Відеоблог Євгенія Лешана про те, як окупанти продовжують привласнювати виноробні підприємства Криму. Після того, як легенди кримського виноробства «Новий світ» та «Масандра» за безцінь дістались структурі нечужого Путіну і його жінкам банку «Россия», настала черга Заводу марочних вин «Коктебель». На підприємство наклали лапу родичі очільника Служби зовнішньої розвідки Росії.
У Заводу марочних вин «Коктебель» взагалі-то не надто щаслива історія. З 2001 року контрольний пакет акцій заводу належав групі компаній «Союз-Віктан» Андрія Охлопкова – одному з найбільших виробників оковитої в СНД. Однак у 2009 році «Союз-Віктан» збанкрутів,а його активи – заводи в Україні і Росії, а також права на торговельні марки горілок і коньяку «Коктебель» перейшли до «Кримської водочної компанії» (КВК).
Ще за два роки торгова марка «Коктебель» та інші бренди переписали на люксембурзьку компанію Істерн Бивирейдж Компані Ес Ей, що належала спекулянту Нілу Сміту, який добре розумівся на інвестиційних махінаціях. А вже наступного 2012 року «Коктебель» був оголошений банкрутом.
За цей час виноробне підприємство без великого успіху намагалося опанувати виробництво шампанських вин, позбулося виробництва власних спиртів, а згодом зосередило виробничі потужності в Сімферополі, Отже від Коктебелю там залишилася хіба що торгова марка та виноградники. А новостворені компанії дивним чином виявились у власності керівників збанкрутілого Союз-Віктану.
В такому-то стані Коктебель і потрапив під контроль окупантів.
Якщо конкретніше, то під контроль подружжя Якубчиків – Олени та Михайла. Сестра Михайла Якубчика Тетяна є дружиною голови Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія Наришкіна. Під час окупації Криму Росією Наришкін був головою Державної думи, яка в турборежимі «узаконювала» спробу анексії Криму і Севастополя.
За ці дії та близькість до Путіна Наришкін і став фігурантом кримських санкцій Сполучених штатів Америки, Євросоюзу та України.
У вільний світ йому є доступ тільки у виняткових випадках, Приміром, у 2018 році його одноразово впустили до США – до держсекретаря Майка Помпео на переговори з сирійського питання.
Та повернемось до Коктебелю, що впав у око горілчаному родичу Наришкіна у 2017 році. З того часу Завод “Коктебель” знаходиться в оренді російського ООО «Завод марочных вин «Коктебель», яким володіє «Гатчинский спиртовой завод». Власниками якого є Михайло Якубчик і його дружина Олена. Саме «Гатчинский спиртовой завод» став покупцем Коктебелю. Всього претендентів на приватизацію Заводу марочних вин «Коктебель» було троє.
Перший – це «Гатчинский спиртовой завод». Другий – ООО НТЦ Кристаллкор з Санкт-Петербургу, що займається будівництвом, і в алкогольному бізнесі досі не помічене. Третій – бізнесмен Андрій Шкловський з міста Перм, людина заможна, але за межами Пермського краю відома хіба що купівлею елітної нерухомості у Москві. Тож очевидно, що в Кристалкору та Шкловського не було шансів – вони ж не свояки Наришкіна.
Окрім спирту з Гатчини та коктебельських вин, в портфоліо Якубчиків є ще й «Деревенский самогон» – міцний напій, який продають в Росії, а виробляють у Литві.
