Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому проект Виборчого кодексу, який вводить пропорційну систему виборів до парламенту за відкритими списками і зберігає 5-відсотковий прохідний бар’єр.
За законопроект №3112-1 проголосували 230 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту в четвер, 11 липня, повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на агентство Інтерфакс-Україна.
Нардепи одним голосуванням затвердили пакет правок, які раніше були відхилені, а також проект Виборчого кодексу в другому читанні і в цілому.
Представник профільного комітету ВРУ з питань правової політики і правосуддя Олександр Черненко, який координував роботу над проектом кодексу, повідомив, що в ході консультацій фракції парламенту домовилися, що в Кодексі буде збережений прохідний бар’єр до парламенту на рівні 5%.
Крім того, він додав, що в документі передбачено набуття ним чинності 1 грудня 2023 року.
Кодекс складається з трьох книг – загальна частина, загальнонаціональні вибори і місцеві вибори.
У першій книзі визначені органи адміністрування виборчих процесів, порядок реєстрації виборців і ведення списків виборців, питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення виборів, інформаційного забезпечення та передвиборчої агітації, а також підготовки та проведення голосування та підрахунку голосів.
Друга книга складається з двох розділів – «Вибори президента України» і «Вибори народних депутатів України». Третя книга – про місцеві вибори.
Найбільш резонансною є частина кодексу про вибори до Верховної Ради, яка передбачає пропорційну систему з відкритими списками.
Під час презентації проекту кодексу напередодні голосування в другому читанні Черненко зазначив, що в Україні буде 27 виборчих округів, які в основному збігаються з областями України, кримський округ приєднають до херсонського, Київ буде розділений на 2 округи і окремий буде в місті Дніпро.
За словами представника комітету, нова система виборів передбачає, що з’їзд партії стверджує загальнонаціональний список. І цей список ділиться на 27 або менше (але не менше 2/3 регіонів) регіональних списків. І в кожному такому регіональному списку повинно бути не менше 5 кандидатів. У партії буде єдиний список і регіональні. Черговість кандидатів визначає з’їзд.
Виборцю доведеться пам’ятати номер партії, визначений жеребкуванням, за яку хоче проголосувати. У відповідні віконця він вписує номер партії. Нижче в бюлетені виборець (за бажанням, не обов’язково) вказує номер кандидата, але виключно від тієї партії, за яку голосує.
Якщо виборець нікого з кандидатів не вкаже, це буде означати, що виборець погоджується з тим порядком кандидатів в його регіоні, який склала партія.
При підведенні підсумків голосування Центральна виборча комісія буде рахувати, в першу чергу, скільки кожна партія набрала голосів по всій Україні і встановлювати, хто долає прохідний бар’єр. Ці партії візьмуть участь у розподілі мандатів.
Згідно з поясненням Черненко, загальна кількість голосів, яку набрали всі партії, що пройшли прохідний бар’єр, ділять на кількість мандатів і таким чином визначається «ціна» одного мандата.
Щоб встановити, скільки мандатів партія набрала в кожному регіоні, кількість голосів, відданих за партію в даному регіоні, ділять на «ціну» мандата.
Черненко змоделював ситуацію, коли ціна мандата становить 25 тисяч голосів. «Якщо у Львівській області партія Х набрала 100 тисяч голосів. Ділимо їх на 25 тисяч. Це означає, що у Львівській області партія взяла 4 мандати. І так по кожній партії визначається, скільки взяла партія. І визначається, хто ці мандати отримає»- сказав він.
Як зазначив нардеп, ці мандати дістануться не тим, хто перший, другий, третій в регіональному списку партії, а тим кандидатам, хто в цьому списку набрав найбільшу кількість голосів. При цьому він підкреслив, що тут роль будуть грати не абсолютні цифри кількості голосів, а процентний еквівалент.
«Якщо допустити, що жоден виборець не проголосував за кандидатів, а виключно за партію, то мандати розподіляються в тому порядку, в якому їх затвердила партія», – сказав Черненко.
Нагадаємо:
- У листопаді 2017 року Верховна Рада в першому читанні підтримала проект Виборчого кодексу.
- 6 червня 2019 року парламент приступив до розгляду його в другому читанні і завершив 11 липня. Були розглянуті 4568 подані до законопроекту правки, але жодну з них народні депутати не підтримали.
