Сімферопольський «Завод «Фіолент» уже восьмий рік працює в окупації, обслуговуючи російську оборонку. З 2015 року він перебуває під санкціями РНБО України і з 2019-го – під санкціями США. Торговельні операції з окупованим Кримом уряд України припинив ще у 2015 році. Поза тим, мало не в кожному українському інтернет-магазині чи звичайному маркеті можна придбати електроінструменти з «фіолентівським» брендом.
Як цей «ісконно кримський» товар потрапляє на вільну територію України? Як виявилось, різними шляхами, і не всі вони ведуть до Криму. Інструмент має різне маркування, тож не дивуйтесь, що у тексті зустрічатиметься три види написання: «Фіолент» – це назва ПАТ «Завод «Фіолент» в українській юрисдикції, «Фиолент» – торговельний знак, офіційними дилерами якого називають себе українські продавці, хоча інструмент, який вони продають, у більшості випадків має маркування «Phiolent». Центр журналістських розслідувань розібрався з цією плутаниною і з’ясував, кому належать усі «фіолентівські» ТМ і хто замовляє виробництво інструментів у Китаї та імпортує з Росії.
У каталогах українських інтернет-крамниць – болгарки, лобзики, міксери, дрилі, шурупокрути та фрезери. Бренд «Фіолент» на них виконано іноді кирилицею, іноді латиницею. Спілкування із консультантами інтернет-магазинів принесло кілька версій походження «фіолентівських» електроінструментів. Роман, працівник інтернет-магазину «Сторгом», що належить однойменному ТОВ і називає себе офіційним дилером «Фиолента», видав таку географію: «Країна походження – Україна, але його виробляють в Росії. В Криму».
Втім, оговтавшись чи з кимось порадившись, за кілька хвилин Роман вирішив виправдатись: «У мене просто трішки застаріла інформація. Раніше завод «Фіолент» був в Криму, а зараз все збирається в Китаї. Постачальник – український».
Ще один, як вказано на сайті, офіційний дилер ТМ «Фиолент» – магазин «Венкон». І ще одна версія походження товару під маркою «Фіолент»: «Росія спільно з Китаєм. Але зараз їх, на жаль, немає, зовсім. Ми їх в Україну не завозимо, ми сугубо тільки інтернет-магазин, мабуть, просто у нас застаріла інформація, що ми є дилером».
Торгують «фіолентівським» електроінструментом і гіганти інтернет-продажів, зокрема, супермаркет «Rozetka». Консультант Олександр на питання про підприємство-виробник дриля-шурупокрута упевнено каже: «Фірма «Фіолент». А от із із виробником і його місцезнаходженням – заминка. «Хіба що країну-виробник можу подивитись. Китай», – каже Олександр.
За відповідями на питання про окупацію Криму і санкції «Rozetka» переадресовує до свого консультанта Сергія. Той згадує дуже цікаву версію про виробництво «Фіоленту» в Україні: «Фіолент», наскільки я знаю, центральний офіс чи виробництво ще у Вінниці є».
На YouTube українські майстри роблять огляди електроінструменту. Експерт під ніком «Николай Дотошний» у 2019 році виклав ролик із порівнянням двох майже ідентичних електролобзиків, маркованих як «Фиолент» і «Phiolent». Один, за його словами, підробний, а інший – оригінальний.
Скріншот: Обзор электроинструментов – Николай Дотошный
У коментарях до відео – палка дискусія про справжність «оригіналу», про китайські підробки і роботу сімферопольського «Фіоленту» на оборонку країни-агресора. З нами «Николай Дотошний» спілкуватись про те, як «оригінальний «Фіолент» потрапляє на вільну територію України, відмовився: «Не хочу говорити про політику».
На гарантійному талоні «оригіналу», який показано в ролику «Николая Дотошного», вказано телефон, факс, е-мейл, що належать «Торговому дому Укрсервіс». Юридичної особи з такою назвою не існує, це лише торговий майданчик ТОВ «Компанія «Укрсервіс» з Вінниці.
На наклейці упаковки «оригіналу» можна розгледіти напис «виготовлено в Україні». Те саме – на самому лобзику. Отже, виробник оригінального «фіолентівського» лобзика справді знаходиться в Україні?
