Окупаційна залізниця: хто, що, куди

Розслідування
Фото: crimearw.ru

Федеральне державне унітарне підприємство «Крымская железная дорога» було створено російськими окупантами на базі захопленої у березні 2014 року Кримської дирекції Придніпровської залізниці. У 2015 році окупаційна «влада»  Криму передала підприємство у власність Російської Федерації.   

З грудня 2016 року санкції та експортні обмеження проти ФГУП КЖД запровадили США. У травні 2017 року санкційні обмеження застосувала Україна, вчергове їх було продовжено на три роки у червні 2021 року. ЄС застосував санкції проти кримської залізниці лише у жовтні 2020 року. Але санкції не заважають компанії возити вантажі з окупованого півострова на територію РФ, а звідти – й до деяких інших країн. Центр журналістських розслідувань за даними з відкритих джерел дослідив, куди саме, скільки і що саме возила в липні-вересні 2021 року Кримська залізниця. 

«Крымская железная дорога» ледь не сконала після того, як було перекрито рух поїздів через Перекопський перешийок і Чонгар. Справи трохи виправилися після відкриття залізничного руху Керченським мостом. Однак в умовах окупації підприємство є й буде безнадійно збитковим – у 2020 році збитки ФГУП КЖД сягнули 2,8 млрд рублів. Санкційний тиск на Росію через КЖД не є зайвим, і не лише тому що вона використовує захоплену українську залізничну інфраструктуру. Компанія активно сприяє окупації й мілітаризації Криму, здійснюючи перевезення російських військ і військової техніки, а також перевозить цілу низку найменувань вантажів з Криму до РФ і інших країн, що також є порушенням українського законодавства і санкційних обмежень. 

«Коли потяг у даль загуркоче…» 

Куди і які саме вантажі перевозила кримська залізниця? З відкритих джерел відомо, що найбільшу кількість рухомого складу – 2929 вагонів – підприємство використало для внутрішніх кримських перевезень каменю, щебню, відсіву вапнякового для технологічних потреб. Кримом катався 71 вагон дизельного палива, і один вагон перевозив крани. І, нарешті, на внутрішньокримських лініях ФГУП КЖД було перевезено 15 вагонів кальцинованої соди – продукції підприємства «Кримський содовий завод», яке належить українському олігарху Дмитру Фірташу і зареєстроване за російським законодавством як АО «Крымский содовый завод». Це підприємство досі не перебуває під санкціями. 

Відкриття вантажного руху Керченським мостом. 2020 рік Фото: crimearw.ru

У відкритих джерелах дані про характер вантажів та кількість рухомого складу, на жаль, неповні. Тому, наприклад, не вдається встановити деталі внутрішньо-кримського перевезення поставленого контрабандою в закриті кримські порти українського ільменіту з Керчі, Феодосії чи Севастополя до титанового заводу Дмитра Фірташа в Красноперекопську. 

Кримська хімія їде на схід

Виглядає так, що саме кримські підприємства Фірташа є найбільшими партнерами кримської залізниці, і як наслідок – найбільшими економічними колаборантами окупаційної «влади». Так, саме кальцинована сода з підприємства Фірташа становить левову частку перевезень КЖД за межі Криму – з 1706 вантажних вагонів, які проїхали Керченським мостом в бік РФ з липня по вересень 2021 року, три чверті – це вагони з кальцинованою содою, загальною масою близько 96 тисяч тонн (приблизна вантажопідйомність одного вагону – близько 70 тонн).  

Фото: crimearw.ru

Причому не завжди кінцевим пунктом була РФ – 15 вагонів кальцинованої соди прийняла Білоруська залізниця, 55 – Казахстанська залізниця, і ще два вагони – Таджикська залізниця. Ось він, омріяний окупантами кримський експорт! 

Решту розвезли по всій РФ – від Москви й Кавказу до Західного Сибіру. Втім, не можна виключати, що з РФ цей товар в обхід санкцій міг бути поставлений закордонним покупцям. 

Полюбляє Росія й кримський залізний купорос, який також виробляє підприємство Дмитра Фірташа – переданий в оренду російському ТОВ «Титановые инвестиции» титановий завод Армянської філії ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» – колишній «Кримський титан». До РФ поїхало 75 вагонів кримського залізного купоросу, тобто більше 5 тисяч тонн. 

Філія компанії «Юкрейніан кемікал продактс», Армянськ, Крим Фото: скріншот YouTube Garnachuk

До РФ було відправлено 14 вагонів харчової солі. І стільки ж вагонів харчової соди перетнуло Керченську протоку – але 7 з них поїхало через РФ до Казахстану, і ще по одному вагону – до Таджикистану і Узбекистану. І сіль, і сода – виробництва фірташівського «Кримського содового заводу». 

В Росію поїхали 6 вагонів антрациту (він теж вказаний у номенклатурі продукції Кримського содового заводу) і 4 вагони хлориду заліза, що виробляє красноперекопське ПАТ «Бром» (в російській юрисдикції – АО «Бром»), яке також не перебуває під санкціями. 

