За п’ять років незаконної окупації Криму Росією українські правозахисні організації задокументували понад 300 випадків порушення свободи слова і прав журналістів на півострові.
Про це повідомила дослідниця Кримської правозахисної групи (КПГ) Ірина Сєдова на брифінгу у Києві «П’ять років безкарності: коли покарають винних у злочинах проти журналістів у Криму?».
Зокрема, вказала вона, правозахисники зафіксували випадки погроз і нападів, незаконних затриманнь, тортур, захоплення майна, обшуків, заборони зйомки і відмови в доступі до інформації, блокування онлайн-контенту і сигналу тощо.
Крім того, понад сотні кримських журналістів і десять редакцій ЗМІ були змушені покинути Крим і виїхати на материкову частину території України. Багато журналістів через цензуру і побоювання переслідування пішли з професії. Два десятки українських інтернет-видань повністю заблоковані в Криму онлайн.
«Після окупації Російською Федерацією Крим перейшов в режим тотального контролю за інформацією та цензури з боку держави, витіснення інформаційних майданчиків, що неодноразово фіксувалося міжнародними організаціями», – сказала Сєдова.
Вона нагадала, що за оцінкою міжнародної правозахисної організації Freedom House, рівень свободи слова в Криму з 2014 року впав до одного з найгірших у світі. У звіті організації говорилося, що за 100-бальною шкалою (де 100 – це найгірший показник) півострів отримав 94 бали і увійшов до списку «найгірших з найгірших» територій. При цьому такі країни, як Сирія й Іран отримали 90 балів, а сама Росія – 83 бали. За даними Freedom House, гірше ніж у окупованому Криму, зі свободою слова тільки в Узбекистані (95 балів) та Північній Кореї (98 балів).
«Не можна сказати, що до окупації Криму Росією ситуація зі свободою слова на півострові була ідеальною, однак незалежні ЗМІ і журналісти працювали в цілому без перешкод і навіть у державних мас-медіа не доводилося говорити про всеосяжну цензуру», – заявила колишня керівниця медіа-центру «IPC-Севастополь» Тетяна Рихтун, якій через погрози, напади і обшук у березні 2014 року довелося виїхати з Криму.
Рихтун зауважила, що найбільш критичною зараз є ситуація із переслідуванням громадянських журналістів і блогерів в Криму – тих, хто намагається висвітлювати порушення прав людини і репресії у умовах відсутності на півострові незалежних ЗМІ. «Вони стали наступною мішенню для окупаційної влади. Як мінімум дев’ять громадянських журналістів, які належали до ініціативи «Кримська солідарність», знаходяться за ґратами через звинувачення у «тероризмі», – сказала вона.
Як зауважила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, незважаючи на те, що Україна досі не повернула контроль над Кримом, є ряд кроків, які можна робити для подолання безкарності за злочини проти журналістів, вчинені на території окупованого півострова.
«По-перше, це робота правозахисних організацій, які фіксують і документують ці злочини в Криму та передають інформацію міжнародним організаціям, до мандату яких належить захист прав журналістів, таких як ООН, ОБСЄ, Рада Європи. По-друге, це дії національних правоохоронних органів, прокуратури Автономної Республіки Крим, яка, навіть не маючи доступу до окупованого Криму, повинна відкривати кримінальні провадження за цими фактами і проводити допити і усі можливі слідчі дії. По-третє, це оскарження незаконних дій окупаційної влади по відношенню до журналістів у міжнародних судових інстанціях, наприклад, у Європейському суді з прав людини. І нарешті, важливо, щоб демократичні країни вже зараз вводили персональні санкції по відношенню до осіб, які переслідували журналістів в Криму: дані про таких осіб задокументовані правозахисними організаціями», – сказала правозахисниця.
В свою чергу начальник відділу прокуратури АРК Вадим Лушпієнко повідомив, що прокуратура задокументувала і зараз розслідує понад 50 фактів порушення прав журналістів в Криму.
За словами адвоката, експерта Регіонального центру прав людини Сергія Зайця, Європейському суду з прав людини ще належить розглянути справи щодо видворення українських журналістів та заборони їм в’їзду до Криму. «Найбільш гучні справи, подані до ЄСПЛ, стосуються прямого переслідування журналістів та звичайних людей за публікації, в яких вони виражають незгоду з офіційної політикою Москви», – сказав він.
Заєць вказав, що окупаційна «влада» за допомогою гучних справ та інших заходів примушує більшість кримчан мовчати про важливі для них теми.
