Більшість підприємців і власників бізнесу на захоплених РФ територіях півдня України навіть після псевдореферендумів і незаконної анексії відмовилися реєструвати свій бізнес у російській юрисдикції. Тоді Росія вирішила автоматично вписати у свій держреєстр українських підприємців і компанії і збирається зробити це вже до кінця цього року. Саме цим пояснюється авральна реєстрація територіальних управлінь федеральних органів РФ та сотні приватних підприємців і компаній з Херсонщини, внесених з початку грудня до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ЕГРЮЛ) і виявлених ЦЖР. Тут є і добровільні колаборанти, готові платити податки окупантам, і постраждалі від пограбування їхнього бізнесу, який записали на інших власників.
Федеральна податкова служба РФ зобов’язала свої теруправління не пізніше 31 грудня 2022 автоматично внести «відомості про юридичних осіб, що знаходяться на нових територіях Російської Федерації». Приватним підприємцям, які працюють без створення юрособи, відвели термін реєстрації до червня 2023 року.
Тож ті підприємці, які не реєструвались у російському ЕГРЮЛ і взагалі виїхали з окупованої території, можуть з подивом дізнатись, що їхній бізнес тепер «легалізований» в Росії. На жаль, це може призвести до серйозних наслідків — безпідставного притягнення до відповідальності за колабораціонізм.
Тож, якщо ви мали бізнес на територіях, які тимчасово окуповані, — слідкуйте за російським реєстром і вчасно повідомляйте правоохоронні і антикорупційні органи України (зокрема, НАЗК), що ви не маєте відношення до свавільного внесення даних про вас, ваші суб’єкти господарювання і майно до російських держреєстрів.
Якщо ж ваші компанії переписали в російському реєстрі на інших осіб — подавайте заяву про злочин, бо вас пограбували. На жаль, таких випадків дуже багато.
Захоплені підприємства
Дмитро Юрійович Каракуц приїхав у окупований Херсон, щоб керувати там ТОВ «Ансерглоб» та «Аскона-Пивдень» і виробляти будівельні матеріали та суміші. Саме такий висновок витікає із даних російського реєстру, до якого у жовтні цього року внесені ці новостворені компанії. Засновником обох вказано краснодарську ТОВ «Универсал-Юг», що в рівних частках належить Миколі Сергійовичу Якуніну та Олександру Леонідовичу Якубовському (за ними ще є три компанії у Ялті).
Дмитро Каракуц, бойовик «ДНР». Фото: myrotvorets.center
Обидва — мешканці окупованого Луганська, які переїхали у Крим і з 2014 року володіють підприємствами у Ялті: «Никитский сувенир плюс» та «Интер-Крым». Діяльність компаній — роздрібна торгівля, зокрема, парфумерією. Якубовський також є засновником компанії «Вектор безопасности», що займається електромонтажними роботами.
У луганському ТОВ «Універсал-трейд» щонайменше до 2008 року Якубовський був бізнес-партнером Олега Погодіна — висуванця від ОПЗЖ у Донецькій області на парламентських виборах у 2019 році. Місцеві ЗМІ тоді писали про скандал, який вчинили Наталія Королевська та обвинувачена у сепаратизмі колишня міська голова Слов’янська Неля Штепа. Вони блокували підрахунок голосів на виборчій дільниці через те, що Погодін програвав на виборах.
Центр журналістських розслідувань у 2017 році оприлюднив матеріал «Брат Королевської розширює бізнес у Криму». Тоді ми вже згадували Якубовського, який був сполучною ланкою та директором підприємств Костянтина Королевського у Криму.
В українському реєстрі ТОВ «Аскона-Південь» з тими ж видами діяльності зареєстрована ще у 1998 році і до повномасштабного вторгнення мала реєстрацію у селі Степанівка Херсонської області. Зараз юрадреса — у селі Довжик на Житомирщині, де знаходиться ще один завод підприємства.
Однією із чотирьох засновників та керівницею підприємства «Аскона-Південь» є херсонка Ольга Загребельна. Вона розповіла ЦЖР, що херсонський завод захоплювали бійці Росгвардії. Причому, віджимали не лише завод, а й будинки родини.
«Ми розуміли, що почнуть кошмарити за бізнес, і я виїхала. Але до чоловіка та до мого сина, який жив у окремому будинку неподалік, 19 квітня прийшли. Повибивали ворота. Чоловік встиг через задні двері втекти, а сина поклали на підлогу, погрожували. З будинків винесли все, що їм сподобалося», — розповідає Ольга Загребельна.