Консультант Олександр з «Укрсервісу», з яким ми зв’язались телефоном, ясності із тим, як шурупокрут «Phiolent» потрапляє в їхній магазин, не вносить. За його словами, «всі акумуляторні шурупокрути виготовляються в Китаї на замовлення». А замовник, як він каже, …. «Фіолент». При цьому наполягає, що із кримського заводу «Фіолент» зараз нічого в Україну не завозиться. То який же це оригінал?
Від Гуангджоу до Вінниці
Наступний наш крок – закупка інструменту і вивчення документів, що її супроводжують. Вибір редакції ЦЖР – акумуляторний шурупокрут «Phiolent» ДША 1820. Врешті решт, у господарстві згодиться. У пункті видачі товару інтернет-супермаркету «Rozetka» надали цілих два гарантійних талони – один від «Rozetka» і другий – на бланку з лого «Phiolent» та штампом ТД «Укрсервіс».
На коробці шурупокруту – наклейка, на якій вказано замовника і адресу виробництва:
«Вироблено на замовлення ФОП Лук’ян М.Ф. 21022 м. Вінниця, вул. С.Зулінського, 44-В. Адреса виробництва – 202 2/Ф Мульти-Булдінг Хантьян Електронік Таун, Нанхай Фошан, Гуангджоу, Китай. Дата виготовлення – квітень 2019».
Інформація на упаковці шурупокрута «Phiolent» Фото: investigator.org.ua
Мешканець Вінниці Лук’ян Михайло Федорович є не лише фізичною особою-підприємцем, який замовив виробництво електроінструменту у Китаї, а й власником та керівником ТОВ «Компанія «Укрсервіс», яке продає продукцію під маркою «Phiolent» на українському ринку.
Але чому український ФОП використовує торгову марку окупованого Росією підприємства? З самим Михайлом Лук’яном зв’язатися не вдалося, але в редакцію передзвонив чоловік, який назвався «представником Торгового дому «Укрсервіс» Віталієм Чумаком. Він стверджував, що Лук’ян Михайло Федорович є власником ТМ «Phiolent» в Україні.
Але все набагато складніше. В Україні існує три торгові марки, що читаються як «Фіолент», тільки пишуться вони по-різному.
Фото: investigator.org.ua
ТМ «Phiolent», написання латиницею. За даними ДП «Укрпатент», цією торговельною маркою в Україні з 2005 року володіє Публічне акціонерне товариство «Завод «Фіолент», що знаходиться у Сімферополі, в окупованому Криму. ФОП Лук’ян М.Ф. під цією торговельною маркою замовляє електроінструмент в Китаї та продає в Україні через ТОВ «Компанія «Укрсервіс».
ТМ «Фиолент», написання російською. ЇЇ ПАТ «Завод Фіолент» також зареєструвало у 2005 році. А в 2016 році ДП «Укрпатент» якимось чином зареєстрував передачу права власності на торговельну марку від ПАТ «Завод Фіолент», яке вже два роки як діяло в окупації, Михайлу Лук’яну.
ТМ «Фіолент», написання українською. Її у 2019 році зареєстрував Михайло Федорович Лук’ян, він же нею володіє і сьогодні, але товарів під цією торговельною маркою в продажу поки не видно.
Чи міг ФОП Лук’ян М.Ф. використовувати ТМ «Phiolent», яка досі належить ПАТ «Завод Фіолент»?
Так, але лише у тому випадку, якщо між ФОП Лук’ян М.Ф. та ПАТ «Завод Фіолент» укладено ліцензійний договір про використання торговельної марки, який був чинним на період «китайського замовлення». Але чи був такий договір – ні ТОВ «Компанія «Укрсервіс», ні Михайло Лук’ян повідомити нам відмовились. Співробітники «Укрсервісу», з якими говорили кореспонденти ЦЖР, мотивували своє небажання відповідати на запитання тим, що їм «не зрозуміла мета запитань».
На сайті «Укрсервісу» розміщено сертифікат відповідності на електроінструменти ТМ «Phiolent» , де виробником названа китайська компанія ANHUAI Co., LTD як агент Nanhai Lihao Electric works Co., Ltd.
