Чорний дим над селищем Міжводним (Ярилгач) у західному Криму – таке відео розійшлося соцмережами 18 серпня і потрапило звідти у медіа. Окупанти поспішили запевнити, що то просто горить суха трава поблизу села Сніжне.
А вже за два дні кримські телеграм-канали повідомили, що в селі Оленівка того ж Чорноморського району спрацювала російська ППО. Рефат Чубаров, лідер Меджлісу кримськотатарського народу також повідомив: «Сьогоднішній вечір пропонує нам відслідковувати ситуацію в окупованому Криму з селища Aqmeçit/Чорноморське, де пролунало кілька бавовн».
Враховуючи, скільки потенційних легітимних військових цілей російські окупанти розмістили у Чорноморському та інших населених пунктах Криму, відслідковувати ситуацію треба повсякчас. Розміщуючи поруч із житловими будинками та громадськими місцями свої склади боєприпасів та техніку, рф використовує цивільне населення як живий щит. Тож мешканці мають знати, які небезпечні місця є поруч із ними. Почнемо із Чорноморського (Акъмечит).
За часів Радянського Союзу у цьому селищі на мисі Тарханкут базувався полк протиповітряної оборони, озброєний зенітно-ракетними комплексами С-200, а також технічний дивізіон, де комплектували і заправляли ракети для ЗРК С-200.
Ці військові частини не пережили 90-х, але від них залишилася інфраструктура військових складів, придатних для зберігання ракетного і артилерійського озброєння. В 2014 році ця інфраструктура перейшла до рук російських окупантів, і зокрема до спеціально створеного ними 758-го Центру матеріально-технічного забезпечення Чорноморського флоту (ЦМТЗ, в/ч 63876). Пункт постійної дислокації Центру – Севастополь. А в Чорноморському знаходиться один зі складів боєпостачання.
Володіння 758 ЦМТЗ розташовані в західній частині райцентру, і тягнуться від узбережжя Вузької бухти (вул. Катерна, 1) на південний захід.
Активність російських окупантів на військових обʼєктах в Чорноморському Фото: Google Earth
Наші джерела в Криму розповідають про особливу активність окупантів на території 758 ЦМТЗ, і зокрема вказують 5 локацій. Перша – це багатоповерхова будівля казарми (координати 45.51680,32.69247). Тут живуть окупанти, і було б добре, якби вони припинили жити – бавовна зазвичай сприяє такому розвитку подій.
Казарма і вʼїзд на територію в/ч 63876 Фото Google Earth
На супутниковому знімку за 2019-й рік видно дах казарми. Неподалік – один з вʼїздів на територію військової частини.
Вʼїзд на територію в/ч 63876 Фото Яндекс
Друга локація – два склади, які можуть використовуватися для зберігання ракетних і артилерійських боєприпасів (координати 45.51513,32.67867).
Це типові склади для боєприпасів, озброєння і вибухових речовин – вони аркові, мають торцеві брами з бетону, а зверху обваловані, тобто присипані ґрунтом, що надає їм вигляду сегментів земляного валу, чи то двох паралельних довгастих пагорбів. Ґрунтовий вал прикриває склади з північного заходу – з боку моря.
Обваловані склади в Чорноморському Фото Google Earth
У якихось 50 метрах від складів – огороджені заборами ділянки приватної забудови. Вони зʼявилися тут між 2016 і 2019 роками.
Локація третя – такий же арковий обвалований склад, тільки більший за розміром (Координати 45.51546,32.68511). Територія навколо нього – це охоронна зона з огорожею і полосою безпеки. Цей склад також може використовуватися для зберігання ракетних і артилерійських боєприпасів.
Обвалований склад в Чорноморському Фото Google Earth
Заїхати на склад можна з вул. Корабельної, через четверту локацію (Координати 45.51894,32.68930). Це обʼєкт під охороною, на його території – два Т-подібних навіси, обвалованих по периметру.
На фото 5 видно один з навісів із цистернами для зберігання паливно-мастильних матеріалів. Автор фото, користувач «Арокс и Штёр», підписав його як «Хранилище меланжа». Якщо це не алюзія на роман «Дюна», то можна припустити, що тут було місце заправлення ракет до ЗРК С-200 рідким паливом і окислювачем – меланжем АК-27.
Варто зазначити, що від цистерни з меланжем до найближчого приватного готелю на березі моря – лише 40 метрів, а до самого моря – трохи більше сотні метрів. Якщо врахувати, що сам по собі меланж є високотоксичною рідиною, а при контакті з водою виділяє велику кількість не менш токсичного, а до того ще й летючого оксиду азоту, то можна уявити, яку небезпеку становить таке сусідство для місцевих мешканців і відпочиваючих.
Офіційно ЗРК С-200 всіх модифікацій в РФ зняті з озброєння, але певна їх кількість залишається на зберіганні. І хто зна, коли Росія витягне цю заначку – і чи не витягнула вже?
Сховище меланжу Фото: Арокс и Штёр / Google Earth
Також на території обʼєкту – укриття з наскрізним проходом і обваловкою поверх перекриття. Можливо, саме там перебувала ракета 5В21, яку солдати технічного дивізіону зенітно-ракетного полку наповнювали меланжем і паливом – саміном.
Заправочна станція для зенітних ракет Фото: Google Earth
Пʼята локація – одна з двох груп обвалованих відкритих майданчиків з руїнами по центру, які не можуть бути нічим іншим як старими стартовими позиціями ЗРК С-200 (коордінати 45.50563,32.67446). На одній з груп майже всю обваловку станом на 2019 рік було ліквідовано.
Залишки стартових позицій дивізіону С-200 Фото: Google Earth
Активність ворога у таких місцях, як колишній стартовий стіл для зенітних ракет (які, зауважимо, здатні нести й ядерний заряд і, відповідно, бити не тільки по повітряним, а й по наземним цілям) – це вже привід для пильної уваги української розвідки. І якщо активність ворога можна кваліфікувати як небезпечну – то це привід для ЗСУ запалити там чергову бавовну.
Але пильнувати мають і місцеві мешканці, і завбачивши на цьому та інших військових об’єктах додаткову активність, наприклад, розгортання зенітно-ракетних комплексів чи підвезення-вивезення ракет і снарядів, – прийняти адекватне загрозі рішення про тимчасове відселення із небезпечної зони.
OSINT-розслідувач Іраклі Комахідзе опублікував «Повний перелік пожежонебезпечних об’єктів Криму», де ви знайдете усі військові об’єкти рф у Криму, які апріорі є легітимними військовими цілями для ЗС України. Ми ж постараємось розповісти і за можливості показати – де саме вони знаходяться і як виглядають.
Матеріал підготовлений ГО «Інформаційний прес-центр» в рамках проекту IWPR за підтримки Європейського Союзу та МЗС Норвегії.
