«Кримський содовий завод», що належить українському бізнесменові Дмитру Фірташу, заявив про рейдерську атаку «невстановленими особами з Москви і Криму, які почали вживати це ще в 2015 році».
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на прес-службу підприємства.
«Фірма-одноденка, зареєстрована в покинутій будівлі в лісі на околиці Москви, вимагає з заводу український борг 1,2 млрд рублів», – йдеться в повідомленні.
«Ниточка потягнулася від українського банку» Надра “, який був до 2014 року одним з кредиторів підприємства. У 2015 році Господарський суд Київської області України без повідомлення ПАТ «Кримський содовий завод» про час і місце судового засідання стягнув із заводу суму кредиту в перерахунку на російську валюту в обсязі близько 1, 2 млрд руб. Другим елементом ланцюжка стала автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників», що є кредитором банку «Надра», що взяла на себе зобов’язання як гарант перед вкладниками. У лютому цього року відділом з особливо важливих виконавчих проваджень Федеральної служби судових приставів Росії дебіторська заборгованість заводу перед банком «Надра» була арештована, потім передана на торги. При цьому, оцінка дебіторської заборгованості виявилася майже на 90% менше самого боргу і склала 150,3 млн руб. Саме ця сума і стала початковій при проведенні торгів, які виграло ТОВ «Південь Сода», зареєстроване в безлюдному корпусі колишнього медустанови в лісовому масиві на околиці Москви протягом доби з моменту розміщення інформації про проведення цих торгів.
Щоб не допустити захоплення підприємства невідомою фірмою-одноденкою, колишній голова Наглядової ради заводу Сергій Винокуров заявив про своє бажання взяти участь в торгах, в чому йому було відмовлено на формальній підставі. Після подачі Винокуровим С.А. позову в суд, з метою забезпечення ознак правомірності прийнятого рішення щодо відмови, організатор торгів заднім числом вніс зміни в Регламенті на своєму сайті. Цей факт доведений і зафіксований московськими нотаріусами. У підсумку в червні поточного року між організатором торгів ІП Ямченко С.Н., зареєстрованим в Криму, і ТОВ «Південь Сода» був укладений договір купівлі-продажу і, таким чином, ТОВ «Південь Сода» отримало право за 150 млн руб. вимагати з заводу близько 1,2 млрд. руб.! Природно, домагаючись своєї мети, ТОВ «Південь Сода» не стало зволікати зі зверненням до Арбітражного суду Республіки Крим із заявою про визнання ПАТ «Кримський содовий завод» неспроможним (банкрутом).
До честі цієї судової інстанції, звернення заявника поки залишаються без руху. Громадянином Винокуровим С.А. (Чиї права та інтереси були порушені), заводом і його юридичною службою робляться спроби в установленому законом порядку оскаржити вищеперелічену незаконну ланцюжок дій, що представляє собою ніщо інше як банальну схему рейдерського захоплення, і скасувати неправові рішення щодо підприємства. У свою чергу, підприємство-одноденка, не отримавши належної оцінки своїх дій правоохоронними органами, продовжує докладати зусиль з метою довести до банкрутства завод, збагатитися в цій схемі, і тому кінця судових розглядів поки не видно.
Було б наївно вважати, що авторами і реалізаторами злочинної ідеї рейдерського захоплення одного з найбільших промислових підприємств Криму є мешканці нежитлових пансіонатів московських околиць. Замахнутися на цю зухвалу акцію могла лише публіка впливова, що має зв’язки у владних структурах як Москви, так і Криму », – йдеться в повідомленні на сайті заводу.
«В умовах, що склалися трьохтисячний колектив Кримського содового заводу вирішив звернутися до гаранта своїх конституційних прав – Президенту Росії Володимиру Путіну з проханням захистити їх, рідний завод, місто Красноперекопськ і весь Крим від свавілля жадібних ділків», – йдеться в повідомленні.
За словами пана Борзікова, чистий прибуток підприємства в 2016 році склала 1,193 млрд руб., За 8 місяців 2017 року – 350 млн руб.
Нагадаємо, як повідомляв Центр журналістських розслідувань у власному спецпроекті «Як працюють санкції: Кримський содовий завод», 2015-й рік Содовий завод закінчив з майже мільярдним збитками і втратою традиційних ринків збуту.
Головною причиною в річному звіті названо дію санкцій ЄС і США, введених, нагадаємо, в зв’язку з незаконною анексією Криму.