Ця компанія є виробником електроінструменту під маркою Asaki. На їхньому сайті Asakitools представлений, зокрема, акумуляторний шуруповерт. Порівняйте його з шуруповертом «Phiolent», який ми придбали на Rozetka.
Різниця: колір перемикачів і відтінок корпусу, назва бренду на корпусі інструменту та трохи інша форма акумулятору.
А на російському сайті окупованого «Заводу «Фіолент» ви такого шурупокруту не знайдете. Там представлена зовсім інша модель.
Фото: «Розетка», asakitools.com, «Завод Фиолент»
Виглядає так, що «фіолентівські» інструменти, що продаються в Україні можна розділити на три умовні групи:
- інструмент, зроблений на замовлення ФОП Лук’ян М.Ф. компанією Nanhai Lihao Electric Works Co Ltd, Китай, маркований ТМ «Phiolent», але зовні дуже схожий на інструмент ТМ Asaki, яка належить цій китайській компанії;
- інструмент, виготовлений в Китаї, візуально схожий з оригінальним кримським інструментом і маркований ТМ «Фиолент».
- Власне оригінальний інструмент ТМ «Фиолент», вироблений на захоплених російськими окупантами потужностях сімферопольського ПАТ «Завод Фіолент».
Нам поки що не вдалося знайти оригінальний інструмент ТМ «Фиолент», виготовлений після окупації Криму Росією, який би продавався на вільній території України з російським маркуванням. Але це не означає, що його немає. І про це – трохи згодом.
Тепер саме час відповісти на питання: хто ж такий цей загадковий ФОП Лук’ян, який заповнив український ринок «фіолентівським» інструментом у різних варіаціях і на замовлення якого працюють китайські компанії? Ми спробували знайти його у Вінниці.
ФОП – невидимка
Фізична особа-підприємець Михайло Федорович Лук’ян надзвичайно успішний у державних закупівлях. Не кожна юридична особа із обласного центру має такі успіхи на території усієї країна і в її столиці, а от наш ФОП із Вінниці — таки зміг.
У 2020 році він виграв тендери на поставку різноманітних товарів майже на 13 мільйонів гривень. У 2019-му — на 9,5 млн., роком раніше — майже на 11 млн гривень. За три місяці 2021 ФОП Лук’ян виграв тендери на 2 млн 260 тисяч гривень. Найбільший замовник — Київський метрополітен, що закупив у цього ФОПа товарів на 9 млн гривень.
При цьому Михайло Лук’ян — надзвичайно скромна людина, нам не вдалося не тільки з ним зустрітись, а й знайти у мережі його зображення. Хоча до активного учасника публічних закупівель, скоріше, слід використати іншу характеристику — непублічна, або ж — потайна.
Як ФОП Михайло Лук’ян зареєстрований за адресою приватного будинку по вулиці Ярослава Мудрого у Вінниці. Однак поговорити за адресою реєстрації приватного підприємця нам ні з ким не вдалося.
Михайло Лук’ян також одноосібно володіє ТОВ «Компанія «Укрсервіс», юридична адреса якого у Вінниці — вулиця Київська, 10. У цій будівлі поруч із центральним автовокзалом також знаходиться магазин електротоварів мережі ТТЦ «Майстер», де теж торгують електроінструментом торговельної марки «Фиолент».
Як пам’ятаємо, на коробці придбаного нами дриля-шурупокрута замовник цього товару — Михайло Лук’ян вказаний за третьою адресою: вулиця Сергія Зулінського, 44-В. І саме тут, як виявилось, розташовується офіс, торговельний майданчик та склади «Укрсервісу». За даними майнового реєстру, складські і торгові приміщення належать Михайлу Лук’яну і стоять на земельних ділянках загальною площею у 2,1 га, які теж належать Михайлу Лук’яну.
Приміщення ТОВ Компанія «Укрсервіс» у Вінниці Фото: investigator.org.ua
Напис на будівлі компанії, її сторінка у facebook та канал на YouTube добряче плутають споживачів, бо носять назву Торговий дім «Укрсервіс», хоча такої юридичної особи не існує – а є ТОВ «Компанія «Укрсервіс» (код ЄДРПОУ 23104972), заснована у 1999 році, керівником, засновником і кінцевим бенефіціаром якої є Михайло Лук’ян.
