєкту запхали правки, які повертають в закон норми про конфіскацію активів корупціонерів, які пішли на угоду зі слідством. Їх Рада „випадково“ скасувала у листопаді», — йдеться у повідомленні.
Як повідомила “Судово-юридична газета”, посилаючись на слова члена профільного комітету ВР Ігоря Фріса (“Слуга народу”), до повторного другого читання норми, що викликали негатив у професійної спільноти, нібито було змінено. Втім, фінальну версію документа так і не було оприлюднено на сайті парламенту. Поправки комітету не опубліковані, а його засідання проводилося у закритому форматі без інформування про результати громадськості (цей формат використовується для всіх засідань зазначеного комітету під час воєнного стану).
