У Громадській мережі ОПОРА зазначають, що Виборчий кодекс, ухвалений 19 грудня Верховною Радою з пропозиціями президента, має як прогресивні, так і неефективні положення, що стало результатом врахування різних політичних інтересів. Як вважають експерти, справжнім проривом стало усунення перешкод для участі у виборах мобільних всередині країни громадян, зокрема переселенців та трудових мігрантів.
Про це йдеться у заяві ОПОРИ щодо ухвалення Виборчого кодексу.
19 грудня Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс за результатами його повторного розгляду. Кодекс був прийнятий у липні парламентом попереднього скликання і ветований президентом України Володимиром Зеленським, який висловив до нього висловив 17 зауважень.
Як вказують експерти, найбільшим викликом для нового Кодексу стало рішення парламенту обмежити відкритість виборчих списків на парламентських та місцевих виборах. Така позиція суперечить зауваженням президента України, висловленим у вето, в яких він прямо виступив проти отримання першими десятьма кандидатами мандатів за визначеною партією черговістю. Крім того, парламенту не вдалося зробити крок вперед з питань врахування ролі соціальних мереж та інтернету у виборчому процесі, оскільки Кодекс у цій частині залишився застарілим.
В ОПОРІ вважають дискусійним виключення положень про ЦВК і Державний реєстр виборців з Виборчого кодексу і збереження чинності спеціальних законів. Повноваження ЦВК та питання функціонування Державного реєстру виборців виходять за межі регулювання Кодексу (зокрема у питанні референдумів). Але частина народних депутатів України та експертів вважала прийняте рішення спробою уникнути комплексної реформи законодавства про ЦВК і таким чином зберегти статус-кво.
«Значним досягненням доопрацювання Кодексу є забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, трудових мігрантів, інших мобільних всередині країни громадян. Виборці зможуть звернутися до органів ведення Реєстру виборців із вмотивованою заявою про зміну виборчої адреси для голосування на виборах усіх рівнів. Поступ держави у цьому питанні є очевидним, але ЦВК ще повинна прийняти якісні підзаконні акти і проінформувати громадян про нові процедури», – наголосили в організації.
Позитивом є ї те, що після зауважень президента та дискусій на рівні парламенту вдалося зберегти і в окремих аспектах посилити гарантії участі у виборчому процесі людей з інвалідністю. Кабміну України, серед іншого, було доручено забезпечити постійний моніторинг доступності виборчих дільниць для людей з інвалідністю на підставі розроблених критеріїв. Натомість місцеві органи влади зобов’язані до 2025 року забезпечити стандарти доступності всіх виборчих дільниць.
ОПОРА також вітає збереження у Кодексі механізмів збалансованого представництва двох статей у виборчих списках політичних партій.
У Кодексі вдалося досягти окремого прогресу з питань виборчих даних. Зокрема, на рівні законодавства врегульовано оприлюднення рішень ЦВК та всіх ОВК у вигляді набору даних, у придатному для машинозчитування форматі.
У Кодексі вперше передбачена можливість для громадських організацій зареєструвати спостерігачів на рівні ЦВК для повноцінного спостереження за її діяльністю. Позитивним наслідком парламентського діалогу стало виключення з переліку пропозицій положень, які стосувалися розширення підстав для відмови та скасування реєстрації кандидатів, необґрунтованого посилення повноважень ЦВК. Рада також скасувала дискредитуюче реформу рішення своїх попередників відтермінувати набуття чинності Виборчим кодексом до грудня 2023 року і передбачила його застосування із січня 2020 року.
Як вказують в ОПОРІ, під час консультацій між фракціями, призначених головою Верховної Ради, ключовим стало питання відкритості виборчих списків партій за пропорційною системою. На виборах народних депутатів України, на виборах обласних і міських рад (90 і більше тис. виборців) передбачається застосування пропорційної виборчої системи із відкритими списками. Виборець отримає можливість проголосувати не лише за партію, а й за її конкретного кандидата. Як засвідчує остаточна версія Кодексу, депутати вирішили відмовитись від пропозиції Володимира Зеленського запровадити пропорційну виборчу систему із повністю відкритими виборчими списками, наголосили експерти.
«Зміни до Кодексу сприяють посиленню партійного впливу на розподіл мандатів та зменшенню ефекту персоніфікованого голосування виборців», – заявили в ОПОРІ.
Нагадаємо:
- У листопаді 2017 року Верховна Рада в першому читанні підтримала проект Виборчого кодексу.
- 6 червня 2019 року парламент приступив до розгляду його в другому читанні і завершив 11 липня. Були розглянуті 4568 подані до законопроекту правки, але жодну з них народні депутати не підтримали.
- 11 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому проект Виборчого кодексу, який вводить пропорційну систему виборів до парламенту за відкритими списками і зберігає 5-відсотковий прохідний бар’єр.
- 13 вересня Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс і повернув його на повторний розгляд Верховної Ради зі своїми пропозиціями. Глава держави вважає, що положення Кодексу протирічать Конституції України та фактично зберігають закриті списки.
