Північно-Кримський канал – штучна, але головна водна артерія, що живила Крим та південь Херсонщини дніпровською водою півстоліття. У квітні 2014-го, після анексії півострова Росією, велику воду перекрили. Відтоді на півострові – перманентний режим надзвичайної ситуації, який робить утримання окупованої території значно дорожчим.
АНДРІЙ СЕНЧЕНКО, в.о. заступника голови Адміністрації президента України (2014 р.):
– Они вынуждены были идти на вынужденные дополнительные затраты, какие-то переброски из водохранилищ по руслам рек, привлекать какие-то подразделения армейские для этого. Это всё затраты. Это все то, что снижает возможность страны-агрессора убивать наших солдат на Донбассе. Это все то, что в конечном итоге приближает день возвращения Крыма.
Андрій Сенченко в ті часи виконував обов’язки заступника голови президентської адміністрації. Він каже: проштовхувати рішення про припинення подачі води до окупованого Криму було важко – посланці Аксьонова спокушали урядовців хабарем у два мільйони доларів.
АНДРІЙ СЕНЧЕНКО, в.о. заступника голови Адміністрації президента України (2014 р.):
– Поторговать этим были желающие, в том числе был протокол – я вам могу его показать – в том числе премьер-министром Украины Яценюком, который даже совещания на эту тему собирал. Более того, они собирались акционировать Северо-Крымский канал, который находится на оккупированной территории.
Зрештою, здоровий глузд переміг, і воду таки перекрили. Дамба, яку звели в руслі Північно-Кримського каналу на шляху дніпровської води два роки тому – тимчасова. А потрібна капітальна. І не лише для того, щоб зупинити потік води на півострів, а й для того, аби тримати її на рівні, необхідному для зрошування у двох районах Херсонщини.
Власне, й саму цю загату із мішків з піском навесні 2014-го звели за гроші місцевих аграріїв – рисоводів та фермерів. Для них відсутність постійного водопостачання рівносильна стихійному лиху. Без води не буде врожаю.
РУСЛАН РОМАНЕНКО, фермер:
– Люди, які вирощують рис, вони взагалі в патовій ситуації. В них заповнення чеків водою повинно бути постійне. В них не може бути так, що сьогодні ми полиємо, а завтра не полиємо. Їх треба заповнити, і весь час підтримувати рівень води… Так само і в Чаплинському районі в тих, хто вирощує сою і кукурудзу, різні культури.
Минулого року для зведення тепер уже капітальної конструкції уряд відшукав 53 мільйони гривень. Одеська дирекція будівництва водогосподарських об’єктів Держводагенства замовила спорудження дамби зі спеціальним пристроєм для обліку води.
В Одеській дирекції будівництва водогосподарчих об’єктів ще на початку будівництва наголошували, що капітальна дамба – вкрай потрібна.
«На сьогодні, лише будівництво капітальної водопідпірної споруди у руслі каналу на межі з Автономною Республікою Крим забезпечить сільгоспвиробників Херсонської області необхідними водними ресурсами». 
Термін, передбачений на будівництво, практично вичерпано. При цьому, дивлячись на цю, свого роду, хвіртку в полі, наш глядач може переконатись – до повного завершення робіт ще далеко.
Ця дамба з двома шлюзами коштує українському бюджетові 50 мільйонів гривень. Термін здачі в експлуатацію збігає за 10 днів. Якщо фінансування не буде поновлене, вже витрачені кошти можуть бути змарновані.
Державний підряд на будівництво отримало акціонерне товариство «СМУ-24». За умовами договору, сьогодні тут уже мала бути готова до експлуатації дамба з адміністративними будівлями та облаштованою територією. Реальність інша. Будівельники запевняють: те, що ми бачимо – це 70% від обсягу робіт за держзамовленням. Хочете – вірте, хочете – не дуже.
ВОЛОДИМИР ПЕЧУРА, заступник голови наглядової ради ПАТ «СМУ-24»:
– Основные работы в принципе выполнены, это… … осталось поставить две опорные стенки, выставить шандоры, они выставляются после опорных стенок, и выполнить работы по установке узла учета воды, и выполнить проведение благоустройства.
