Як захоплювали філію «Суспільного» та хто створює пропаганду на окупованому півдні

Розслідування

Як і в 2014 році в Криму, окупанти на Херсонщині та частині Запорізької області захопили частоти і вежі українських компаній, щоб запустити трансляцію російських телеканалів. При цьому контрольована і фінансована російськими структурами і спецслужбами телекомпанія «Крим» отримала особливе завдання — створювати матеріали для мешканців нових окупованих територій, ці ж фейки та маніпуляції затребувані і для аудиторії власне росії.

Розграбована «Скіфія»

Російські окупанти захопили будівлю Херсонської філії Суспільного телебачення та телевежу як тільки зайшли у місто — від 2 березня. Озброєні російські військові відключили камери спостереження та перевірили бомбосховище, в якому тоді знаходилося 15 людей. На щастя, їх відпустили того ж дня. Журналісти з того часу не мають доступу до приміщення, але продовжують працювати віддалено.

3 березня по периметру навколо захопленої будівлі помітили розтяжки. В опублікованому в мережі відео місцеві мешканці попереджають про це людей, оскільки розтяжки дуже легко не помітити.

«Розтяжка» Фото: YouTube / Мост

Після того, як приміщення опинилося під контролем окупантів, вони зайнялися звичною для них справою — грабуванням. З кабінетів працівників філії російські військові винесли абсолютно всі комп’ютери і будь-яку, варту уваги мародерів, техніку.

Такий висновок можна зробити через те, що у сюжет, знятий пропагандистами у будівлі Суспільного, не потрапило нічого з нової техніки та обладнання. Російські пропагандисти переконують глядачів, що працівники Суспільного вкрали своє ж обладнання та покинули свою аудиторію в повному інформаційному вакуумі. Але це цілковита брехня.

Як розповідає менеджер філії Михайло Сваричевський, на відео продемонстровано застарілу та списану техніку, яка знаходилась у підвалах, а також студію, яка використовувалась, як складське приміщення.

Михайло Сваричевський, менеджер Суспільне.Херсон. Фото: investigator.org.ua

«Відповідно до норм законодавства, ми мали цю техніку списати, процес списання відбувався повільно. А так техніка перебувала просто в складських приміщеннях», — розповідає Сваричевський.

Також він говорить, що працівники філії бачили, як у перші ж дні російські військові підігнали до філії з боку вулиці Перекопської вантажівки і виносили награбоване обладнання.

«Це були камери, аудіо та відеообладнання, комп’ютери робочі, монтажні станції. Можемо сказати зі слів очевидців, буквально в перші дні окупації біля нашої будівлі підїжджали вантажні автомобілі, ця техніка завантажувалася і просто вивозилася, — каже Сваричевський.

Старе обладнання херсонської філії Суспільного

16 травня окупанти викрали Олексія Воронцова, інженера херсонської філії Суспільного. На щастя, 21 травня чоловік повернувся додому, про це повідомила його дружина.

Олексій Воронцов. Фото: Суспільне

Зараз на базі захопленої ТРК створюється ще одна інформаційна помийка, яка буде поширювати пропаганду та називатися «Таврія». Окупанти вже шукають співробітників для цієї структури, подавши оголошення у ЗМІ.

Олег Крючков, генпродюсер телерадіокомпанії “Крим” і водночас — радник з інформаційної політики гауляйтера Криму Сергія Аксенова повідомляв, що окупаційна влада Криму має намір допомогти комендатурі Херсонської області створити новий регіональний телеканал.

Поки що ж у процесі виробництва контенту про і для нових окупованих територій задіяні умовно кримські медійники.

Вони виправдовують російську агресію, брешуть про те, що Україна покинула своїх громадян і тепер їм допоможе тільки Росія, висвітлюють вояжі російських топ-чиновників та їхніх кримських посіпак, у яких на ресурси південних територій особливі плани.

Створення майданчику для пропаганди

Одне з ключових завдань усіх ресурсів, що з’явились довкола окупованої Херсонщини і Запоріжчини, — бути трибуною для колаборантів із окупаційної адміністрації та і джерелом поширення потрібної Росії інформації.

