Два роки існування вистачило, щоб НАБУ відчуло на собі нелюбов багатьох владних структур і усіх правоохоронних органів. Такий опір системи на розслідування топ-корупції не мав нікого здивувати. Єдина «інтрига» полягала у тому, як він чинитиметься. Нижче зібрані найпоказовіші дії, які були спрямовані на дискредитацію чи обмеження можливостей НАБУ.
Розголошення даних агентів і зрив спецоперацій
Минулого тижня ГПУ порушило низку законів України та всі міжнародні стандарти і видало громадськості прізвище і фото агентів НАБУ. Зокрема, агента «Катерини», яка брала участь у спецоперації, у ході якої були затримані народні депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков.
Розкрито конспіративні квартири, місце проживання агента, дані про родичів. Більше того, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що весь апарат агентів НАБУ на сьогодні є «поза законом», бо вони не пройшли відкритий (!) конкурс. Також він заявив про контрабандну апаратуру, якою нібито користуються детективи.
У НАБУ натомість заявили, що СБУ і ГПУ свідомо зірвали декілька спецоперацій під прикриттям. Не кажучи вже про створену небезпеку для життя і здоров’я агентів НАБУ.
У НАБУ впевнені, що відбувається спланована диверсія щодо працівників Бюро та САП, яка стала можливою через відсутність у НАБУ права на автономне прослуховування. Кінцевою метою цих дій, на думку НАБУ, є блокування подальших розслідувань щодо топ-корупціонерів.
ГПУ ж такі свої дії намагається пояснити наявністю злочину у діях працівників НАБУ, а саме – провокації підкупу замначальниці голови Державної міграційної служби (ДМС) Діни Пімахової. При цьому Луценко сам говорить про Пімахову, що вона «точно не є ангелом, і в її розмовах є ознаки корупції». На сьогодні трьом співробітникам НАБУ, які брали участь у спецоперації з викриття корупції у ДМС, повідомлено про підозру.
Об’ємно цю ситуацію описав нардеп Віктор Чумак: «Отримання паспорта України іноземним громадянином – дуже не проста процедура. В ній беруть участь декілька відомств – МВС ( ДМС) МЗС, МОЗ, СБУ і в кінцевому рахунку комісія з питань громадянства при ПУ ( АП)». «Зламавши цю операцію, СБУ за допомогою Генпроркурора вивела себе і своїх подільників з-під удару», – зазначив Чумак.
Адмінпротокол в НАЗК на Ситника і шлейф із СБУ та ГПУ
6 грудня суд має розглянути позов Нацагентства із запобігання корупції, яке вимагає покарати директора НАБУ Артема Ситника за надані запитувані документи та не у повному обсязі і з порушенням.
Як відомо, НАЗК перевіряє заяву ТОВ «Юркомпанія «Студія права» про конфлікт інтересів у Ситника, а саме – видачу довіреності директору юрдепартаменту НАБУ на представлення інтересів в суді. Ситник вже неодноразово коментував, що конфлікту інтересів нема, оскільки в суді представляються його інтереси як посадової особи, а не особисті.
У НАЗК ще у липні теж не бачили ніякого конфлікту інтересів. Але у вересні раптом знову почали перевірку, посилаючись на якусь «додаткову інформацію та матеріали». З вересня НАЗК почало витребовувати у Ситника документи, які він надав. Зараз НАЗК стверджує, що документи були надані з порушеннями строків та повноти.
Заявники на Ситника – юристи Демчини
У цій історії хотілося б звернути увагу на заявника – ТОВ «Юркомпанія «Студія права». Юристи цієї фірми Дмитро Пурлінський та Роман Александрук представляють в судах інтереси заступника голови СБУ Павла Демчини. Нагадаємо, що буквально нещодавно для спростування підозр у корупції адвокат Демчини приніс до суду листи від соратника Порошенка нардепа Ігоря Кононенка.
