Критична нестача води у Криму – не просто проблема Росії та окупаційної влади, яку вони створили своїми руками і не можуть подолати. Це наслідок їхніх воєнних злочинів – збройної агресії проти України, підриву греблі Каховської ГЕС, перенаселення півострова колонізаторами з-за поребрика та збільшення військового контингенту. І поки не припиниться війна і окупація півдня і Криму – води не буде. Це означає, що воєнний злочин РФ стосовно цивільного населення ТОТ півострова – триватиме. Адже вся відповідальність за забезпечення усіх їхніх життєвих потреб, до яких без сумніву відноситься і вода, відповідно до IV Женевської конвенції, лежить на окупуючій країні, тобто, Російській Федерації. Наше дослідження теми показує, що що за всі роки незаконної анексії Криму і Севастополя уряд РФ не здійснив жодної результативної спроби виправити ситуацію і припинити злочин.
Відрізаний від великого світу посушливий Крим завжди був водозалежним. Дружити з водою могли кримські татари, які знали кожне джерельце і дбайливо ставились до цінного ресурсу, вміли збирати й накопичувати воду. Але після злочинної депортації корінного народу занедбаний Крим відчув гостру нестачу води. Тоді на допомогу прийшла Україна і її дніпровська вода по Північно-Кримському каналу, що забезпечував півострів водою на 85%. Але перекритий після незаконної анексії Криму кран каналу перетворив півострів на напівпустелю. Окупація частини Херсонської області у 2022 році дала Криму жадану дніпровську воду, але ненадовго – черговий воєнний злочин РФ знов її позбавив. Підрив греблі Каховської ГЕС потрібен був Росії для зупинення наступу Сил оборони України у 2023 році, і Москві плювати, що там буде з водою на півдні, в Приазовʼї та в Криму.
Води у водосховищах – кіт наплакав
За останній рік запаси прісної води у Криму скоротилися майже вдвічі – до критичних 75 мільйонів кубометрів на початок жовтня 2025 року, повідомляють кримські вчені, які ведуть моніторинг водокористування. Це лише третина від сумарного об’єму 23 кримських водосховищ, який складає майже 400 мільйонів кубів. Запаси води в них скорочуються щороку: у 2022-му їх було 184 млн. кубометрів, у 2023-му – 160 млн., 2024-й – ще тримався на 125 млн., і ось тепер – історичний обвал.
У жовтні в Криму нарешті пройшли великі дощі, які оживили деякі ріки і водосховища. Однак, за даними окупаційного “Держкомітету водного господарства і меліорації “ рясні опади ситуацію з дефіцитом води не поправили. Станом на 5 листопада сумарний об’єм водосховищ у Криму (без Чорноріченського у Севастополі) складають усього 69 млн. куб. метрів.
Дефіцит води відчувають жителі понад 70 населених пунктів Криму. У низці регіонів воду подають за графіком. Найкритичніша ситуація склалася у Великій Алушті: з середини літа в деяких селах воду давали лише вранці і ввечері, а з 1 жовтня на графік посадили весь регіон – воду подають тільки вдень. Бо Ізобільненське водосховище, яке живить Алушту й прилеглі населені пункти, нині заповнене лише на чверть.
Повне Ізобільненське водосховище Фото: alushta24 і Ізобільненське водосховище, жовтень 2025 р. Фото: Галина Амарандо
По годинах отримують воду села Білогірського й Бахчисарайського районів. Білогірське, Тайганське й Бахчисарайське водоймища майже висохли, перетворившись на калюжі.
Сімферопольське водосховище нині заповнене наполовину. Крім нього кримську столицю живлять Аянське (в ньому також зараз 50% води) і Партизанське, яке критично спорожніло – тут залишилось лише 20% від об’єму.
З Партизанського водосховища нині взагалі припинили брати воду. А мешканцям Сімферополя подають її з артезіанських джерел, щоби зекономити запаси Сімферопольського та Аянського водосховищ.
