У законопроекті № 8205 «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами» є певні ризики.
Про це заявила керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає Центр журналістських розслідувань.
«Важливо, що депутати шукають способи надати підтримку заручникам та бранцям Кремля, про що постійно говорять їх родичі та громадські організації, які опікуються проблемами заручників та бранців Кремля вже чотири роки. На мою думку, також добре, що депутати намагаються уникнути використання терміну «політв’язні» у ситуації агресії РФ проти України. Бо «класичне» та міжнародне розуміння політв’язнів як раз про те, що держава не може визначати політв’язнів, бо вона як раз і створює політв”язнів (як, наприклад, було у радянські часи або зараз в Україні можуть з’явитися політв’язні через те, що влада почне переслідувати за сфабрікованими справами тих, хто її не влаштовує).
Тому наші бранці Кремля – це жертви міжнародного збройного конфлікту, жертви російської агресії, жертви незаконного позбавлення волі за політичними мотивами саме у контексті конфлікту з РФ. Хоча ми і звикли назвати таких людей політв’язнями. Законопроект як раз намагається уникнути такого терміну і використовує поняття «особа, яка незаконно позбавлена волі, захоплена як заручник на тимчасово окупованих територіях України, чи за її межами». АЛЕ законопроект у такій редакції несе серйозні загрози. Коротко лише про деякі з них по відношенню до бранців Кремля, які знаходяться у Криму або у РФ (щодо заручників, думаю, краще зможуть прокоментувати колеги, що працюють з проблемою)», – каже Скрипник.
«Яким чином СБУ зможе перевірити інформацію, якщо не працює на території Криму або РФ? Яка може бути довіра до СБУ, коли сьогодні СБУ має відношення до багатьох сумнівних кримінальних справ, серед яких сфабраковані справи і проти активістів в Україні? Є обгрунтовані сумніви щодо неупередженості та професійності СБУ. Більш того, саме СБУ у багатьох справах кримських бранців відмовляла родичам у будь-якої допомозі саме через те, що то їх не стосується», – пише вона.
Скрипник закликала народних депутатів про необхідність доопрацювання тексту з урахуванням досвіду правозахисних організацій, міжнародних організацій та норм міжнародного гуманітарного права.
