Представники Східноукраїнського центру громадських ініціатив передали в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі подання про сексуальне насильство з боку незаконних військових формувань під час збройного конфлікту на Сході України.
Про це повідомив керівник центру Володимир Щербаченко на прес-конференції в Києві, передає Центр журналістських розслідувань з посиланням на агентство Укрінформ.
«У нас є 58 свідчень про сексуальне насильство. Це не чутки, не якісь дані з соцмереж чи з публікацій у пресі – це свідчення безпосередньо людей, над якими здійснювалось насильство. Тобто їх або катували і піддавали насильству сексуального характеру, або вони безпосередньо бачили, як це робили з іншими людьми. Про таке люди погоджуються розказувати, як правило, лише після багатьох років, коли минає травма», – сказав Щербаченко.
Ці свідчення – майже 100 сторінок тексту – правозахисники передали в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
На основі задокументованого матеріалу вони ідентифікували 121 незаконне місце несвободи на тимчасово окупованих територіях на Сході України, у тому числі 40 місць, де підтверджено випадки сексуального насильства.
«У межах дослідження зібрано інформацію про 175 випадків сексуального насильства щодо жінок та чоловіків із боку незаконних збройних формувань. Так, задокументовано випадки згвалтувань, спроб згвалтувань, погроз згвалтувань, ушкодження утроби вагітної жінки, сексуального насильства під час катувань, примусового оголення, образ, приниження, залякування сексуального характеру, примусової проституції, погроз кастрації, спроб кастрації, погроз сексуального насильства щодо членів родини, спільного туалету та душу жінок із чоловіками», – йдеться в дослідженні.
У більшості ідентифікованих випадків особи, до яких застосовувалось сексуальне насильство з боку НВФ, належали до українських військових або до ідеологічних опонентів з числа цивільного населення. Воно застосовувалось для того, щоб покарати, принизити, залякати, отримати інформацію чи зізнання, а також для задоволення сексуальних потреб, зазначають правозахисники.
Як зазначають розробники звіту, опитані особи, перебуваючи в незаконних місцях несвободи, неодноразово ідентифікували громадян РФ за одягом, військовими знаками, мовою та зброєю.