Пурлінський та Александрук відомі також як адвокати ПП «Офір» – фірми, що фігурує у справі НАБУ про розкрадання цукру Аграрного фонду на 300 млн грн. У травні 2016 року по цій справі затримализаступника прокурора Київської області. Через місяць в «Студії права» у межах даного провадження пройшов обшук, який супроводжувався блокуванням детективів всередині і т.д.
На своєму сайті «Студія права» вказує, що готова надавати за 1 гривню послуги усім «постраждалим від дій Ситника і НАБУ». При цьому на сайті фірми є цілий розділ із назвою «Злочини НАБУ», у якому основний опис з фотографіями міститься стосовно інциденту, який стався між працівниками НАБУ і ГПУ у серпні 2016 року.
Фактично тоді сталося теж розкриття конспіративної квартири НАБУ у ході проведення операції по розслідуванню низки проваджень за фактами неправомірних дій працівників Департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки (т.зв. «Департамент Кононенка-Грановського»).
Передача справи викривачів з НАБУ в СБУ: реальний конфлікт інтересів
Також окремо хотілося б відзначити, що 10 листопада НАБУ відкрило провадження за заявами викривачів Ганни Соломатіної та Оксани Дивнич про фальсифікації результатів перевірок декларацій, незаконний вплив на роботу НАЗК з боку працівника Адміністрації Президента Олексія Горащенкова та інші злочини, включно із можливим отримання хабара. 17 листопада, після звернення керівника САП, Луценко передав цю справу розслідувати Службі безпеки.
Саламатіна, вказуючи на недопустимість передачі справи через конфлікт інтересів, вказувала, що «викривачі дали свідчення на заступника начальника Управління СБУ Карпушина». «Саме Карпушин приніс назад пакет з документами про зловживання у НАЗК, який мій колега відвіз на Різницьку. Повернув незареєстрованим і сказав: не лізьте», – розповіла Соломатіна. При цьому генпрокурор, за її словами, вже відповів нардепу Мустафі Найєму, що «про пакет це неправда» – без жодного розслідування і перевірки.
За даними джерел «Наших грошей», Карпушин є кумом заступника начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату ГПУ Максима Рябенка, а також народного депутата від Радикальної партії О.Ляшка Сергія Скуратовського.
Зауважимо, що головним слідчим управлінням СБУ керує Григорій Остафійчук, колишній працівник Генпрокуратури. Перед тим як очолити слідство в СБУ він працював заступником головного військового прокурора А.Матіоса. До Остафійчука свого часу були питання по люстрації і джерела доходу на майно, але якось це пройшло непомітно.
До слова, як і справою по НАЗК, розслідуванням інциденту між НАБУ і ГПУ, що стався у серпні 2016-го, також займається СБУ.
Варто зауважити, що працівники СБУ не публікують свої декларації. Перевіркою яких впритул має займатися НАЗК.
У НАЗК «Нашим грошам» повідомили, що станом на 31 листопада 2017 року відносно 4 працівників НАБУ здійснюється збір фактичних даних, на основі яких буде встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Фейкові новини і заяви
14 жовтня прес-служба НАБУ спростувала повідомлення у ЗМІ про нібито затриманого п’яного співробітника НАБУ. Крім того, у НАБУ провели перевірку іншої новини стосовно нібито невідомо за які кошти придбану квартиру і автомобіль іншого працівника: «проведена перевірка довела законність набуття спадщини старшим детективом НАБУ».
Раніше «Наші гроші» писали і про інші способи поширення інформації про працівників НАБУ і САП, яка має на меті якось скомпрометувати їх.
Окремо варто звернути увагу на повідомлення Генпрокурора та його прес-секретарки, які потім прес-служба НАБУ спростовувала.
Приміром, 19 травня цього року на своїй сторінці у Facebook Сарган написала про затримання на Сумщині співробітника НАБУ за вимагання $150 тис хабара. Однак, виявилося, що затримана особа з лютого у НАБУ вже не працювала. Попри це у ГПУ ще кілька днів оповідали про затриманого як діючого працівника НАБУ.