Але і за фактичною адресою компанії її директора Лук’яна також не було, принаймні, так нам повідомив співробітник. Але в момент передачі інформаційного запиту до нас вийшов Юрій Антонюк, який представився одним з керівників компанії «Укрсервіс».
На жаль, знімати в приміщенні магазину, де серед іншого продають і електроінструменти «Фиолент», нам не дозволили. Але пан Антонюк погодився відповісти на питання, звідки компанія бере товари, виготовлені під торговельною маркою заводу, що знаходиться в окупованому Росією Сімферополі.
«Давайте в двох словах по «Фіоленту», тому що там багато чого зараз відбувається на цю тему останнім часом. Колись, скажімо, до 2014 року, ми були одним із дилерів заводу «Фіолент». Дилерів було в Україні близько 15. Всі спокійно собі купували. Після того, як сталися всім відомі події, постачання «Фіоленту» на Україну зупинилося. У нас були досить великі залишки, і деякі позиції у нас ще й є з тих залишків», — сказав Антонюк.
Юрій Антонюк, менеджер ТОВ «Укрсервіс» Фото: investigator.org.ua
Невже «Укрсервіс» і досі продає електроінструмент, виготовлений до 2014 року у Сімферополі? Звісно ж ні. Але як він поставляється на вільну територію України з окупованого Криму? І, конкретно, — на склади «Укрсервісу», звідки розходиться по всій країні через звичайні та інтернет-магазини?
«Як кажуть, святе місце пусте не буває, багато клієнтів почали шукати і завозити з Китаю. Ми напряму з Китаю нічого не замовляли. Ми купували у постачальника в Україні», — говорить Антонюк.
У якого постачальника в Україні «Укрсервіс» купує товари з торговельною маркою «Фиолент», Юрій Антонюк не каже. Але заперечує, що компанія Михайла Лук’яна перепродає інструмент з кримською маркою, отриманий із Китаю. А це чітко вказано і в документах, доданих до нашої електродрилі.
«Так, але ми купували це в Україні. У нас прямих контрактів з Китаю немає. Був постачальник. Колись був «Фіолент». Частина асортименту залишилася з тих часів. А частину, щоб поповнити асортимент, ми купували на Україні», — каже Антонюк.
Коли телевізійна версія цього розслідування вже була змонтована, редакція ЦЖР отримала відповідь на свій письмовий запит до Михайла Лук’яна. Відповідь дивна і лаконічна, без печатки та підпису, але версія та ж, що і в Антонюка.
Цитуємо дослівно і з збереженням орфографії: «На ваш запит No 10-27.03.21 від 22.03.2021, Можемо повідомити наступне, Всі питання які ви задаєте нам були розглянуті в досудовому рослідуванні яке вже закрите. Вже два роки ми лише допродуємо залишки, щоб поставити крапку з тим товаром і тм. Лук’ян М.Ф.»
Про яке досудове розслідування каже Лук’ян? У Єдиному державному реєстрі судових рішень знайшлася ухвала від 10 квітня 2019 року, що стосується кримінального провадження, яке розслідував кримський главк СБУ. Слідство встановило низку фізичних та юридичних осіб України, які вели спільну господарську діяльність з підприємствами на окупованій території, зокрема, і з «Заводом «Фіолент», з метою реалізації їхньої продукції на території України.
Також із ухвали дізнаємось, що директор компанії «Укрсервіс» (тут вона теж помилково називається Торговим домом) був допитаний з приводу договірних відносин з АТ «Завод «Фіолент», а до Державної фіскальної служби України було направлено запити щодо перевірки «Укрсервісу». Строк розслідування цієї справи закінчувався у жовтні 2019 року, і надалі судом уже не продовжувався. Як повідомили ЦЖР у прокуратурі Криму, провадження було закрите у грудні того ж року. Однак, якщо з’являться нові докази протиправної діяльності учасників цієї схеми, розслідування буде поновлено.
