Павло Казарін

В армії є чіткий критерій поганого командира. Він боїться брати на себе відповідальність. Взагалі командири бувають різними. Вони відрізняються досвідом, манерою спілкування, ставленням до підлеглих. З усіма цими особливостями можна ужитися. Крім однієї — коли командир перекидає відповідальність на інших, пише у Facebook Павло Казарін, журналіст, молодший сержант ЗСУ.

У моєму дитинстві ми нечасто їздили до Севастополя. У всякому разі, рідше, ніж в Алушту або Ялту. І справа була не у відстані – в кінці кінців, від мого Сімферополя до Севастополя було ненабагато більше, ніж до ПБК. Просто це місто було закритим, пише Павло Казарін у виданні Крим.Реалії.

П’ять років. Рівно стільки знадобилося Європі, щоб усвідомити, кому саме Росія оголосила війну, пише Павло Казарін у виданні Крим.Реалії.

У Криму підготували новий шкільний підручник історії. В якому розповіли десятикласникам про «кримськотатарський народ-зрадник», «рятівнe депортаці.» і тому, як радянська влада допомагала йому на новому місці проживання, пише Павло Казарін для видання Крим.Реалії.

Есть люди, которые больше самих себя. Есть истории, которые шире простого описания фактов. Просто потому, что они разрушают мифы.

«С точки зрения того, что человек (Олег Сенцов – прим.ред.) готовил поджоги и взрывы, для части населения он является террористом. Для националистической части он, наверное, является героем. Время расставит на свои места, кто прав, кто не прав». Это заявил украинский нардеп Евгений Мураев. Если вы не знали, как выглядит дно, то примерно вот так и выглядит, пишет Павел…

Украина – страна невыговоренная. В роли терапевта – соцсети. Каждый кризис кладет нас на кушетку и заставляет проговаривать подсознательное.

Я теперь редко пишу о Крыме. Наверное, за четыре года я просто выговорился. Все, что хотелось сказать, – сказано, пишет Павел Казарин в издании Крым.Реалии

У нас в Крыму День соборности был немного виртуальным. Праздник, отсылавший к чему-то очень давнему, недолгому и исторически обречённому. Вплоть до 2014-го. В этом празднике — вся новейшая история Украины. Той самой Украины, что вплоть до войны оставалась перелицованной УССР. Если бы это было иначе — мы бы не тонули 23 года в бесконечных спорах…

Украина всегда делилась на две части. В первом лагере были те, для кого существование страны было ценностью. Во втором – те, для кого оно было лишь данностью. В 1991-м году первые голосовали за независимость ради Украины. Вторые – ради того, чтобы не кормить Центральную Азию, пишет Павел Казарин в издании Крым.Реалии.