Ольга Загребельна, співзасновниця ТОВ «Аскона-Південь». Фото Ольга Загребельна
Підприємиця розповідає, що компанія має кредит у німецькому банку. Тож перші місяці наявність іноземного інвестора якось стримували окупантів від захоплення заводу, але потім це все одно сталося.
«Ми ходили під інвестиційними кредитами німецького банку. Інформація, що ми працюємо з банком і що йому все належить, була у відкритому доступі. Вони (російські окупанти — ред.) це знали. Дзвонили куратору нашому в банк, той їм все розказував, що все належить державі Німеччина, тому не мають права туди заходити. Якось це проходило місяці три. Потім прийшли вже в будинки, вигнали охорону, сказали, що все це «націоналізоване», як і завод», — говорить Ольга.
Окупанти намагалися запустити роботу підприємства, але у них нічого не вийшло. Ольга Загребельна каже, що обладнання заводу складне в обслуговуванні, а деякі його елементи були пошкоджені спеціально, щоб не дати працювати загарбникам. Село Степанівка, де знаходиться завод «Аскони-Південь», — на правому березі Дніпра і вже звільнене від окупантів. Але робота ще не відновилась через постійні російські обстріли.
Інше українське підприємство — «Чаплинський комбікормовий завод» також отримало свого двійника в російському реєстрі. Причому, директор вказаний у ЕГРЮЛ той же, що і в українському ЄДР, — Вольф Віталій Олександрович, а дані про засновників — відсутні.
Потужності ТОВ «Чаплинський комбікормовий завод». Фото: elevatorist.com
Андрій Тубол, співвласник компанії «Чаплинський комбікормовий завод» з найбільшою часткою уставного капіталу, подякував за підтримку, але відмовився розповісти ЦЖР, що відбулося та відбувається з заводом, що знаходиться на окупованій території. І це, звісно, його право, хоч і позбавляє інформації для коректних висновків.
Все ж припустимо, що в даному разі маємо такий же випадок, як і з компаніями родини мелітопольських підприємців Романових. У вересні окупанти депортували за межі окупованої території Віктора Романова, депутата Мелітопольської районної ради. За словами його сина — Романа Романова, секретаря Мелітопольської міськради, причиною депортації була відмова Романова-старшого віддати окупантам частку бізнесу і прибутку. А 24 листопада у ЕГРЮЛ були зареєстровані ТОВ «Социнновации» і «Респект 2019» — клони українських компаній. Дані про засновників відсутні, а керівником обох вказаний Романов Віктор Іванович, який вже два місяці як був депортований.
Про те, що випадок із комбікормовим заводом у Чаплинці може бути аналогічним, свідчить відсутність у російському реєстрі даних про ІПН керівника — Віталія Вольфа та засновників компанії. Тож якщо завод вкрали — має бути заява законних власників про цей воєнний злочин до правоохоронних органів України.
Добровільні бізнес-колаборанти
Про те, що продукцію фермерських господарств Херсонщини «віджимали» або «скупляли» за копійки, а підприємців погрозами конфіскації змушували реєструватись в окупаційних органах, російські пропагандисти, звісно ж, не розповідали. Натомість же пропагандистські сміттярки ставили в приклад Едуарда і Данила Репілевських, депутатів облради від ОПЗЖ і «Слуги народу». Вони є власниками одного із з найбільших аграрних бізнесів Херсонщини і одними з перших агітували «працювати за російським законодавством».
Едуард Репілевський, колаборант Фото: gold-fund-of-ukraine.website
Репілевський-старший у травні в інтерв’ю пропагандистам мимоволі розкрив схему, за якою росіяни брали під свій контроль потоки продукції і грошей із окупованих, але ще не анексованих територій.
«Дорога у нас на Крим відкрита. З цією метою ВЦА (окупаційна адміністрація — ред.) провела певні навчання як і куди реалізовувати. Як співпрацювати з банками, які вже є у Красноперекопську, Джанкої, готовий приймати нас як платників», — сказав Репілевський.
Данило Репілевський, з яким ми змогли зв’язатися телефоном, чомусь не захотів пояснювати свою позицію. (Немає насьогодні і реакції «Слуги народу» на колабораційну діяльність свого депутата, яка значно розширилась — він розквартировував окупантів у будинках херсонців).
Як випливає зі слів Едуарда Репілевського, ще у травні він добровільно проходив реєстрацію свого бізнесу у російській податковій службі, що знаходиться в окупованому Криму. Власне, це зізнання в результаті потягнуло на кримінальне провадження за ст. 111–1 ККУ. Колабораційна діяльність.