Повне Сімферопольське водосховище Фото: Віталій Єременко і Сімферопольське водосховище, вересень 2025 р. Фото: Галина Амарандо
Нині всі кримські водосховища обміліли. Річки, що їх живлять, пересохли. У Чорноріченське водосховище – головний постачальник води в Севастополі – вода взагалі припинила поступати ще наприкінці липня. Адже ріка Чорна, яка живить водосховище, пересохла повністю. Висох навіть бурхливий й найбільш повноводний Бельбек. Пересохла й Альма, що живить Партизанське й Альмінське водосховища, – друга крупна ріка півострова.
Влітку без води залишилась і найдовша у Криму річка Салгір, бо в неї припинили скидати воду з обмілілого Сімферопольського водосховища.
Повний Салгір Фото: krymea.ru і Салгір, липень 2025 р. Фото: Олександр Кадников
Причиною всіх цих негараздів окупаційна влада називає аномальну спеку влітку, посуху та відсутність опадів. Про інші фактори, що напряму впливають на дефіцит води, вголос ні в Криму, ні Росії не говорять. Варварська й безконтрольна забудова півострова, збільшення населення через мільйон понаїхавших росіян і російських вояків, перетворення Криму на воєнну базу, змінення русел рік і викачування підземних вод, які своєю чергою знищують систему водного балансу Криму та його екологію – хіба не ці “досягнення” призвели до катастрофічної ситуації з водозабезпеченням Криму?
Намагаючись вирішити проблему, окупанти активно бурять свердловини, розконсервовують навіть старі, закриті ще в радянські часи. І створюють нову величезну проблему – засолення грунту і його збіднення, а звідси й посуха, й зникнення води у річках, які залишились без підживлення карстовими водами. Кругообіг води в природі – географія, 5-й клас.
Обміліле озеро Джарилгач, серпень 2025 р. Фото: Інститут біології південних морів
Нещодавно проведений спеціалістами Інституту біології південних морів (ІнБЮМ) моніторинг виявив усихання гіперсолоних озер Криму й стрімке підвищення їх солоності. Вчені дослідили чотири озера: Джарилгач, Ярилгач, Бакальське і Ойбурське.
«Ми були засмучені побаченим. Такого усихання озер і такої високої солоності в них дослідники давно не фіксували. Наприклад, максимальна солоність в озері Ярилгач на основі наших багаторічних спостережень у серпні не перевищувала 70 г солі на літр, але цього разу вона склала 177! Відповідно, і біологічний стан озер не такий, до якого ми звикли”, – розповідав керівник експедиції, кандидат біологічних наук Микола Шадрін.
На думку вчених, найближчими роками проблема з прісною водою в Криму лише погіршуватиметься. Це сходиться і з прогнозами кримських гідрологів, які називають нинішню ситуацію лише початком маловодного періоду й пророкують посилення посухи в найближчі три роки. Спеціалісти наполягають на необхідності системних наукових досліджень у сфері водозабезпечення Криму.
«Також мають враховуватись антропогенні зміни, які відбуваються внаслідок діяльності людини. Наукове співтовариство над цим на замовлення уряду має працювати постійно”, – обережно висловлює рекомендацію кримський гідролог Анатолій Копачевський.
Однак про жодне держзамовлення на такі дослідження наразі не відомо. А жоден “комплексний план” із надійного водозабезпечення так і не був здійснений за 11 років окупації півострова.
Проекти, прожекти і розпили
У 2020 році уряд РФ затвердив комплексний план сталого водозабезпечення Криму і Севастополя, яким до 2024 року і за 48 млрд рублів планувалось збільшити обсяги водних ресурсів за рахунок перекидання води із річок до водосховищ, буріння свердловин і будівництва водозаборів, а також зниження втрат з допомогою заміни водогонів. Планувалось довести видобуток водних ресурсів до 309,86 тис. м3/добу, тобто, до більш як 113 мільйонів кубометрів. При цьому, як показало розслідування ЦЖР «Водні пріоритети окупантів у Криму», розподіл нарощених ресурсів планувався показово-дискримінаційно: частка Севастополя була удвічі більшою, ніж усієї окупованої території АР Крим.