14 травня був створений телеграм-канал проєкту Херсон24, де почали з’являтися новини, виробництва редакції Крим24. Пізніше у назву каналу додали і Запоріжжя. Одне з перших поширених відео — бенефіс херсонських колаборантів із так званого комітету порятунку, де засвітились майбутній гауляйтер Херосонщини Володимир Сальдо та його заступник Кирило Стремоусов.

Кирило Стремоусов (у центрі) проводить засідання «комітету порятунку Херсонщини «За мир та порядок» Фото: скріншот

18 квітня з’явився і перший випуск новин, виготовлений в телекомпанії Крим для поширення на території Херсонщини, де увесь телепростір захопили російські канали. Кілька днів ведучі читали новини, використовуючи відео з мережі. А 23 квітня роботу пропагандистів проанонсували на першому російському каналі та показали перший власний виготовлений сюжет.

На сайті ТРК Крим у розділ, де перераховуються регіональні підрозділи на півострові, з’явилась закладка Херсон і Запоріжжя. Саме на базі «Крым24» щоденно виробляють вечірні випуски новин під логотипом «Херсон и Запорожье24».

На території окупованого півдня постійно працюють знімальні групи кримського телеканалу. А перший сюжет з’явився в перші години російського вторгнення. журналістка Семенюк працювала в пулі журналістів, що їхали в обозі армії рф. Перше включення — з кордону з Ростовською областю.

Керівництво проєкту

Хто ж керує виробництвом контенту, що виправдовує російську агресію, пропагує війну проти України, розпалює ворожнечу серед українців і просуває російські наративи на окупованих територіях півдня?

АНО «Телерадіокомпания Крым» як юроособу очолює Вадим Первых. Це кримський журналіст, який починав як ведучий радіокомпанії «Лідер». У 2016 році був призначений заступником так званого міністра інформації і зв’язку Криму. А в квітні 2020 року очолив кримську телекомпанію, що повністю контрольована російськими структурами.

Генеральний продюсер ТРК «Крим» — Олег Крючков, відомий пропагандист і за сумісництвом радник «глави Криму» Аксенова.

До окупації Криму Крючков поєднував роботу на російську телекомпанію НТВ і український Новий канал. Ще з того часу мав скандальну репутацію через поширення явних фейків і наративів російських спецслужб. Саме Крючков у перші дні окупації Криму допомагав зрадникам і окупантам облаштувати інформаційний центр у захопленій державній ТРК «Крим».

Олег Крючков, радник «глави Криму» Аксенова, кореспондент НТВ у 2014 році

Як радник Аксенова, Олег Крючков озвучує заяви, які мають створити потрібне росії ставлення мешканців окупованих територій до того, що на них відбувається. Головний прийом: у всіх бідах винна Україна.

Тепер про тих, хто безпосередньо виробляє контент про і для окупованих територій на замовлення російських урядовців та спецслужб.

Дарина Сафонова, головна редакторка телеканалу «Крым24», в структурі якого тепер є і Херсон і Запоріжжя.

Дарина Сафонова, головна редакторка телеканалу «Крым24»

Колишнє прізвище Кошеленко. На початку нульових вона поїхала у Крим із росії разом з майбутнім чоловіком — Олександром Сафоновим. За деякими даними, аби отримати українське громадянство взяла фіктивний шлюб із телеоператором-кримчанином. Разом із Сафоновим Кошеленко знімала сюжети для українських і російських телеканалів. На момент окупації Криму вони були кореспондентами телеканалу «Україна», а Олександр підробляв ще й на ДТРК «Крим».

Дарина Сафонова — учасниця корупційного скандалу: у лютому 2014 року підприємство «Республіканський інформаційний центр «Крим» заплатило її компанії 217,5 тисяч гривень за 30-секундний іміджевий ролик про Судак до 1800-річчя міста.

Безпосереднє керівництво випуском пропагандистського контенту для нових окупованих Росією територій України здійснює Дмитро Михайлов. Він є редактором проекту «Херсон24».

Дмитро Кокшаров, редактор «Херсон24»

Зважаючи на посаду Дмитра, саме через нього проходять усі фейки та маніпуляції, які створюють пропагандисти для глядачів окупованого півдня та Криму. Сюжети з «освобожденных территорий» також затребувані на національних російських каналах.

