Я не знаю як правильно підібрати аргументи для цього тексту. Тому напишу просто як відчуваю. Настав час великому бізнесу інвестувати 10% у військове RnD (Research and Development, відділ або команда в компанії, яка займається дослідженнями та розробками нових продуктів, технологій або покращенням існуючих – ред.). Цифра, звичайно, умовна. Головне – забезпечити технічний розвиток війська необхідними ресурсами, пише у Facebook Єгор Фірсов, командир взводу ударних безпілотників 109-ої бригади територіальної оборони, нардеп VII и VIII скликань ВРУ.
Воювати тим, що є – сьогодні вже недостатньо. Якою б могутньою не була ця зброя. На всяку отруту з часом завжди знаходиться протиотрута.
Тому для перемоги недостатньо зброї чи сміливості – потрібні інновації, технічні рішення, яких ще немає в противника.
Це колись була гонка озброєнь. Зараз – гонка ідей і спроможності іх реалізувати.
А для неї потрібні гроші. І не тільки гроші, а й досвід великого бізнесу. Бо армія все ж таки механізм бюрократичний. Те що не можна швидко виміряти й доповісти – тут не в пошані. Тому до сфери військового RnD потрібен саме бізнес-підхід.
Коли в мене питають: а чи можна fpv-дронами ефективно збивати шахеди? А чи можливо це… А чи можемо інше…
Скажу так: можливо усе!
Але є один нюанс – щоб вигадати протиотруту потрібні досліди та експерименти з отрутою. Тисячі проб і помилок, вдосконалення засобів, підбір дешевших комплектуючих… І знову експерименти.
Лише так це працює.
Тому військовим виробництвам потрібне RnD.
Щоб далі вдосконалювати те що є, та покращувати протидію шахедам – потрібні вкладення не просто у виробництва, а в їхній розвиток, в пошук проривних ідей.
Подібні вкладення – найкраща інвестиція в майбутнє. Тому що в цій галузі ми не просто активний гравець – ми законодавці. Якщо не втратити цей тренд – весь світ буде купувати саме в «українського виробника»…
Бізнесу потрібно вкладатись в існуючі виробництва. Приносити в молоді компанії ВПК свій досвід і філософію ефективності.
Якщо цього не робити, – з часом доведеться переносити офіси з Києва у Львів, зі Львова – у Краків, ну і, можливо, навіть далі.
Я тут не жартую. Саме так переїздами рухаються командні пункти бригад, які відступають.
Тому, якщо відступати ми не хочемо, – нам потрібна країна військових стартапів і найкращих технологій.
Це питання не тільки виживання, а й розвитку, пошуку свого місця у цьому войовничому світі.
Та і врешті, – захисту своєї квартирі чи дома під Києвом.