Те, що скорочення строку досудового розслідування (так звана поправка Лозового) особливо негативно відбилась на справах щодо злочинів, пов’язаних із окупованими РФ територіями і збройним конфліктом в цілому, проблема відома. Однак у цьому випадку, як видається, на рішення про непродовження строку слідства могли вплинути й інші чинники. Бо доказів спіпраці з окупованим заводом «Фіолентом», ввезення на вільну територію територію України його продукції і використання його торговельних марок для виробництва інструментів у Китаї, у слідства, як ми розуміємо, могло бути достатньо для повідомлення про підозру.
Не знаємо, які свідчення давав слідчим СБУ керівник «Укрсервісу», але те, що Лук’ян і Антонюк повідомили ЦЖР, є нахабною брехнею і легко спростовується документами, обставини оформлення і отримання яких має встановити слідство.
1.Співробітництво з окупованим «Фіолентом». У 2016 році М.Лук’ян якимось дивом перебрав від ПАТ «Завод «Фіолент» право власності на ТМ «Фиолент», а «Укрпатент» це диво освятив, попри те, що «Завод «Фіолент» з 2015 року перебуває під санкціями , які передбачають блокування активів.
Рiшення_про_права_власностi_на_ФiолентНа сайтах інтернет-магазинів можна знайти багато «Сертифікатів», підписаних ФОП Лук’ян М.Ф. з припискою ТД «Укрсервіс», якими цим ресурсам надається статус «офіційних дилерів ТМ «Фиолент». Ось, наприклад, сертифікат уже згадуваного напочатку магазину «Сторгом».
2. Зверніть увагу на логотип ТМ «Фиолент» – саме такий зараз має вкрадений окупантами і зареєстрований у російській юрисдикції як АО «Завод «Фиолент». Навіщо Лук’ян роздавав українським сертифікати з «окупаційним» графічним зображенням ТМ «Фиолент»? Відповідь очевидна – бо вони продавали «фіолентівські» інструменти, в обхід санкцій доставлені із Криму. Докази? Вони у нас є.
«Інструменти ручні з вмонтованим електричним двигуном електролобзик в розібраному стані без індивідуальної упаковки електролобзик ПМ4 700Э Professional арт ИДФР298256002 К3 1000шт Технічні характеристики споживана потужність 700Вт напруга живлення 220В Частота зворотно поступальних рухів пилки 0 2800 об хв хід пилки 26мм глибина пропилу в деревені 110 мм у металі 10 20мм Не військового призначення Виробник нема даних Торгівельна марка ФИОЛЕНТ Країна виробництва нема даних».
«Інструменти ручні з вмонтованим електричним двигуном електролобзики в розібраному стані без індивідуальної упаковки електролобзик ПМ3 600Э Professional арт ИДФР298256001П К7 500шт <…..>Торгівельна марка ФИОЛЕНТ Країна виробництва нема даних».
«Інструменти ручні з вмонтованим електричним двигуном шуруповерти мережеві в розібраному стані без індивідуальної упаковки шуруповерт мережевий ШВ3 6 РЭ Professional арт ИДФР298313002 К2 150шт <…..>Торгівельна марка ФИОЛЕНТ Країна виробництва нема даних».
Це цитати із митних документів, які є в розпорядженні ЦЖР. Тільки за травень 2018 року ФОП Лук’ян М.Ф. імпортував електроінструменту ТМ «Фиолент» і запчастин до нього на 112 930 доларів США (2,95 млн гривень по тодішньому курсу). Примітно, що поставка йшла через Республіку Білорусь, а відправником було «Совместное открытое акционерное общество Гомелькабель».
Непрямі докази того, що на території материкової України торгують кримським інструментом – їхні фото на сайтах уповноважених Лук’яном «офіційних дилерів ТМ «Фиолент». До речі, уже згадуваний блогер «Николай Дотошный» у коментарях радить за «оригіналом» звертатись до інтернет-магазину «ЕлектроМотор» (ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електромотор»). Тут переконують «Купуючи лобзик бренду Фіолент в компанії Електромотор Ви гарантовано отримуєте тільки оригінальний товар» і на доказ розмістили відео та інформацію про сімферопольський завод. Але нам не пощастило – у продажу «оригіналу» зараз немає, «тільки Китай».
