У когось прочитала вчора: треба, щоб суд у справі замаху на Катерину проходив у Києві, тут, мовляв, і контроль, і ЗМІ, і суди інші. Ви нічого не зрозуміли. Це нам усім, і журналістам – у першу чергу, треба їхати у Херсон і область.
Щоб побачити, з ким і проти чого там боряться місцеві активісти, проти чого виступала Катерина.
Побачити гібридні наслідки «миротворчої» політики нинішньої центральної влади – на благодатній землі Херсонщини вони вродили нівроку. Усі колишні грошові лантухи і цінні кадри партії регіонів, включно із зашквареними сепаратистами, корумповані силовики, що їх обслуговували до Майдану і продовжують зараз – вони не тільки зберегли свої статки і місце під сонцем, вони їх примножили.
Я думала, що після наших багаточисельних розслідувань земельної корупції у Криму і на ПБК зокрема, мене уже нічим здивувати.
Але те, що відбувається у Херсонській області, те нахабство, з яким чиновники і депутати нарізають собі земельку, будують маєтки за 50 метрів від урізу моря, а потім кидають із бюджету 85 млн на дорогу вздовж своєї колонії у селі, де доріг взагалі немає, – таки вражає.
Як і те, що свій вплив на політичну ситуацію в області зберігають біглі сепаратисти. І те, як розправляються з незгодними і цькують незалежних журналістів. Як у одному клубку звиваються браконьєри і ті, хто з ними мав би боротись, підпалювачі лісів і лісники з власними пилорамами, правоохоронці і латифундисти-сепаратисти….
І увесь цей жах – на кордоні з окупованим Кримом, це регіон, що кишить агентами російських спецслужб.
Не пишіть тужливих постів про Катю, колеги.
Їдьте на Херсонщину.
Зробіть бодай по одному розслідуванню з тем, про які вона писала.
Ці тварюки не повинні жити спокійно від того, що вона пішла. То буде найкращим свідченням того, що ми про неї пам”ятаємо.