«Очікуваний результат збільшення видобутку водних ресурсів для Севастополя, за нашими підрахунками показників заходів плану, становить 155 тис. кубометрів на добу, ще 73 тис. м3/добу очікується отримати від геологічної розвідки нових підземних джерел питної води… Пояснення такому «раціональному» використанню водних ресурсів тільки одне: Севастополь не просто місто, це – основна військово-морська база Чорноморського флоту РФ на окупованому півострові. Тут зросла не тільки чисельність особового складу підрозділів ЗС РФ – за рахунок переселення сімей російських військових майже подвоїлась кількість мешканців Севастополя”, – говориться в статті Бориса Петруньока.
Блакитне озеро в Кадиковському кар’єрі, воду якого окупанти планували подавати до Севастополя Фото: RFE/RL
Попри те, що комплексний план був представлений “будівельним” віце-прем’єром маратом Хуснулліним на височайше схвалення Владіміру Путіну, великих сподівань по швидкому вирішенню проблеми не очікувалось. І тоді в хід пішли заяви про чудо-проекти.
Гауляйтер Криму Сергій Аксенов взявся за опріснення морської води. Заявлялось, що вже готуються майданчики під будівництво опріснювальних установок в Ялті, Судаку, Керчі та Феодосії. Однак запал кримських прожектантів несподівано пригасив Путін, який заявив, що опріснювати морську воду буде дуже дорого. Натомість наказав шукати прісну воду …під Азовським морем.
“Фахівці говорять про те, що в прилеглій до Криму акваторії Азовського моря, під Азовським морем, можуть бути дуже великі запаси хорошої прісної води. Все це в сукупності дає мені підстави сказати, що проблему ми вирішимо, кошти відповідні виділяються. Без всяких сумнівів, на цьому держава економити не буде, сто відсотків, навіть не сумнівайтеся», – заливав Путін.
Тепер всі провалені плани і проекти можна списати на війну і сміливо обіцяти, що проблема буде вирішена, коли “будуть виконані всі задачі СВО”.
Тож тепер діяльність кримських “стратегів” зводиться до закупівлі нових водовозок, що подається як велике досягнення, а також до ремонту дірявих водоводів, прокладки нових труб від обмілілих водосховищ та обіцянок сьогодні-завтра забезпечити водою всіх.
Нові водовозки для підприємства “Вода Крыма”, жовтень 2025 р. Фото: Галина Амарандо
“В Бахчисарайському районі почнеться будівництво водоводів від Щасливенського й Загорського водосховищ, що дозволить підключити до системи водопостачання 31 населений пункт. Проект реалізується в період з 2025 по 2028 рік, а вже в поточному році на нього нададуть 70 мільйонів рублів. У Білогірському районі завершується прокладка мереж водопостачання в селі Улянівка, а також ведуться підготовчі роботи із забезпечення питною водою сіл Петрово й Барабаново. До 1 червня 2026 року планується забезпечити водопостачанням шість вулиць села Ароматне”, – розповів Аксенов в ефірі пропагандистського каналу “Крым 24”.
Новина розлетілась підзаголовками про “масштабну програму модернізації водопостачання Криму”. Серйозно? Шість (!!!) вулиць Ароматного – і ви в масштабній програмі. Але, скоріше, вона традиційно буде масштабною за крадіжками наданих Москвою мільйонів.