Оскільки тема подачі води до окупованого Криму має надзвичайну суспільну вагу, ми відстежували будівництво дамби від початку тендерної закупівлі. Єдиним конкурентом переможця – компанії “СМУ-24” – була фірма «СМД-Інвест». Вона пропонувала лише на 2% вищу ціну, а термін виконання робіт був довшим на місяць. Обрали нібито кращу пропозицію, але на практиці дотриматись цифр, що забезпечили перемогу в конкурсі, не вдалося. Загальна кошторисна вартість об’єкту зросла на три мільйони, тобто майже на 7%, і вже очевидно, що термін будівництва перенесуть не на один місяць. Підрядник стверджує, що проблема не в ньому.
ВОЛОДИМИР СКАЧКО, голова наглядової ради ПАТ «СМУ-24»
– Мы планировали, что это будет до конца… до поливочного сезона. К сожалению, мы знаем ситуацию в стране, пока бюджетной строчки нет.
– То есть, не хватает 15 миллионов в рамках тех 50 миллионов?
– В рамках 54 миллионов осталось нам 15 миллионов, чтобы сделать благоустройство и пересыпать, чтобы дамба была готова принимать и считать.
Наразі замість реалізованого проекту маємо велику недобудову, витрачені близько 35 мільйонів гривень та стару дамбу за 2 небюджетні мільйони. Вона з початком поливного сезону знову виконує призначення обіцяної нової. Чому? У Держводагенстві кажуть – гроші на будівництво цього року не заклала Верховна Рада України.
Та є ще важливіше питання, яке досі залишається без чіткої відповіді: навіщо будівельна документація недобудованої греблі передбачає не лише два шлюзи для скидання води, але й вузол для її обліку – ультразвуковий лічильник? Офіційно нас запевняють, що ці елементи потрібні для аварійних скидів води і обліку водного ресурсу, який відпускають херсонським аграріям. Та якщо уявити собі такий “технічний” скид, дніпровській воді нікуди буде подітись, окрім як текти до кримської, анексованої частини Північно-Кримського каналу.
– Шлюзи – це для спуску води. Вода – вона куди тектиме, якщо буде спуск?
СЕРГІЙ ВРАДІН, в.о. начальника відділу водогосподарчого будівництва та проектних робіт Держводагенства:
– Вже тектиме по існуючому руслу
– По існуючому руслу до Криму?
– Ну, якщо буде аварійна ситуація і буде скид аварійний, то, відповідно, буде текти по руслу.
– В нас є така думка, що шлюзи і лічильник саме для того, щоб потім укладати договори з Кримом.
– Ну знаєте, це питання подачі води до Криму до моєї компетенції не входить. Я вам відповідь зараз не можу дать.
Про призначення шлюзів та лічильників, звісно, знають ті, хто їх будує. Керівники СМУ 24 вагаються, чи говорити про це на камеру.
ВОЛОДИМИР ПЕЧУРА, заступник голови наглядової ради ПАТ «СМУ-24»:
– Этот шлюз с учетом воды к Херсонщине никакого отношения не имеет
– Володь, я говорю так, как надо говорить. Я почему знаю и так говорю… мы же должны с вами посоветоваться, мы же патриоты Украины?
– Конечно.
– Когда проводилось совещание в прошлом году, когда мы стали победителями торгов при строительстве, то вобщем-то руководство дирекции водного хозяйства акцентировало внимание на том, чтобы слово Крым не звучало
Тож наміри відновити водопостачання до Криму – не такі й примарні.
Особливо зважаючи на те, що уряд Арсенія Яценюка розглядав можливість створення акціонерного товариства на базі майнового комплексу Північно-Кримського каналу, включаючи його кримську частину. Саме про це йшлося у дорученні українського прем’єра від 8 травня 2014 року.
“Прошу опрацювати питання щодо можливості утворення публічного акціонерного товариства, частка держави у статутному капіталі якого становить 100 відсотків, на базі майна Управління Північно-Кримського каналу.”
Навіщо акціонувати Північно-Кримський канал? Колишній в.о. заступника голови Адміністрації президента Андрій Сенченко каже, що так водну артерію можна передати у концесію третій особі, а вже вона укладе угоду з незаконною владою Криму. Державному підприємству, яким є канал, це заборонено, а от акціонерне товариство легко провернуло б таку операцію. Чіткої державної політики щодо госпОдарських відносин із окупованим Кримом досі так і не сформовано. Ганебний контракт на постачання електроенергії з так званим “Кримським федеральним округом” не продовжили лише під тиском громадської блокади Криму. Останні надії Росії пролонгувати угоду впали разом із опорами ліній електропередач. Можливо, новий уряд швидше зорієнтується, що для нього важливіше – послідовний захист державних інтересів чи потоки – водні і грошові.