Але виявилось, що свої бізнеси Едуард і Данило Репілевські зареєстрували у ЕГРЮЛ лише 2 грудня! Едуард Репілевський вказаний керівником ТОВ «Агробизнес» з юридичною адресою у Новій Каховці, фермерського господарства «Марьяновское» та громадської організації «Спортивний клуб «Таврия» — у селі Мар’янівці. Всі вони — клони українських компаній Репілевських.
Виходить, що Едуард Репілевський, агітуючи земляків зареєструвати бізнес у російській податковій, аби торгувати через Крим, сам цього не зробив. Ніяких даних про те, що раніше згадані компанії були зареєстровані в податкових органах окупованого Криму, а потім змінили юрадресу на Херсонщину, в ЕРГЮЛ немає. А от свої індивідуальні податкові номери російського зразка вони справді оформили у Криму. Як і російські аусвайси — паспорти.
Хто «легалізує» український бізнес у реєстрах РФ
У жовтні та листопаді у російському державному реєстрі юридичних осіб почали масово з’являтися комунальних підприємств, медичних закладів, компаній та фізичних осіб-підприємців з юридичними адресами на лівому березі Дніпра.
Саме туди перемістився окупаційний «уряд Херсонської області» ще до того, як російська армія відступила. Окупанти та їхні прихвостні розселились у кількох місцях — у Скадовську, Генічеську і на прилеглій курортній Арабатській стрілці, де частина з них і проживає у комфорті в захоплених готелях і на базах відпочинку.
З так званим «урядом» окупованої Херсонщини відбуваються цілком логічні речі, що майже синхронні армії, що відступає: відчутні втрати, ротація, передислокація і обкопування на межі з Кримом. Але це не заважає їм продовжувати грабувати українців, відбирати бізнес і майно та втягувати їх у російське правове поле. Тож подивимось, хто цими діями заправляє.
Глава окупаційного уряду Херсонщини — ФСБшник Сєргєй Єлісєєв зробив свою брудну справу і повернувся у крісло віце-губернатора Калінінградської області. Йому на заміну головний кадровик захоплених територій — заступник глави адміністрації президента Росії Сєргєй Кірієнко — привіз у Генічеськ Андрєя Алєксєєнка.
Андрій Алєксєєнко, так званий “голова уряду” окупованої частини Херсонської областіФото: expertsouth.ru
Це колишній мер Краснодара, який рік тому попався на хабарі: за дозвільні документи на будівництво отримав в подарунок рушницю за 1,5 млн рублів. За грати Алєксєєнко не потрапив, а прикриту кримінальну справу довелось відпрацьовувати — губернатором окупованої Харківської області. От тільки поки він туди доїхав — територію звільнили. Тож тепер відбуватиме свій штрафбат у Генічеську.
Щоправда, ніякої активності Алєксєєнко і досі не проявив, а склад «уряду» ніде не оприлюднений. Пропагандисти навіть не показали відео з його першого засідання під керівництвом краснодарця. На камери старанно натомість працює гауляйтер Володимир Сальдо, який теж поніс втрати: двох його заступників — колаборанта Стремоусова та силовика Катєрінічєва ліквідували, Губарєву, яка прокралась, відпустили на інше роботу. Зате чиновників із Росії явно побільшало.
6 грудня у російському державному реєстрі з’явився запис про Управління міністерства юстиції РФ по Херсонській області. Воно зареєстроване за адресою Генічеської міської та районної рад. Виконуючим обов’язки начальника цього окупаційного органу призначений Станкєвіч Станіслав Вікторовіч.
Станіслав Станкєвіч, так званий “в.о. начальника Управління міністерства юстиції РФ по Херсонській області”. Фото: Вконтакте
Як встановив ЦЖР, Станкєвіч — ветеран спецслужб ФСБ з досвідом бойових дій на Кавказі. Служив у військово-морському флоті, потім — в «Альфі», брав участь у «звільнені» заручників у Беслані і на Дубровці, потім перейшов до Федеральної служби охорони. Станкєвіч досить медійний як для спецназівця: дає інтерв’ю, проводить зустрічі з дітьми і ловить «покемонів» — користувачів соцмереж, які видають себе за ветеранів «Альфи».
8 грудня в ЕГРЮЛ зареєстроване херсонське Управління Росрєєстра — федеральної служби державної реєстрації, кадастру і картографії.
Його очолив Романов Васілій Міхайловіч, який багато років пропрацював у цій службі в Нижньому Новгороді і був звільнений у 2015 році після якоїсь відомчої перевірки. Нині Романов є доцентом кафедри геодезії і кадастру архітектурно-будівельного університету в Нижньому Новгороді. А тепер буде незаконно реєструвати права на земельні ділянки та нерухомість українців на Херсонщині.
