Відеоблог Микити Панасенка про те, що ПриватБанк продовжує відмовляти кримським вкладникам у добровільному поверненні коштів, а українські суди, у свою чергу, знову і знову доводять банку, що він не правий.
Розповідь про безпосередній досвід ЦЖР у судовій тяганині з ПриватБанком та про договір «переведення боргу», що раз по раз судді відкидають як такий, що не заслуговує уваги.
Півроку тому, у травні 2020-го, Господарський суд Києва почав розглядати справу, в якій громадська організація «Інформаційний прес-центр», позивалася до «ПриватБанку» з вимогою повернути заблоковані у 2014 році кошти на рахунках, відкритих у Криму.
«Інформаційний прес-центр» — це організація, на базі якої існує та випускає матеріали ІА Центр журналістських розслідувань.
Відразу після окупації Криму Росією у ЦЖР виявились заблокованими кошти, які ПриватБанк відмовляється повертати — так само, як і депозитні вклади сотень тисяч кримчан та їхніх компаній і організацій. Відмовлявся, коли був приватним, відмовляється, і відколи став державним банком.
28 травня відбулося підготовче засідання, на яке, на жаль, через карантин охорона не пропустила журналістів.
Не пустить вона ні на жодне з наступних.
Але вже на першому засіданні представники «ПриватБанку» не надали суду потрібних документів, щоб можна було перейти до розгляду справи по суті. Вже тоді була зрозуміла стратегія банку: затягувати розгляд і стверджувати, що кошти нам нібито нам має повертати не сам банк, який обслуговував рахунки організації, а третя особа — фінансова компанія «Фінілон».
