Керченський півострів ще з радянських часів використовувався як військовий полігон. Росія тренувала там свої війська і за часів української незалежності – аж до самої окупації. Характер військових обʼєктів Керчі визначається необхідністю контролю над Керченською протокою і безпеки Керченського мосту. Крім того, на півострові присутні підрозділи радіолокаційних і зенітно-ракетних військових частин, про які йшлося у минулих випусках «бавовни».
Серію матеріалів про російські об’єкти у Криму, які є потенційними легальними військовими цілями для ЗСУ, ми адресуємо цивільному населенню – нашим громадянам у АРК і Севастополі, аби вони могли убезпечити себе і триматись від них подалі.
Узбережжя
Все узбережжя Чорного моря від Приморського під Феодосією до заповідника Опук є низкою військових обʼєктів. На схід від території випробувального центру ім. Чкалова, про який йшлося у минулому випуску «бавовни», в районі так званої Піщаної балки лежить велика ділянка, яка належить 127-й окремій розвідувальній бригаді ЧФ РФ (координати 45.132193, 35.546884).
На території – залишки військового містечка і складів. Все виглядає закинутим, однак, судячи з фото, вʼїзди на територію охороняються.
127-ма ОРБр ЧФ РФ була сформована у другій половині 2014-го року в окупованому Севастополі. Вона укомплектована виключно контрактниками. Бере участь у російському вторгненні в Україну.
Далі на схід – суцільні полігони. Наразі неможливо точно встановити їхні межі, але можна вказати орієнтири.
Так, між селом Батальне і мисом Чауда – територія полігону 18-го зенітно-ракетного полку. Там розташовані й позиції зенітно-ракетних комплексів полку (координати 45.149725, 35.730317).
В районі миса Чауда розташований полігон випробувального центру ім. Чкалова ВКС РФ. На супутникових знімках видно мішені для навчальних бомбардувань, а також демонстраційний комплекс і трибуну (координати 45.096703, 35.732722), з якої окупаційні ватажки та їхні гості на навчаннях спостерігали за маневрами російської авіації.
Узбережжя в районі мису Чауда, а також гори Дюрмен, озера Узунлар і гори Опук віддано під морський полігон (військова частина 22951) – саме там, наприклад, росіяни відпрацьовували висадку морського десанту з великих десантних кораблів.
Вочевидь, справжня війна не схожа на генеральську показуху. РФ так і не спромоглася здійснити висадку морського десанту на Чорноморському узбережжі Миколаївської і Одеської областей. Та й оволодіти українським небом, попри потужну кількісну перевагу над українськими військово-повітряними силами, російські ПКС так і не змогли.
Керч
На 9-му кілометрі траси Керч-Феодосія ділять локацію третій радіотехнічний полк і 18-й зенітно-ракетний полк.
На супутниковому знімку добре видно радіопрозорий купол радару (координати 45.322817, 36.361067) і зенітно-ракетні комплекси.
У самій Керчі, на півночі міста, поблизу фортеці Єні-Кале, розташований ППД 630-го окремого шляхового залізничного батальйону (координати 45.351068, 36.594806) 39-ї окремої залізничної бригади.
Завдання військової частини – ремонт і обслуговування залізничних шляхів та охорона залізничних обʼєктів. Зокрема, бригада брала участь у спорудженні і охороні залізничної частини Керченського мосту.
Для охорони Керченського мосту в Керчі створена 115-та окрема бригада спецпризначення Росгвардії, основними підрозділами якої є 39-й морський загін і 144-й спеціальний моторизований полк. Щоправда, від підриву і часткового руйнування мосту ця сила-силенна не захистила.
Будівництво бази Росгвардії (координати 45.352713, 36.444760) в Керчі велося на вул Пушкіна, 10, на місці знесеної будівлі філіалу Херсонського технічного університету, поруч із мечеттю Керич-Джамі.
39-й морський загін Росгвардії розташований в порту Керчі, за адресою вул. Кірова, 54 (координати 45.363991, 36.492728). Тут і багатоповерхова будівля, і плац, і причал, біля якого гойдаються на хвилях транспортно-десантні катери «БК-16», протидиверсійні катери «Грачонок» і низка малих моторних човнів і водних скутерів.
Недалеко – ще одна стоянка бойових катерів окупантів. Це – база Берегової охорони прикордонної служби ФСБ РФ (координати 45.351756, 36.479382). Саме ці нахаби атакували і таранили у 2018 році українські катери, які намагалися пройти Керченською протокою до Азовського моря.
Легітимними цілями будуть і пороми, які перевозитимуть військову техніку. І, звісно, Керченський міст. Він, правда, вже свою порцію «бавовни» отримав, але, схоже, хоче ще.
Не забуваймо й про суднобудівельний завод «Залів» (координати 45.264428, 36.418743), на якому РФ будує собі універсальні десантні кораблі.
Наостанок згадаємо два обʼєкти у Феодосії, які не потрапили до минулого огляду.
Це суднобудівельний завод «Море» (координати 45.119257, 35.496964) у Приморському, де РФ також намагалася будувати військові кораблі. Принаймні, намагалася, поки по російському суднобудуванню не вдарило санкціями.
А також радіолокаційний вузол 3-го радіотехнічного полку на хребті Тепе-Оба (координати 45.009761, 35.361316), неподалік від позицій 18-го ЗРП на мисі Іллі біля Феодосії.
Обʼєкти РЛС і позиції зенітно-ракетних комплексів знаходяться поза межами населених пунктів, тому влаштувати там «бавовну» можна без остраху, що постраждають мирні мешканці. Те саме стосується й полігонів – хоча полігони найменш цікаві військові обʼєкти. Власне, це лише простір для військових маневрів. А от робітникам суднобудівних заводів вже варто замислитись про тривалу відпустку чи зміну місця роботи – безпеку на підприємстві ім вже ніхто не гарантує. Як показує практика, Керченський міст теж не є безпечним місцем. І порт міста Керч – також. Бо – як приємно про це вкотре нагадати! – ЗСУ все ближче.
OSINT-розслідувач Іраклі Комахідзе опублікував «Повний перелік пожежонебезпечних об’єктів Криму», де ви знайдете усі військові об’єкти рф у Криму, які апріорі є легітимними військовими цілями для ЗС України. Ми ж постараємось розповісти і за можливості показати – де саме вони знаходяться і як виглядають.