Російські банки, що вже майже шість років рятують нежиттєздатну через міжнародні санкції фінансову систему окупованого Росією Криму, самі потребують рятувального круга. Раніше Центробанку РФ довелося рятувати від банкрутства «Генбанк», а тепер тимчасову адміністрацію вводять до «Севастопольського Морського банку», що контролюється російським морським перевізником Олександром Аннєнковим. Як встановив ЦЖР, саме його поромами для окупації українського Криму перекидались російські військові, козаки та бойова техніка.
На момент окупації у Криму працювало більше 180 комерційних банків України, це понад 1000 банківських відділень. Серед них було лише два банки, засновані безпосередньо на півострові – це банк «Морський» в Севастополі та Чорноморський банк реконструкції та розвитку (ЧБРР) у Сімферополі.
Саме ці два банки не виконали вимоги Нацбанку України про припинення діяльності на окупованій території, і вже у травні 2014 року отримали замість українських ліцензій на здійснення банківської діяльності – російські.
«Морський» вчинив так не тільки через севастопольску «прописку» – важливіше було те, що його мажоритарним акціонером був російський судновласник Олександр Аннєнков. Фаховий залізничник, Аннєнков у 1999 році став заступником міністра шляхів сполучення РФ, а у 2000 р. очолив Раду директорів акціонерного товариства «АнРуссТранс», яке спеціалізується на поромних перевезеннях.
Олександр Аннєнков Фото anrusstrans.ru
Аннєнков контролював не лише низку поромів, що курсували між російським і українським берегами Керченської протоки, а й українське підприємство «ТІС-Крим», що й зараз, вже під російською реєстрацією, керує роботою Керченської переправи. Цими паромами та цією переправою у лютому 2014 року й були доправлені до Криму кубанські та донські козаки, слідом – кадрові військові та військова техніка.
Тож не дивно, що й банк Аннєнкова швидко змінив гривні на рублі, а українську ліцензію – на російську.
У грудні 2015 року банк потрапив під санкції США за роботу в окупованому Криму і був відключений від міжнародних платіжних систем VISA і MasterCard. «Севастопольський морський банк» також включений до санкційного списку РНБО України.
До травня 2018 року Олександр Анненков разом із дружиною Лідією та дочкою Ганною контролювали понад 99% акцій в капіталі банку (дані, що розкриваються на 23 травня 2018 року). При цьому використовувалась схема кругового володіння через низку юросіб. За даними сайту банку, що розкривають структуру його власності, нині Анненкову прямо і через ТОВ належить близько 20% акціонерного капіталу, решта розподілена між фізичними особами, частка кожного з яких не перевищує 10%.
Пором «Николай Аксёненко» Фото anrusstrans.ru
«Морський» та «ТІС-Крим» – не єдині українські активи під контролем Аннєнкова. Прямим власником підприємства «ТІС-Крим» є київське ТОВ «Техінвестсервіс», яким через кіпрську офшорну компанію володіє Аннєнков. Варто згадати, що Олександр Анненков внесений до санкційного списку РНБО України, із обранням обмежувального заходу «блокування активів», однак щодо ТОВ «Техінвестсервіс» блокування не було застосовано.
В кінці січня 2020 року ЦентроБанк Росії прийняв рішення «про реалізацію заходів, спрямованих на підвищення фінансової стійкості кредитної організації». Керувати банком, що опинився на межі банкрутства, буде російське Агентство зі страхування вкладів та ще один банк, який у 2014 році не давав фінансовій системі Криму впасти – РНКБ.
«Для підтримки діяльності банку і підвищення його фінансової стійкості Банком Росії спільно з Агентством зі страхування вкладів як інвестор буде залучений РНКБ Банк (ПАТ). Мораторій на задоволення вимог кредиторів банку не вводиться. Банк продовжує роботу в звичайному режимі, виконуючи свої зобов’язання і здійснюючи нові угоди», – повідомляє Центробанк РФ.
Показово, що рятувати «Севастопольський морський банк» буде РНКБ – перший російський банк, який зайшов на окупований півострів у 2014 році. Як каже Юрій Смєлянський, експерт фонду «Майдан закордонних справ», РНКБ був «сміттєвим» активом із вкрай низьким рейтингом – його у березні 2014 року викупили в Банка Москви спеціально для того, аби закинути на півострів те, що не шкода – санкції були вже не за горами. РНКБ тоді привласнив приміщення українського «ПриватБанку».
Банк РНКБ у будівлі «ПриватБанку». Сімферополь Фото: the-1.ru
Потягнулися до Криму й інші російські банки – з вкрай низькими рейтингами, або ж ті, що вже були під санкціями, як, наприклад, банк «Росія». Потяглися, але умови роботи в Криму виявилися занадто суворими – таких стартових умов (читай: такої купи вкраденого українського майна), як РНКБ, більше жоден банк не отримав, санкції Європи та США утримують економіку півострова у сумному стані, тому наразі з трьох десятків російських банків, що зайшли були на окупований півострів, лишилося лише сім. Це банк «РОСІЯ», РНКБ, «Севастопольський Морський банк», «ІС Банк», «Крайінвестбанк», ЧБРР та «Генбанк».
РНКБ у 2018 році обслуговував близько 80% населення і 70% підприємств окупованого півострова. Він на 100% знаходиться у власності російської держави, і все це загалом дещо згладжує негативний вплив санкційного клімату Криму на самопочуття банку. Щоправда, власних коштів для фінансування кримських проєктів РНКБ не вистачило – уряду РФ довелося робити емісію і самому ж викупати нові акції, щоб збільшити уставний капітал РНКБ на 15 млрд рублів.
Відділення «Генбанка», Севастополь. Фото: sevas.com
Не так райдужно все було в другого за розміром банку окуповного Криму – «Генбанку». Він за сумісництвом ще й опорний банк «уряду» Криму. Тиск санкцій, під які «Генбанк» потрапив у грудні 2015 року, виявився безжальним – банк опинився на межі банкрутства, і у 2017 році Центробанк призначив до «Генбанку» тимчасову адміністрацію. Одночасно окупаційні уряди Криму і Севастополя позбавилися акцій «Генбанку», і відтоді той належить російському АТ «Собінбанк», що, на свою чергу, є власністю об’єднаного банку «Росія», акції якого контролюють друзі президента РФ Володимира Путіна – Геннадій Тимченко та Юрій Ковальчук. У вересні 2018 року Центробанк РФ влив у «Генбанк» 20 млрд рублів – щоб компенсувати негативний вплив санкцій.
І ось тепер дуже схожу історію – з поправкою на масштаб, звісно – переживає «Севастопольський морський банк». І теж через санкції. Бо вони працюють. Було б чудово, якби Україна теж почала на повну силу використовувати цей потужний інструмент боротьби за визволення Криму.
