Російська енергетична компанія «Россеті» не братиме під контроль електромережі в анексованому Криму через побоювання потрапити під західні санкції. Держхолдинг відмовився від планів стати ключовим акціонером створюваного на півострові АТ «Крименерго», а також входження до складу ТОВ «Севастопольенерго».
Про це пише російське видання «Коммерсантъ» з посиланням на джерела, передає Центр журналістських розслідувань.
За даними видання, в Міненерго РФ обговорюється альтернативний склад акціонерів АТ «Крименерго»: в єдину держкомпанію на паритетних правах можуть увійти регіональна та федеральна (через Росмайно) влада. Цей варіант виключає участь «Россеті» в АТ.
«Схема буде прийнята, якщо уряд вирішить, що ризики санкцій носять для «Россеті» значний характер», – пояснило джерело. Інший співрозмовник видання назвав цей сценарій пріоритетним. За його словами, він розробляється вже кілька місяців через можливі негативні «економічні наслідки і ризики для всієї групи «Россеті»». Протягом 2018 року йтиме оцінка майна, що знаходиться поза балансом «Крименерго», «швидше за все, після цього вже буде визначатися точний склад акціонерів», сказав він.
Видання також пише, що переговори щодо входження «Россеті» в інший кримський актив – ТОВ «Севастопольенерго» – поки що заморожено. Мережі міста, раніше підконтрольні українській ЕК «Севастопольенерго», яку пов’язують з членом Ради федерації РФ Олександром Бабаковим і президентом ФК ЦСКА Євгеном Гінером, вже почали переводитися в юрисдикцію РФ. До жовтня «Россеті» планували створити СП з «владою» Севастополя, ця схема дозволила б холдингу контролювати мережі і інвестувати в інфраструктуру (планувалося вкласти до 2 млрд руб.).
Керуючий партнер Heads Consulting Олександр Базикін нагадав, що в якості унітарного підприємства «Крименерго» не може бути об’єктом інвестицій, так як його бюджет може формуватися виключно за рахунок держкоштів. Але входження «Россеті» в «Крименерго» матиме наслідком те, що компанія може потрапити під санкції ЄС і США, через що буде втрачена можливість прямих закупівель імпортного обладнання. Юрист вважає, що для «Россеті» є і ризики, пов’язані з заморожуванням рахунків в банках поза російської юрисдикції. «Створення держкомпанії на базі «Крименерго», судячи з усього, має дозволити сформувати складну схему, в якій «Крименерго» буде отримувати кошти «Россеті» шляхом кредитування», – припускає юрист. Для цього, за його словами, все одно потрібно змінити структуру, оскільки ГУП кредитуватися не може.
У вересні стало відомо про те, що в Криму планується створити АТ «Крименерго», якому планується передати всі електромережі півострова. Зараз ними керує ГУП «Крименерго», яке належить «Мінпаливенерго Криму», в перспективі його планували об’єднати з АТ. Основним акціонером «Крименерго» могли стати «Россеті» з часткою близько 75%, кримська «влада» заявляли про плани на паритетне володіння. Для цього Міненерго РФ пропонувало внести в капітал «Россеті» до 9 млрд руб. з федерального бюджету до 2020 року.
ГУП «Крименерго» створено в квітні 2014 року вже після аннексії Кріму, воно обслуговує близько 800 тис. побутових споживачів і 23 тис. юросіб. На його балансі 15 підстанцій 220-330 кВ, 75 підстанцій 110 кВ, 32,9 тис. км ЛЕП. Виручка компанії за 2016 рік – 12,76 млрд руб., чистий прибуток – 225 млн руб. В кінці листопада «Радмін Криму» реорганізував ГУП, виділивши з його складу ГУП «Мережева компанія «Крименерго»», яка обслуговує мережі, за ГУП «Крименерго» була закріплена функція енергозбуту.
До анексії Криму ДТЕК «Крименерго” належав українському бізнесмену Рінату Ахметову. Олігарх придбав його в 2012 році, викупивши 45% акцій у держави за 256 млн гривень. У 2015 році «Госсовєт Криму» «націоналізувала» ПАТ «ДТЕК Крименерго». Таке рішення пояснили тим, що підприємство нібито недобросовісно виконувало свої обов’язки і звинуватили в незбалансованому відключенні споживачів електроенергії на півострові.
