В окупованому Криму зберігається попит на українську мінеральну воду. Вона іноді потрапляє туди контрабандою через територію РФ, але цей шлях не задовольняє попиту в повному обсязі. Цим користуються близькі до «героїв русской весни» місцеві ділки, що фальсифікують продукцію українських брендів.
В магазинах на окупованій території Криму продається вода, назву та дизайн етикетки якої запозичено в торгової марки «Моршинська», що випускається в Україні. Чи запозичено також і її смак, мешканці окупованого півострова сказати не можуть – бо на сьомому році окупації мало хто пам’ятає смак справжньої української мінералки.
На етикетці, між тим, російською по білому написано: Виробник – товариство з обмеженою відповідальністю «НІК», Бахчисарайський район, село Новеньке, вулиця Авдет, 96, приміщення 1, свердловина №98. Замовником вказано товариство з обмеженою відповідальністю «Тіана», місто Сімферополь, ГРЕС, вул. Монтажна, 12, офіс 25.
Оригінальну «Моршинську» випускає Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» у місті Моршин, Львівська область, Україна. А належить цей завод кіпрській компанії «Інтернешнл Дістриб’юшн Сістемз Лімітед».
Вона ж є власником українського ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», а разом із заводами мінеральних вод у Миргороді та Трускавці вони складають групу компаній з брендовою назвою IDS Borjomi Ukraine. Яка, у свою чергу, входить до міжнародної групи IDS Borjomi International.
Головним акціонером IDS є «Альфа Груп» російського олігарха львівського походження Михайла Фрідмана.
Міноритарний пакет залишається у спадкоємців попереднього власника – родини покійного грузинського олігарха Бадрі Патаркацишвілі.
Саме IDS належать українські бренди питної води «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька», грузинський «Боржомі» та російський «Святой Источник».
Центр журналістських розслідувань зв’язався з заводом «Оскар», і там відхрестились від кримського фальсифікату. Керівниця відділу комунікацій IDS Borjomi Ukraine Оксана Російська повідомила, що компанія 16 липня подала заяви до Антимонопольного комітету та Національної поліції. Також компанія готує заяву до суду щодо захисту прав ТМ «Моршинська» від її незаконного використання.
Реєстри – як російські, так і українські – не показують жодного зв’язку між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та компаніями «НІК» і «Тіана», що вказані на етикетці кримської мінералки з запозиченою українською назвою.
Фальсифікують у Криму не лише «Моршинську». На полиці сімферопольського магазину знайшлася ще одна вода, що маскується під українську – так звана «Целебная Поляна Квасова».
На етикетці вказаний виробник – і це не завод «Свалявські мінеральні води» із Закарпаття, що виготовляє справжню «Поляну Квасову», а товариство з обмеженою відповідальністю «Источники Кавказа», місто Лєрмонтов, Ставропольський край, Росія.
Щоправда, в офіційному каталозі продукції «Источников Кавказа» жодної «Поляни» немає – ні квасової, ні тим більш целєбної. Тому де насправді розлито цю «Поляну» і наскільки вона «целебная» – споживач в окупованому Криму може лише здогадуватись.
Втім, замовник цієї «Поляни» – те саме товариство з обмеженою відповідальністю «Тіана», зареєстроване у Сімферополі, яке замовляло псевдо-»Моршинську» в ТОВ «НІК».
Директором та співзасновником фірми «НІК» у невеличкому селі Новеньке поблизу Бахчисарая є Дмитро Володимирович Шинкаренко.
Сам він з Горлівки, як і його бізнес-партнер – Захар Якович Рева. Шинкаренко, судячи з його сторінки Вконтакте, дуже вболіває за Новоросію та на свята наряджає своїх малолітніх синів у радянську солдатську форму. А також рекламує послуги з буріння свердловин – що, мабуть, має натякнути, що воду у пляшки з фальсифікованими етикетками він розливає не зі ставка.
Робить Шинкаренко це, як вказано на етикетці, на замовлення ТОВ «Тіана». У російському держреєстрі її засновником та керівником вказаний сімферополець Антон Олексійович Малесь.
Він також є засновником севастопольського ТОВ «Інтент», а його партнером у цій фірмі є Юрій Сергійович Федін. Останній також є генеральним директором ТОВ «Медіагрупп Ньюсфронт», засновниками якого є російський пропагандист Костянтин Книрік і заступник керівника Секретаріата прем’єр-міністра РФ, близький до путінського радника Сергія Глазьєва Михайло Синелін.
«Медіагрупп Ньюсфронт» – це юридична особа російського пропагандистського інформаційного агентства НьюсФронт, яке очолює Костянтин Книрік, голова кримського відділення російської шовіністичної партії «Родіна». Федін – його однопартієць.
Цю зграю товаришів гарно характеризує допис Книріка у соцмережі «Вконтакте»:
«На фото разом зі мною мій друг, соратник і однодумець Юрій Федін. Разом ми з дитячого садка. Він був разом зі мною в Російському Русі, в Євразійському союзі молоді, в Російському Культурному Центрі в той час, коли це ще не було трендом. Він був зі мною пліч-о-пліч щороку 14 жовтня в Києві до 2012 року і допомагав мені організовувати протистояння на Хрещатику ходам «вояк УПА». Він сидів разом зі мною на допитах, після кожної акції на підтримку Росії, але своїх поглядів не зрадив і в 2014 році ми виявилися праві».
Замовник підробленої «Моршинської» Антон Малесь зв’язаний з Книріком і напряму – вони разом із Валерієм Гінсбургом є засновниками ТОВ «Шалом» у Краснодарському краї. Засновано воно, до речі, 2 липня 2020 року – зовсім «свіже». Основний вид діяльності цієї фірми – яка несподіванка! – оптова торгівля мінеральною водою. Валерій Гінсбург, до речі, є членом проросійського незаконного збройного формування «Оплот», учасник акцій «Антимайдану». Був затриманий СБУ, та пізніше звільнений в процесі обміну утримуваними особами.
Ниточка від цієї компанії тягнеться ще до одного великого борця за єднання з Росією. Юрій Федін очолює євпаторійську компанію «Юг-інвест Торг», засновником якої є такий собі Олег Ногінський, родом із Запоріжжя, який тепер проживає в Москві. Ногінський є головою правління в Асоціації «Постачальники Митного Союзу», політичним поплічником Віктора Медведчука і затятим прибічником інтеграції України з Росією.
У 2013-му і напочатку 2014-го він гастролював містами України разом із Медведчуком та радником Путіна Глазьєвим , агітуючи проти асоціації України з ЄС та за вступ до Митного союзу з Росією.
Отже, пафосна риторика про російський патріотизм, слов’янську єдність, русскую весну, возз’єднання з великою батьківщиною та боротьбу проти бандерівців на практиці перетворюється на дрібне шахрайство, крадіжку українських брендів та постачання кримчанам, що повернулися у рідну гавань, фальсифікованої мінералки сумнівної якості та невідомого походження.
Але чи можна якось отримати справжню українську мінералку в Криму? Так, звичайно. Але для цього треба виконати одне просте завдання – повернути Крим Україні.
Можна починати просто зараз.