3. Слідство також може (на відміну від журналістів) знайти відповідь на питання, чи законно ФОП Лук’ян М.Ф. використовує ТМ «Phiolent», яка досі належить українському ПАТ «Завод «Фіолент», а, відтак, чи мав він право замовляти виготовлення інструменту під цією ТМ у Китаї. Цікаво також потім почути від слідства подробиці співпраці непублічного вінницького ФОПа із китайською ANHUAI CO., LTD, за дорученням якої він отримує рік у рік сертифікати відповідності у НВЦ «Київстандартметрологія» на широкий перелік інструментів з ТМ «Phiolent».
І це ще далеко не всі підстави для того, щоб прокуратура АРК і кримський главк СБУ реанімували «справу «Фіоленту», а РНБО – взяла у роботу компанії та осіб, які незаконно стали за цей час власниками пакетів акцій АТ «Завод «Фіолент».
Хто заробляє на вкраденому «Фіоленті»
Загальновідомо, що лобзики, шурупокрути, міксери та інші електроінструменти – це лише 40% продукції підприємства. Решта працювала на оборонку, виробляючи системи корабельної автоматики. І працює й тепер, але уже на оборонку країни-агресора.
На момент окупації Криму 50% +1 акція цього АТ належали державі Україна в особі Фонду державного майна, а сам він входив у концерн «Укроборонпром». Ще майже 33,5 % акцій «Фіоленту» належали компанії Benefit Electrotechnics LLC , зареєстрованій у штаті Делавер , США. Цей штат має відмінне корпоративне право і вважається таким собі внутрішнім офшором, відтак імена бенефіціарів компаній, можна не розкривати. До окупації Криму ЗМІ наводили версію, яка ніколи офіційно не спростовувалась, що кінцевим бенефіціаром цієї компанії та дивідендів від володіння пакетом акцій заводу може бути його багаторічний генеральний директор Олександр Баталін.
Президент Росії Володимир Путін і Герой України Олександр Баталін в Кремлі 2017 рік
Герой України Олександр Сергійович Баталін радісно зустрів окупацію, йому надають слово на зустрічах хозпартактиву з президентом Путіним. Продовжуючи керувати заводом, Баталін став членом «Общественной палаты» Криму і членом регіонального штабу «Общероссийского народного фронта» – це чисто путінський політичний проект. З березня 2015 року Баталін оголошений прокуратурою АРК у розшук за підозрою у державній зраді.
Стійкості версії про зв’язок Benefit Electrotechnics із директором «Фіоленту» слугував той факт, що син Олександра Баталіна – Максим Баталін після закінчення Каліфорнійського університету залишився жити і працювати у США.
Тепер про те, на що ми хочемо звернути увагу РНБО України. По-перше, термін санкцій, застосованих до заводу Фіолент збігає кінця у червні 2021 року. По-друге, і прокуратура, і РНБО мають віддати належне незаконним власникам пакетів акцій, які з’явились у російській юрисдикції після окупації Криму.
Серед акціонерів АТ «Завод «Фиолент», зареєстрованого в російській юрисдикції, компанія Benefit Electrotechnics LLC відсутня. Натомість частку товариства у 33,4323 % переписали на ТОВ «Бенефит-Ф», зареєстрованому у Сімферополі на трьох фізосіб: Олександра Баталіна (35,4%) та двох його підлеглих – заступника Володимира Філонова і начальника цеху №2 Анатолія Новиченка. Співпадіння розміру пакету акцій заводу і співзвучність назв Benefit’у з Делаверу і Бенефіту з Криму, звісно ж, не випадкова.
У 2019 році з’явилось повідомлення, що незаконний уряд Криму вирішив продати половину із привласненого державного пакету акцій і що їх готовий купити керченський завод «Залів». У 2014 році його в українського мільйонера Костянтина Жеваго рейдернули казанські загарбники – представники Зеленодольського суднобудівного заводу.
Відтак, «власником» 25 % вкраденого заводу «Фіолент» стало зареєстроване в Керчі АТ «Судостроительный завод имени Б.Е.Бутомы». З літа 2020 року воно є основним власником краденого «Заліва», по суті, його поглинуло, і тепер там будують військові кораблі для ВМФ країни-агресора. Тож та обставина, що «Судостроительный завод имени Б.Е.Бутомы” і досі не потрапив у санкційні списки, впевнені, – лише питання часу.