Купіль джерела Тобе-Чокрак після “благоустрою”. Фото: Галина Амарандо
У гонитві за “баблом” кримські “господарники” примудряються знищувати навіть непересихаючі джерела, створені природою в стародавні часи. Як це сталося із джерелом Тобе-чокрак, який знаходиться у селі Родниковому Сімферопольського району і є природною пам’яткою Криму. У липні цього року вода, яка текла тут століттями цілоріч і славилась своєю чистотою й смаком, зникла. Це сталось після “благоустрою” джерела – капремонт території навколо струмка провели за 15,5 мільйонів рублів й урочисто відкрили у листопаді 2024 року – на “День народної єдності Росії”. Але невдовзі вода в купелі позеленіла, а струмок пересох. Місцеві мешканці впевнені, що це стало результатом безграмотної роботи “упорядників”, які порушили систему устрою джерела. Та ні – знову винна посуха, каже “влада”.
Великий розпил бюджетних рублів очікується й на будівництві двох нових водоймищ. На цей проект Аксенов запросив у “федерального центру” 22 мільярда рублів – причетні вже нетерпляче потирають руки. Початок будівництва анонсований на 2026 рік, а завершення – на 2030-й. При цьому об’єм проектованих водосховищ дуже скромний – 8,5 та 5,5 мільйонів кубометрів. Для порівняння – об’єм Сімферопольського складає 36 мільйонів кубів.
За рахунок цих водоймищ кримські гауляйтери сподіваються вирішити проблему водопостачання Ялти й Алушти. Але чим їх збираються наповнювати? Водою з пересохлих річок чи опадами, яких в Криму все менше? Цього року їх випало на півострові на 15% менше, ніж торік. Та й вирішенням проблеми тут не пахне, бо йдеться лише про перерозподіл водних ресурсів, яких від цього більше не виникає.
Попри критичну ситуацію з водопостачанням населених пунктів окупаційний уряд виділяє кошти на нові водогони на масивах земельних ділянок, виділених під забудову “учасникам СВО”. Як не раз заявлялось, землю надаватимуть не тільки мешканцям Криму, а всім зайдам, які мобілізувались у “добробати” в Криму і брали участь у війні проти України.
За інформацією з сайту підприємства “Вода Крыма”, роботи з будівництва мереж водопостачання та підведення до земельних масивів, виділених “учасникам СВО”, ведуться у с. Миколаївка Сімферопольського району та селах Кам’янське і Солоне Ленінського району.
Також ведуться проектно-вишукувальні роботи чи проходять держекспертизу з будівництва водоводів до земельних масивів “учасників СВО” в селах Штормове, Лісновка та Молочне Сакського району. Додаткове фінансування отримав кошторис з будівництва водогону, що підводить до земельних ділянок окупантів у селі Окунівка Чорноморського району.
Як бачимо, практично усі земельні масиви, виділені учасникам злочинної війни проти України і до яких тягнуть воду, знаходяться у прибережних і курортних населених пунктах.
Дніпро, без тебе ніяк!
Нині усі сподівання окупаційного уряду Криму знову спрямовані на Дніпро. Мовляв, забезпечити подачу води в Північно-Кримський канал можна без будівництва додаткових гідротехнічних споруд. Але є одне “але” – тільки після закінчення “СВО”.
“Стратегічно вода в Північно-Кримському каналі буде без всяких сумнівів. Це чому зараз не приймаються інші якісь оперативні рішення з точки зору будівництва опріснювальних станцій і так далі. Цього буде достатньо для того, щоби Крим потреби у воді ніколи не відчував”, – каже Аксенов.
Цією заявою він фактично визнав: без української дніпровської води проблему дефіциту водних ресурсів на півострові таки не вирішити.
Тож, сушіть весла, панове гауляйтери. Та підраховуйте збитки від неврожаїв, на яких посуха, помножена на нестачу води, ставить хрест. Цьогоріч аграрії Криму втратили 20-25% урожаю фруктів, овочів, ягід, винограду, соняшників і зернових.
Крим опинився повністю залежним від милості природи у вигляді дощу. Проте ці скупі сльози неба не здатні наповнити пустуючі водойми. Жовтневі зливи, як зазначалось, ніяк не вплинули на критичність запасів прісної води в Криму, якої залишилось лише на кілька місяців.
