Роман Мрочко, голова Херсонської міської військової адміністрації, регулярно публікує у своєму Телеграм-каналі фото з відремонтованих укриттів. І подяки мешканців будинків, яким тепер є де сховатись від обстрілів, що тривають і вдень, і вночі. Слово «укриття» в Телеграм-каналі Мрочка зустрічається 73 рази, і майже кожне повідомлення – із точною адресою кожного облаштованого підвалу чи вуличної споруди.
Адреси усіх укриттів і сховищ Херсона – у вільному доступі, на онлайн карті, яку Херсонська МВА втиготовила і опублікувала на своєму сайті після запиту Центру журналістських розслідувань. Але цей доступ різко зникає, як тільки мова заходить про гроші – наші з вами гроші, на які міська адміністрація і ремонтує укриття, та закуповує розкладачки, ліжка і навіщось – вуличні лавки.
31 жовтня начальник МВА опублікував повний перелік адрес 30 укриттів і сховищ, де встановлені “розумні двері” – вони автоматично відкриваються після спрацювання сигналу тривоги. Одні люди дякують, інші – дивуються, навіщо цей піар чиновників супроводжується поширенням точних адрес укриттів.
Взагалі Роман Мрочко діє вірно згідно закону і рішення РНБО, які зобов’язують місцеві адміністрації надати населенню доступ до інформації про укриття і сховища, а також створити онлайн-карту із зазначенням їхніх адрес. До нашого звернення у відділ цивільного захисту Херсонської МВА такої карти на сайті міськради не було. А тепер є. І наданий нам повний перелік всіх укриттів і вуличних захисних споруд ми опублікували на сайтах Центру журналістських розслідувань та IPC-Південь.
Отже, адреси усіх укриттів і сховищ Херсона – у вільному доступі. Але цей доступ різко зникає, як тільки мова заходить про гроші – наші з вами гроші, на які міська адміністрація і ремонтує укриття, закуповує розкладачки, ліжка і навіщось – вуличні лавки. Відділ цивільного захисту МВА на чолі з Олександром Горіним незаконно секретить адреси у договорах на розробку проектно-кошторисної документації, ремонти укриттів і технічний нагляд за ними. Навіщо чиновники це роблять, якщо адреси укриттів – не таємниця і вони є у вільному доступі? Відповідь проста: для того, щоб ми з вами не знали, хто ремонтує той чи інший підвал за договором, а хто насправді.
Наприклад, договір на ремонт в одному з укриттів пан Горін підписав із фізособою-підприємцем Юрченко Наталією Павлівною із Броварів. Вона зареєструвалась як ФОП буквально за місяць до отримання трьох підрядів у Херсоні на загальну суму в майже 6 мільйонів гривень. У той же час пані Наталя шукала роботу на Work.ua. Засумнівавшись у її спроможності ремонтувати три укриття за власний кошт, – адже аванси не передбачені договором, – ми їй зателефонували. Однак у відповідь почули, що вона ремонтами не займається – передала підряди своїй сестрі. Сестру Наталі Юрченко ми також знайшли, однак вона зазначила, що про ремонти херсонських підвалів вона дізналась від нас.
Попри це, укриття за цією адресою відремонтовано, а мешканці будинку, у підвалі якого воно знаходиться, в принципі, задоволені проведеними роботами. Хто ж виконав підряд замість ФОП Юрченко? Мешканці будинку вказують на якогось Давида, проте інформація про нього не зустрічається у жодному договорі. Ми не вперше чуємо ім’я цього, скажімо так, тіньового субпідрядника. Про нього ж згадували працівники на іншому укритті, яке також за договором мала ремонтувати ФОП Наталія Юрченко. Без відповіді залишаються питання щодо того, яким чином оформлялась робота цього Давида та його робітників, і яким чином вона була оплачена. І скільки отримала Юрченко за свої послуги у схемі, яку прийнято називати фірмою чи ФОПом-прокладкою.
Наше розслідування виявило серед виконавців херсонських підрядів свого роду земляцтво жителів окупованої Луганщини, точніше – району Сєвєродонецька. І воно продовжує рости. До ФОПів Юрченко і Ржевського нещодавно приєдналась Кудрявцева Оксана Василівна, яка отримала 19 замовлень на розробку кошторисної документації загальною вартістю у майже 100 тисяч гривень.
Розгадка появи луганчан у Херсоні проста: керівник Відділу цивільного захисту Олександр Горін і перша заступниця голови МВА Наталія Чехута раніше працювали на керівних посадах у Луганській області. Та й сам Голова МВА Роман Мрочко – колишній військовий прокурор Луганського гарнізону сил АТО.
У попередньому матеріалі про ремонти херсонських укриттів ми розповідали ще про одного ФОПа, також переселенця із окупованогї території, але вже Запорізької області. Євген Чернобильський із Мелітополя зареєструвався як фізособа-підприємець у Львові буквально за два тижні до отримання свого першого підряду у далекому Херсоні. Він мав ремонтувати укриття однієї з херсонських лікарень, однак реально роботи тут виконували інші люди – з Харкова. У жовтні Чернобильський отримав підряди ще на два укриття в Херсоні. Відтак загальна сума робіт перевалила за 6 мільйонів. Але й це не все, бо за ремонти херсонських підвалів взялась і його дружина – Чернобильська Аксенія Вікторівна. Причому їй дісталась якась друга частина засекреченого в договорі укриття на півмільйона гривень. Його адресу Відділ цивільного захисту МВА відмовився нам розкрити, відповівши відпискою на інформаційний запит. Однак ми вичислили його адресу самі. Чиновники опублікували дані про закупівлю з номером укриття, потім скасували її, назвавши технічною помилкою, і опублікували іншу. Відтак ми за номером визначили, що йдеться про все те ж укриття у лікарні, яке мав відремонтувати чоловік Аксенії Чернобильської.
