Із Державного бюджету України на проведення заходів із земельної реформи планується виділити 882 млн. грн. Під гаслом проведення земельної реформи може відбутися банальне «відмивання» бюджетних коштів за вже виконані раніше роботи або ж нині не потрібні, тому що за кілька років доведеться платити ще раз – при переході на стандарти ЄС.
Про це йдеться у журналістському розслідуванні Вікторії Ковальової «Гроші на землю чи на вітер?» для Центру журналістських розслідувань.
У проекті Державного бюджету на 2018 рік фінансування за програмою «проведення земельної реформи» збільшено в 4,3 рази – до 452,8 млн грн. Планується, що ці кошти підуть на проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель, їхню підготовку до продажу, ведення та функціонування Державного земельного кадастру та проведення великого обстеження земель. Також планують переведення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний вигляд. Термін проведення цих заходів – до 2020 року.
В Україні з 1991 року розроблено близько 6,5 млн. одиниць землевпорядної документації, але розробка електронних файлів, за допомогою яких інформацію стало можливим вносити до електронного земельного кадастру, почалась лише у 2004 році.
«Звичайно, користування архівною землевпорядною документацією буде набагато зручнішим, якщо вона буде переведена у електронний вигляд. В той же час, не зовсім зрозуміло, навіщо зараз виділяти на це бюджетні кошти, адже відповідна робота уже виконувалася протягом 2012-2013 років за кошти Держбюджету, причому про успіхи у цьому напрямку навіть рапортувало керівництво тогочасного Держземагентства. Таким чином, існує висока ймовірність банального «відмивання» бюджетних коштів на вже виконані раніше роботи», – вважає заступник голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.
Недоцільним вважають експерти і оцифровку паперових носіїв інформації щодо ґрунтових обстежень – «найсвіжіші» з них мають майже тридцятирічний вік. До того ж, архівні картограми ґрунтів підлягали оцифровці у 2012 році. Землевпорядні організації при розробці і затвердженні документації були зобов’язані сканувати всі документи та надавати їх органам Держгеокадастру в електронному вигляді разом із паперовим.
«Вважаю недоцільним використовувати в кадастрі дані про грунти, тобто карти, які останній раз, у більшості випадків, оновлювалися у 1970-х роках і використовувались при паюванні земель», – каже Вадим Івченко, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.
Як повідомлялося, 25 жовтня прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час Ради регіонального розвитку в Києві відсторонив від посади в.о. голови Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) Олега Цвяха і доручив провести розслідування його діяльності. Відповідне рішення було ухвалене після звернення голови Васильківської райадміністрації Дніпропетровської області Сергія Литвинова до президента Петра Порошенка з проханням прибрати київських «смотрящих» Держгеокадастру з регіонів. У свою чергу Порошенко заявив, що необхідно вирішити питання розпорядження місцевими громадами держземлі за межами населених пунктів і винести його на засідання Нацради реформ.