5 грудня прес-служба НАБУ спростувала ряд заяв Луценка, озвучених ним у Раді. Приміром, Луценко заявив, що НАБУ самі перші озвучили дані стосовно агента «Катерини». Від НАБУ такої інформації ніколи не надходило, особисті дані агентів були розголошені у відео ГПУ та Ларисою Сарган. Також Луценко заявив, що НАБУ спецконфіскувало до держбюджету всього 26 тис грн. А в НАБУ повідомили про відшкодування державі 136 млн грн та повернення на рахунки держпідприємств 750 млн грн.
Про те, що заяви генпрокурора, особливо стосовно цифр, варто перевіряти, «Наші гроші» раніше вже повідомляли. Детальніше читайте у «10 мільярдів ГПУ: як завищити показник».
Аудитор НАБУ
Аудит ефективності діяльності НАБУ має проводитися щороку комісією з трьох членів, яких щороку визначають президент, парламент і Кабмін. Негативний висновок аудиторів є однією з підстав для звільнення директора НАБУ.
У цьому році має пройти перший аудит діяльності НАБУ за два роки.
Поки що аудитора обрав лише Кабмін . Це професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім.. Тараса Шевченка Михайло Буроменський.
Обрання аудитора парламентом перетворилося на фарс. У лютому коаліція намагалася протиснути свого «кишенькового» аудитора – Найджела Брауна – людину, яка з’явилася нізвідки. Сам він влітку пояснив, що «пропозицію він отримав від Наталії Мезенцевої через міжнародну асоціацію розслідувачів, а також, що з ним попередньо у Києві спілкувався депутат Артур Герасимов (керівник фракції БПП).
Голосування за Брауна кілька разів провалилися зі скандалами.
На сьогодні комісія з трьох осіб так і не сформована. За даними ЦПК, у парламенті, ймовірно, готується варіант звільнення директора НАБУ Артема Ситника, оминаючи аудит. Для цього у Раді можуть проголосувати за законодавчі зміни, які дозволять народним депутатам самим звільнити Ситника, надавши собі повноваження проголосувати за відповідну постанову.
Зміни до КПК, які блокують/ускладнюють розслідування
22 листопада президент П.Порошенко підписав зміни до ряду Кодексів, у тому числі Кримінального процесуального. Серед цих змін є врахована правка від нардепа Андрія Лозового, стосовно якого НАБУ розслідує провадження про незаконне збагачення. Про її негативні наслідки неодноразово говорили правоохоронці. Зокрема, у НАБУ закликали президента ветувати ці зміни.
Найбільше занепокоєння викликало обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців. У підсумку через суспільний розголос від таких обмежень відмовилися, при чому, швидше за все, міняючи текст закону заднім числом. Разом з тим, залишилися такі пункти, які надали більше повноважень слідчим суддям, і обмежили слідство.
Серед них, наприклад, закриття усіх фактових справ, у яких нікому не вручено підозру і розслідування яких триває більше встановленого строку; можливість підозрюваного оскаржити висунуту йому підозру через два місяці після її оголошення; надання слідчому судді повноваження самостійно визначати експертизу та експерта у провадженні; створені умови, за яких детективи з теруправлінь не можуть подати клопотання у Львові, Одесі чи Харкові, а повинні їхати з ними до Солом’янського райсуду Києва; та ін.
Зауважимо, що повністю паралізувати роботу НАБУ мала передача із Генпрокуратури усіх підслідних йому справ, зареєстрованих до грудня 2015 року. Йдеться про кілька тисяч проваджень, у той час як детективів у НАБУ всього кілька сотень.
Між тим, у змінах до КПК була проголосована правка Сотник-Сироїд, основною метою якої було не дати заблокувати роботу НАБУ старими справами ГПУ. Згідно з нею, усі справи, які ГПУ почала до створення НАБУ, вона ж має довести до кінця. До речі, ця правка мало не зникла по дорозі з Ради до президента. Якби знову ж таки не публічний розголос, ГПУ спокійно могла завалити НАБУ вже 20 листопада.
Правка Сотник-Сироїд запрацює з 15 грудня – це день, коли почне свою роботу Верховний Суд.
