Куди йдуть гроші з екофонду Донеччини

Блоги

Відеоблог Єлизавети Стрій про використання коштів екологічного фонду Донецької області. Фонд наповнюється завдяки екологічному податку з підприємств, що забруднюють довкілля шкідливими викидами у повітря чи токсичними стоками. Донецька область – рекордсмен з наповнення цього фонду: щороку там збирається мільярд гривень екологічного податку. Як же витрачаються ці чималенькі кошти?

Громадськість та журналісти звертали увагу, що мільйонні кошториси з екологічного фонду витрачаються на заходи, які мало покращують довкілля. Наприклад, у 2018 році для школярів Донеччини замовили екологічних екскурсій по Україні на 5 млн гривень. Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА, яку на той час очолював Павло Жебрівський, за половину 2017 року замовили наукових конференцій майже на мільйон гривень.

Як виявило розслідування Центру журналістських розслідувань, значні кошти з екологічного фонду Донецької ОДА під виглядом озеленення використовувались для благоустрою парків. Найбільш популярний парк для витрат грошей з екологічного фонду – «Сад Бернадського».

Окрім того, за гроші екологічних фондів чистять декілька кілометрів русел річок. Проте, як впевнені спеціалісти, це робиться без попередньої оцінки та намарно, адже через 2-3 роки стан річок повертається у попереднє русло. 72 млн гривень із екологічного фонду області пішли на проект розчищення і розширення русла річок Казенний Торець і Біленька з подальшим облаштуванням набережної – теж у межах парку «Сад Бернацького».

Андрій Тупіков, член екологічної групи «Печеніги» впевнений, що кошти першочергово варто було би витратити на створення природоохоронної зони, відновлення грунтів після промислового використання, озеленення та створення якісних очисних споруд.

Екологічна група «Печеніги» писала чисельні запити щодо нецільового використання грошей з екологічного фонду та їхньої розтрати у Донецьку обласну адміністрацію, проте – жодної реакції. За півроку – ситуація така ж сама. Проекти тривають, кошти витрачаються, проте за словами еколога – стан навколишнього середовища – поки що такий самий.

Восени 2019 року Рахункова палата провела аудит у кількох областях аудиту щодо повноти і своєчасності надходження екологічного податку за розміщення відходів, утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів. Перевірялась і Донецька ОДА.

Згідно зі звітом Рахункової палати 2019 року, накопичився чималенький податковий борг через несплату податків підприємствами вугільної промисловості Луганської, Львівської та Донецької областей. Чиновники Донецької ОДА не застосовували коефіцієнт «3»до ставок екологічного податку за розміщення відходів на звалищах, в результаті екологічний фонд недоотримав 106 млн грн.

Аудиторська служба теж проводила перевірку наприкінці 2019 року. Вона встановила, що Департамент екології Донецької адміністрації проводив багато робіт з благоустрою, а не озеленення та оплатив послуги по 11 проектам, які не були виконані повністю. Через це завдано збитків на 265 тис грн.