Управління федеральної податкової служби РФ по Херсонській області зареєстроване… у Москві, хоч і знаходиться у Скадовську. Керувати управлінням (у статусі в.о.) призначений громадянин України Груненко Олексій Валентинович. Про цього колаборанта ми вже розповідали детально, але нагадаємо ключову інформацію.
Олексій Груненко родом зі Скадовська і є людиною місцевого князька з багатою корупційною біографією — колишнього головного митника області і депутата облради від партії «Наш край» Віталія Булюка, який отримав від окупантів посаду заступника «голови ВЦА» і «уряду» Херсонщини з питань економіки, фінансів та податків. На усі довоєнні посади Груненка просував саме Булюк — і в херсонській митниці, і в морському порту, і в аеропорту Херсона.
Віталій Булюк, фото: bz.ks.ua
Протекцією Булюка і можна пояснити призначення керівником управління податкової служби, зареєстрованого у Москві, не росіянина, а місцевого та ще й без досвіду роботи у податкових органах. Однак ці колаборанти цінні тим, що добре знають місцевий бізнес і його реальних власників, особливо серед аграріїв Херсонщини, асоціацію яких Булюк і очолював напередодні російської агресії.
Ще у червні окупаційна адміністрація вимагала від херсонців надати «Фонду имущества» Херсонської області документи на право власності на об’єкти комерційної нерухомості. У жовтні Єлісєєв повідомляв про те, що 112 об’єктів нерухомості окупаційний уряд визнав безхазяйними — начебто не змогли встановити законних власників. Насправді ж окупанти з колаборантами віджали більше сотні об’єктів комерційної нерухомості у Херсоні та інших містах, жодного документу і переліку як приміщень, так і нових «власників», опубліковано не було. Повідомлялось, що рішення про «безхазяйність» об»єктів та передачу їх іншим власникам приймалось і «Фондом имущества Херсонской области». Він був створений начебто у травні, однак реєстраційний номер Федеральної податкової служби, як свідчить ЕГРЮЛ, отримав тільки 22 грудня! (На момент виходу телеверсії розслідування його ще в реєстрі не було — про що ми й повідомляли).
Керівником «Фонда имущества» вказаний Чередніченко Сергій Іванович, скандально відомий громадянин України із Полтави, якого розшукує поліція. Остання провокація, ним організована, відома далеко за межами країни. Саме Чередніченко підняв людей на бунт у Санжарах на початку пандемії ковід19, повідомивши в соцмережах, що в місто везуть усіх туристів, повернених із Китаю.
Станіслав Чередніченко (праворуч) та Ілля Кива, фото: informator.ua
Чередніченко — соратник Іллі Киви і екс-керівник його Соціалістичної партії. З Херсонщиною його пов’язував Кирило Стремоусов, який очолював кивиних соціалістів у області. Про те, що саме цей біглий провокатор є керівником окупаційного«фонду майна», який займається незаконним привласненням майна херсонців, ЗМІ писали і раніше. Але тепер правоохоронні мають офіційне підтвердження від РФ — запис у її державному реєстрі.
В пошуках «фонда имущества» ЦЖР виявив у росреєстрі таку собі державну автономну установу Херсонської області з назвою «Фонд развития территории».
Головний вид діяльності — управління майном державної власності, а також купівля, продаж та здавання в оренду земельних ділянок, об’єктів нерухомості тощо. Тобто, це ті ж функції, які, як правило, виконують і фонди державного майна.
Керівник цієї державної установи — Андрій Олегович Попов, бізнесмен із Криму.
На нього в Росії зареєстровано три компанії: «Газремстрой» та «Экопровайд» у Сімферополі і «Оптторгюг» у Новоросійську.
Юридична адреса установи «Фонд развития территорий» у російському держреєстрі вказана у курортному селищі Щасливцеве, на Арабатській стрілці. Прописана установа по вулиці Морській 185а. За цією адресою в першій лінії від моря знаходиться «Гостьовий дім Вінланда» — приватне домогосподарство, яке російські окупанти просто віджали у законних власників.
«Гостьовий дім Вінланда». Фото: omore.city
Як ми не раз писали і розповідали, в пансіонати, готелі і гостьові доми на Арабатці заселились офіцери ФСБ, Росгвардії та цивільні із окупаційної адміністрації. А деякі пішли ще далі. Управління ФСИН — федеральної служби виконання покарань по Херсонській області зареєстрували на себе медичний реабілітаційний центр «Золотий берег» у Стрілковому, що належить державі в особі Міністерства юстиції України.
