Київський апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги ПрАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат» на ухвалу Господарського суду столиці, який повернув заяву підприємства без розгляду через несплату судового збору. Кримський рибкомбінат просить про стягнення із Державного агенства водних ресурсів України та Управління Північно-Кримського каналу майже 24,4 мільйона гривень збитків, нанесених господарству припиненням постачання до окупованого Криму дніпровської води.
Про це повідомляє ІА Центр журналістських розслідувань із посиланням на постанову суду, оприлюднену у Єдиному реєстрі судових рішень.
Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий комбінат» із окупованого Красноперекопська звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Держагенства водних ресурсів України та Управління Північно-Кримського каналу про стягнення збитків у сумі 24 397 857,00 грн.
Як повідомляв раніше московський адвокат Александр Молохов, якого називають головою робочої групи з міжнародно-правових питань постпредства Криму при президенті РФ, рибкомбінат зазнав великих втрат через відсутність води у каналі – вилов риби зменшився у 13,6 раза. При цьому адвокат не сподівався на задоволення позову начебто через упередженність українського суду, і повідомляв про намір позиватись до Європейського суду з прав людини.
Однак, як слідує із ухвали Господарського суду Києва, яка залишена у силі апеляційною інстанцією, позовна заява кримського підприємства була повернена без розгляду через банальну несплату судового збору. Оскільки позов містить вимогу майнового характеру – відшкодування збитків на суму у майже 24,4 млн гривень, то розмір судового збору становив 240 тисяч гривень, які не були сплачені. Натомість ПрАТ клопотало про звільнення або відстрочення сплати судового збору, посилаючись на важке матеріальне становище, однак доказів на підтвердження цього не надав. Господарський суд повернув заяву без розгляду.
Примітно, що в обґрунтуванні апеляційної скарги, як сказано у постанові суду, підприємство «Кримський виробничий рибокомбінат» посилалось «на важке матеріальне становище, яке виникло, у зв’язку з подіями в Криму в 2014 році», а також зазначало, «що вказані події та їх негативні наслідки є загальновідомими та не потребують доведення». При цьому до позовної заяви були долучені документи, які підтверджують недостатність коштів для сплати судового збору на рахунку кримського підприємства у квітні 2014 року, а не на момент подання позову.
ПрАТ «СП «Кримський виробничий комбінат», як і переважна більшість кримських юридичних осіб, після анексії Криму Росією існує одночасно у юрисдикціях України та РФ, однак вказує різних засновників та власників. У держреєстрі України вони лишились ті ж, що і до анексії – Фонд майна АРК (без частки) та чотири фізичні особи – громадяни України, які не надали згоди на оприлюднення їхніх персональних даних у системі SMIDA.
У російському держреєстрі сільгосппідприємство значиться як акціонерне товариство з тією ж назвою, акціонери якого не називаються. До серпня 2017 року у обох юросіб був один директор – Сергій Шабелян, тепер його у Криму очолює Наталя Ніконова. Реєстр показує зміну власників у листопаді 2015 року. Підприємство пов’язане із двома будівельними компаніями – ТОВ «Три СВ-плюс» та «Будівельна фірма «Крим-2». У них один засновник і власник – підприємець Володимир Кобець, що вказує адресу у Красноперекопську.
Як повідомлялось, в окупованому Криму «влада» готує десятки позовів до українських судів з вимогою відшкодувати збиток через енергетичну блокаду півострова, коли в листопаді 2015 року було підірвано чотири лінії електропередач.
2 лютого Херсонська облдержадміністрація отримала запит адвоката, який від імені Сергія Аксенова, Володимира Константинова і Наталії Поклонської попросив надати інформацію про припинення водопостачання окупованого Криму через Північно-Кримський канал. Влада Херсонщини перенаправила запит в кримський главк СБУ.
Дамба на Північно-Кримському каналі в Херсонській області Фото: Facebook Андрій Гордєєв
Нагадаємо, після окупації Криму Україна в квітні 2014 року року перекрила надходження води на півострів з річки Дніпро через Північно-Кримський канал, який забезпечував до 85% його потреб в прісній воді. Для обеспечения водой Херсонской области и недопущения ее перетока на территорию оккупированного полуострова канал был перегорожен временной дамбой из мешков с песком. В Криму склалася критична ситуація з водопостачанням окремих міст, а також з організацією зрошення і поливу на землях сільськогосподарського призначення.
«Владою» Криму було дано старт геологорозвідці і бурінню свердловин для видобутку води на промислові і сільськогосподарські потреби. Буріння свердловин, на думку екологів, не вирішить проблеми з водопостачанням Криму, а тільки призведе до засолення земель.
На думку кримських вчених, регіональних чиновників і аграріїв альтернативи Північно-Кримському каналу для виробництва якісної сільськогосподарської продукції та збереження екологічного балансу грунтів не існує.
За підрахунками директора Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайла Ромащенко, власних водних ресурсів у окупованого Росією Криму без дніпровської води з материкової України вистачить лише для забезпечення потреб одного мільйона жителів, тобто, менше половини населення півострова. Водозабезпеченість півострова в 10 разів менше потреб кримчан.
У червні 2015 року Кабінет міністрів України виділив для будівництва капітальної споруди на Північно-Кримському каналі 53 млн. грн. У квітні 2017 року дамба на Північно-Кримському каналі в Каланчацькому районі Херсонської області розпочала роботу в тестовому режимі.