Законопроект 6220, який дає можливість закрити будь-яку справу НАБУ
Це ще один проект, який має на меті заблокувати ефективне розслідування топ-корупції через законодавчі зміни.
Детально це вже описували юристи з Центру протидії корупції. Суть даного законопроекту зводиться до такого: зобов’язати правоохоронців, в тому числі – НАБУ, закривати справу, якщо вона вже раніше була закрита за цими ж фактами; а також заборонити розслідувати справи, якщо розслідування за тими ж обставинами було відкрито і закрито іншим правоохоронним органом.
НАБУ закликало нардепів не підтримувати даний законопроект. Зауважимо, що науково-експертне управління ВР та громадські організації вказували на необхідність його доопрацювання. Незважаючи на це, законопроект 6220 13 квітня 2017 року був прийнятий у першому читанні.
Намагання підмінити антикорупційний суд однойменними палатами
Створення Вищого антикорупційного суду прописано у законі «Про судоустрій і статус суддів» та у меморандумі з МВФ. Відповідно до Меморандуму, очікувалося, що відповідний законопроект буде прийнятий до середини червня 2017 року, а сам суд почне функціонувати з кінця березня 2018 року.
У лютому 2017 року законопроект «Про антикорупційні суди» (№6011, автори – Оксана Сироїд, Єгор Соболєв, Мустафа Найєм, Іван Крулько та інші) було внесено до Верховної Ради. Ним передбачається створення Вищого антикорупційного суду (розгляд справ як в судах першої та апеляційної інстанцій) та Антикорупційної палати у Верховному суді (касаційний розгляд) для розгляду справ НАБУ.
9 березня Вища рада правосуддя (ВРП) не підтримала цей законопроект і заявила, що він суперечить Конституції і законам про судоустрій та про ВРП.
22 травня генпрокурор Юрій Луценко заявив про те, що він проти створення Вищого антикорупційного суду і за створення спеціалізованої палати при суді, який вже існує.
31 травня нардеп від Блоку П.Порошенка Сергій Алєксєєв вніс до Ради законопроект (№6529), яким передбачається введення т.зв. «антикорупційних палат», тобто у звичайних судах просто буде набрано суддів, які будуть розглядати корупційні справи. Неприйнятність створення антикорупційних палат вже була добре розписана ось тут.
У вересні Луценко продовжив озвучувати необхідність саме антикорупційних палат. Тоді ж до цієї кампанії підключився президент П.Порошенко. На відкритті міжнародного форуму YES у Києві він заявив, що вже у жовтні в Україні з’явиться антикорупційна палата, а створення відповідного суду ще може зачекати. Західні партнери тут же пояснили Порошенку, чому він неправий.
Ситуація затихла до вирішення питання Венеціанською комісією, яке винесла своє рішення на початку жовтня. Комісія зазначила, що Україні негайно потрібно створювати Антикорупційний суд, а не якісь палати. Мало того, що ідея з антикорупційними палатами відхиляється від чинного законодавства та міжнародних зобов’язань України, вона ще й не зрозуміло як може бути реалізована.
При цьому у Комісії порадили відкликали законопроект №6011. Щоб уникнути його оскарження як неконституційного, його з доопрацюваннями до Ради має подати президент. Депутати свою частину роботи вже зробили – подали заяву про відкликання законопроекту. Наразі законопроект ще не відкликаний, бо Рада тричі провалила відповідне голосування, бо половина фракції БПП просто не проголосувала.
Натомість Порошенко, замість того, щоб оперативно підготувати і подати свій законопроект, зміг лише написати листа Парубію з проханням створити робочу групу з напрацювання нового законопроекту про Антикорупційний суд. Зауважимо, що лист Порошенко написав майже через місяць після висновків Венеціанської комісії.
Тим часом посли і міжнародні експерти продовжують закликати Україну якнайшвидше створити Антикорупційний суд як запоруку доведення до логічного завершення справ, які розслідує НАБУ.
Однак, судячи з того, як розвиваються події – продовження слідує…
Джерело: «Наші гроші»