Також до РФ відправлено 69 вагонів газового конденсату, який в Криму видобуває на захоплених українських родовищах окупаційне ГУП РК «Черноморнефтегаз»

Залізяччя для Росії

Залізничні стрілочні переводи – продукція, що виробляється на потужностях захопленого ТОВ «Керченський стрілочний завод», які експлуатує утворене окупантами ГУП РК «Керченский металлургический завод». За третій квартал 2021 року до РФ було відправлено 15 вагонів стрілочних переводів, і ще один вагон – до Білорусі. Попри це, підприємство досі не перебуває під санкціями. 

Стрілочні переводи Керченського металургійного заводу Фото: kmz-k.com

Серед вантажів, які кримська залізниця відправила до РФ, також є 13 вагонів частин верхньої будови залізничного шляху і один вагон рейкових накладок і підкладок, 4 вагони емальованого посуду (з них два поїхали до Казахстану) – все це також виробляє ГУП РК «Керченский металлургический завод». 

Майно окупантів і колонізаторів

Окрему увагу привертають  вантажі із нудною назвою «для особистих (побутових) потреб». По одному вагону таких вантажів поїхало до Горьковської, Забайкальської, Красноярської Куйбишевської, Приволзької, та Південно-Уральської залізниці, по два  вагони – до Північної, Північно-Кавказької, Московської та Західно-Сибірської залізниці. Ще 4 вагони поїхали до Далекосхідної залізниці, і 7 – до Октябрської. Чому така увага цим вантажам і напрямку їхнього слідування? Тому що зазвича й саме таким чином перевозиться майно військових та інших службовців, коли їх переводять на нове місце служби. Отже, можемо робити висновки щодо регіонів, у які переміщує РФ своїх офіцерів, які донедавна служили в окупованому Криму. 

Крим, станція Мекензієві гори. 2020 Фото: periskop.su

Крім того, кримська залізниця відправила до РФ 36 вагонів порожніх універсальних контейнерів і 9 вагонів спеціалізованих контейнерів – так само порожніх. 

До РФ поїхали 12 вагонів топкового мазуту, 8 вагонів листової сталі, чотири вагони битого скла, три вагони спецавтомобілів, по два вагони гіпсу, самоскидів, підйомно-транспортного і будівельного обладнання і машин. І по одному вагону автомобільних причепів, напівпричепів, автозапчастин, а також автомобільних і автобусних запчастин. 

Ще один вагон рибних консервів поїхав до Казахстану, а вагон різноманітного з’ємного обладнання – до Білорусі. 

Пасажирське сполучення

Пасажирське залізничне сполучення між РФ і окупованим Кримом через Керченський міст здійснює російське АТ Транспортна компанія «Гранд Сервис Экспресс» (ГСЕ) – перший приватний залізничний перевізник Росії. Компанія відкрила цей напрямок у 2019 році. 

Інтер’єр вагону СВ поїзду «Таврія» ТК ГСЕ Фото: grandtrain.ru

ГСЕ возить росіян до Сімферополя і Севастополя з Санкт-Петербурга і Москви (щодня), Омська, Астрахані, Пермі, Смоленська і Кисловодська (через день або по окремим датам). За офіційними повiдомлення, за перший рік на кримському напрямку ГСЕ перевезла понад 1,1 млн пасажирів, а з травня по вересень 2021 року – 1,2 млн пасажирів. 

Компанія має довгу історію – зокрема, вона вже довгий час возить пасажирів маршрутом Санкт-Петербург – Москва. Втім, вперше виручка компанії перевищила 1 млрд рублів лише за підсумками 2019 року – після відкриття сполучення з окупованим Кримом. За результатами 2020 року виручка склала вже 4,3 млрд рублів. Однак саме у 2020 році компанія вперше за багато років стала збитковою – вона в мінусі на 420 млн рублів. 

У 2020 році  ТК «Гранд Сервис Экспресс» потрапила під санкції США і Євросоюзу. Тоді ж санкції були застосовані й щодо її генерального директора Олександра Ганова, колишнього функціонера російського Сбербанку, ексміністра інвестицій та інновацій уряду Московської області РФ.  

Олександр Ганов, гендиректор ТК ГСЕ Фото: grandtrain.ru

На жаль, Україна поки не спромоглася застосувати санкції щодо ТК «Гранд Сервис Экспресс». Щодо Олександра Ганова санкції було застосовано – але в додатку до до рішення РНБО від 23.03.2021 року вказано лише громадянство і дату народження Ганова – укладачі санкційного списку не вказали його посаду, та навіть не спромоглися знайти його індивідуальний податковий номер. Хоча всі ці дані є у відкритих джерелах:  Ганов Олександр Миколайович, ІПН 366303429029, генеральний директор АТ Транспортна компанія «Гранд Сервис Экспресс». 

Отже, ситуація з залізничними перевезеннями в окупованому Криму – ще одне свідчення недосконалості санкційного законодавства України і неспроможності органів влади по максимуму використати навіть наявні санкційні інструменти. Тим більш нагальною є необхідність реформування українського законодавства про санкції.