Справжнє прізвище Дмитра — Кокшаров. Громадянин України, родом з Одеси, закінчив Одеський національний університет імені Мечникова. До 2014 року Кокшаров заробляв на організації лицарських боїв — був реконструктором і, зокрема, очолював оргкомітет турніру з фехтування «Стальна ліга».

Одним із засновників цієї ліги був Борис Ємець — ексдиректор одеського телеканалу АТВ, що належав главі проросійської партії «Родіна» Ігорю Маркову. Ємець очолював і одеську організацію «Руське єдинство» Сергія Аксенова, тож у березні 2014 року перебрався до Криму. І очолив ТРК «Крим». Тож поява Кокшарова на кримській телекомпанії цілком закономірна.

У 2018 році росіяни якимось обхідними шляхами протягли на конференцію ОБСЄ з людського виміру цілу групу пропагандистів із Криму. Виступати на панельній дискусії зі свободи слова їм не дозволили, тож Кокшаров спробував атакувати у провокативному «скабеєвському» стилі українських учасників — відомих медіа експертів.

Солдати інформаційних військ

Тепер перейдемо до тих, хто безпосередньо виробляє пропагандистські матеріали — кореспондентів та операторів, бійців інформаційної армії агресора.

«Наступает прозрение для местных жителей. Они понимают, что спецоперация — это освобождение, освобождение от лжи, освобождение от фашизма и бендеровского беспредела, работайте, братья — работаем», — говорить кореспондент Юрій Авдєєв в одному зі своїх сюжетів.

Юрій Авдєєв, пропагандист «Крым24»

Ці його слова — яскравий приклад виправдовування збройної агресії росії проти України. За це передбачена кримінальна відповідальність за статтею 436–2 Кримінального кодексу України.

Авдєєв — громадянин України, працював журналістом на кримських телеканалах, у прес-службах, певний час — і в політичні партії Аксенова — «Руській єдності».

В сюжеті про вивезення краденої або скупленої за копійки сільгосппродукції із півдня. І про радість віцепрем’єра росії Марата Хуснулліна, що тепер частіше їстиме херсонські помідори.

Юрій Авдєєв з кримскими «чиновниками» та колаборантами у Херсоні

Один з найяскравіших матеріалів пропагандиста Авдєєва, знову ж таки, про філію Суспільного телебачення. Сюжет просякнутий тезами російських темників — про українських нацистів, заборону російської мови та іншу маячню.

«Нацистская идеология агрессивно продавливалась в общественное сознание. Впрочем, для освобожденных территорий этот кошмар уже в прошлом», — говорив він.

Сергій Руденко — ще один постійний кореспондент ТРК «Крым» на окупованих територіях. Серед його сюжетів — розповіді про фільтраційні заходи російських військових. Завдання таких матеріалів — деморалізувати людей, які на окупованих територіях готові чинити спротив окупантам.

Сергій Руденко, пропагандист «Крым24»

Кореспондентка кримської телекомпанії Маргарита Семенюк приїхала у Крим з далекої Югри, тобто Ханти-Мансійська, який знаходиться за 3600 кілометрів від Сімферополя.

Разом із з телеоператором Олександром Смичеком Маргарита Семенюк одна з перших відвідувала нові окуповані території, причому, разом із бійцями Росгвардії. Звісно ж, з гуманітарною метою.

Маргарита Семенюк, пропагандистка «Крым24» разом з російськими військовими

Ще одна кореспондентка — Олена Носкова. В одному з сюжетів розповідає про те, як колаборанти планують використовувати захоплену типографію у Херсоні.

Олена Носкова, пропагандистка «Крым24»

Завдання російських пропагандистів — переконати населення в тому, що Україна нібито їх покинула, а російський режим прийшов назавжди. Для цього і поширюється брехня про втечу українських військових, вимкнення зв’язку та інше.

Насправді Збройні Сили України наближаються до Херсона та Мелітополя, українські ракети вже добивають до Нової Каховки, де днями знищили склад ворожих боєприпасів. Але важливо фіксувати злочинні дії як колаборантів, так і солдатів інформаційних військ, адже вони також є зброєю масового ураження у війні Росії проти України.