У приміщенні, яке, скоріш за все, і є та друга частина укриття, ми зустріли проектувальника, який робив заміри кімнати. Він виявився, о диво! – зі Львова, як і подружжя Чернобильських. Хлопець, який назвався Захаром, відмовився повідомити своє прізвище і хто його найняв. Але щиро розповів журналісту, що приїхав до Херсона, аби зробити креслення у сховищах, які планується надалі ремонтувати.
Ми б і не шукали прізвища цього юнака, якого відрядили зі Львова виміряти стіни в Херсоні, якби до редакції Центру журналістських розслідувань не прийшло звернення від Громадянина України – Настишина Захара Михайловича про – увага, не більше не менше – а вилучення незаконно отриманої інформації в ході здійснення журналістської діяльності. Громадянин Настишин вважає, що журналіст ЦЖР порушив його права – ще раз увага! – на особисте життя, повагу честі та гідності і ділової репутації. І пише, що звернеться до суду, якщо ми оприлюднимо його зображення.
До речі, про роботодавця, який, мабуть, і сподвигнув Захара на те звернення. Людина з таким же ім’ям, як у автора листа, є студентом Львівської політехніки. Студентом, мабуть, хорошим, бо є членом Вченої ради Інституту будівництва та інженерних систем. Випускник цього ж інституту Львівської політехніки, а нині – сертифікований викладач курсу “програмний комплекс АВК-5” (це така програма, за якою обраховують кошториси) – Головачов Олексій Олександрович , отримав вісім підрядів на кошторисні роботи ремонту укриттів у Херсоні.
Ми не можемо стверджувати, що серед них – і те приміщення, креслення якого робив Захар, бо відділ цивільного захисту МВА Херсона незаконно засекретив адреси і в договорах на проектно-кошторисні роботи. Але співпадіння, погодьтесь, тут є.
Ще один вид послуг, який супроводжує ремонти херсонських укриттів, – технічний нагляд. Ці послуги відділ міської адміністрації на чолі з Олександром Горіним закуповує окремо і теж – сумнівно. На момент підготовки цього матеріалу, за нашими підрахунками, було заключено 79 договорів на «послуги з поточного ремонту» укриттів. Так ось: 42 підряди з технічного нагляду за цими роботами, тобто, на половині всіх об’єктів, отримала одна людина – ФОП Примачук Ігор Вікторович. Цей інженер із Київської області зареєстрований підприємцем у м. Бровари. У 2015 році отримав сертифікат інженера технічного нагляду 2 категорії, однак, за даними аналітичної системи YouControl, до херсонських підрядів у нього була відсутня тендерна історія. Але найголовніше питання: чи може один інженер, до того ж, який не живе в Херсоні, забезпечити технічний нагляд на стількох об’єктах?
Олексій Бойко, юрист Центру протидії корупціїї і відомий фахівець із публічних закупівель, каже, що господарська діяльність ФОП не обмежена мсцем реєстрації, але чотири десятки об’єктів сам він не спроможний буде забезпечити наглядом.
“Тобто, йому треба найняти хоча б 5-10 людей, які паралельно будуть працювати. Бо сам він фізично не спроможний це зробити, навіть якщо особисто займається технічним наглядом. Ще питання, чи перевіряли під час укладання договорів наявність у нього найманих працівників або хоча б якихось договірних зобов’язань з іншими особами, які могли б виконати роботу? Бо на об’єктах треба періодично бувати, бути присутнім при прийманні певних стадій робіт. Одна людина фізично не здатна цього зробити. Можливо, п’ятеро впораються, але чи є вони у ФОПа? Якщо немає, це додатковий дзвіночок правоохоронцям витребувати відповідні документи в обох сторін і поставити їм питання, на які ми з вами, на жаль, відповіді отримати не можемо”, – вважає Олексій Бойко.
На наше прохання юрист Центру протидії корупції ознайомився із договорами на послуги з поточного ремонту херсонських укриттів і дійшов висновку, що є всі підстави звертатись до правоохоронців.
“Якщо роботи виконує третя особа, яка жодних договірних зобов’язань з замовником не має, за якість робіт ніхто не відповідає. І це додатковий ризик для громадяни, додаткова шкода платникам податків. Фактів, про які ви говорите у розслідуваннях, достатньо для того, щоб правоохоронці розпочали перевірку. Якщо дійсно є відмивання коштів саме через ФОПів, якщо на їхні рахунки будуть перераховані гроші, слідчі це побачать. Безготівкові гроші легко відстежити, орган досудового розслідування розбереться. Я за ці роки бачив стільки кошторисів із завищеними сумами, бачив різні договори, але такого, щоб укладали з щойно створеними або припиненими ФОПами, – не було”, – каже Олексій Бойко.
Крім того, вважає експерт, відділ цивільного захисту Херсонської МВА порушив вимоги щодо визначення предмету закупівель: в усіх договорах вказано, що закуповуються послуги з поточного ремонту, а код державного класифікатора обрано «Інші завершальні будівельні роботи». Відсутні в додатках до договорів, загальна сума яких перевалила за 150 мільйонів гривень, і локальні кошториси, які дали б нам можливість судити про чесність цін на роботи і будівельні матеріали. У наданні цієї публічної інформації Центру журналістських розсслідувань також відмовили. Ну що ж, суд так суд!