В інтерв’ю «24 каналу» директор НАБУ Артем Ситник заявив, що бюро рухається до оголошення підозр у справі ПриватБанку. Одна зі статей, яка розслідується в рамках справи ПриватБанку – розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах, передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.
«У цій справі є істотний прогрес. Генпрокурор Руслан Рябошапка ці справи передав до НАБУ. У нас була частина справи, а частина – розслідувалася Офісом генпрокурора. Тоді прийняли рішення, що ці справи будуть все в НАБУ, їх передали», – сказав Ситник.
Ситник заявив про замовників і організаторів кампанії по його звільненню: він назвав імена екс-власника ВіЕйБі банку Олега Бахматюка і олігарха, колишнього власника ПриватБанку Ігоря Коломойського.
«По-перше, сам пан Бахматюк не приховує того, що він дуже незадоволений розслідуваннями НАБУ. Якщо коротко, то суть цієї справи – розкрадання державних коштів в сумі 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Але чому пан Бахматюк вибирає спосіб певних замовних акцій та іншого, ніж повернення цих коштів до бюджету. Інша сторона в тому, що як раз це особа організовує мітинги і медійну кампанію, і в цьому підтримує інший олігарх – це пан Коломойський. У нас є два основних провадження. Справа «Укрнафти» – там уже встановлено, що сума збитку понад 10 мільярдів гривень, а також вже підготовлені проекти підозр, які зараз на стадії узгодження в антикорупційній прокуратурі. Справа ПриватБанку, в якому збитки державі становлять понад 100 мільярдів гривень. Це дві справи, які дійсно спонукають чергового олігарха приєднуватися до компанії тих людей, які хочуть звільнення директора НАБУ», – сказав Ситник.
6 березня нардепи від «Слуги народу» внесли до Верховної Ради законопроєкт про зміни до закону про Національне антикорупційне бюро України.
У пояснювальній записці зазначалося, що якщо суд виніс рішення про адміністративне правопорушення директора НАБУ, пов’язане з корупцією, парламент може розглянути звільнення посадовця. Генпрокуратурою стосовно директора НАБУ Артема Ситника було складено адмінпротоколи стосовно його відпочинку у мисливському господарстві на Рівненщині, який нібито оплатили інші люди, і директор НАБУ не вказав суму у декларації. Ситник нібито не сплатив кошти за проживання під час свого відпочинку в сумі 25 тисяч гривень. Згодом Сарненський суд Рівненської області визнав Ситника винним в адміністративному порушенні під час відпочинку в Рівненській області та присудив штраф.
Ситник не зміг оскаржити рішення, тому воно набрало чинності, і директора НАБУ внесли у реєстр корупціонерів. Згодом він заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стосовно рішення українського суду.
Голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден попередив Офіс президента України, що можливі зміни законодавства про НАБУ призведуть до перегляду дій фонду в Україні.
Центр журналістських розслідувань не залишає без уваги тему повернення кримським клієнтам ПриватБанку їхніх вкладів, які банк перевів компанії «Фінілон». Адвокат Дмитро ДУГІНОВ, голова Ради захисту прав споживачів фінансових послуг, який уже 5 років представляє інтереси кримських вкладників у судах, у своїй статті розповідає про позитивні зміни, які сталися у справі кримських вкладів ПриватБанку за останні місяці.
ПриватБанк трансформував свою позицію в суді щодо питання кримських вкладів і вперше почав документально підтверджувати наявність зобов’язань перед кримськими вкладниками. У кримських клієнтів банку з’явився шанс на повернення власних коштів.
Нагадаємо:
- 18 грудня 2016 року Кабмін України ухвалив рішення про перехід найбільшого в країні комерційного банку ПАТ «Приватбанк» у власність держави. 21 грудня, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та міністерство фінансів України підписали договір про продаж 100% акцій ПАТ КБ «Приватбанк» та з цього моменту банк офіційно став державним. Ексвласники банку вважають проведену націоналізацію, у результаті якої вони повністю позбулися своїх акцій, незаконною, тоді як ПриватБанк і держава вимагають від них відшкодування збитку. Наразі сторони ведуть судові спори і в Україні, і в зарубіжних юрисдикціях.
- Залучена владою України в 2017 році компанія Kroll за підсумками форензик аудиту ПриватБанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд дол.
- В грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyn Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservices Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем. Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку Коломойського і Боголюбова і зазначених шести компаній на суму понад 2,5 млрд дол.
- 4 грудня 2018 року Високий суд Лондона визнав таким, що не відповідає його юрисдикції, позов ПриватБанку, вважаючи, що його було подано проти британських компаній, щоб притягнути до провадження Коломойського та Боголюбова. Банк оскаржив це рішення, і 15 жовтня 2019 року Апеляційний суд Англії та Уельсу став на його бік. Припис суду про всесвітній арешт активів залишився чинним до винесення судового рішення по суті. Судді Апеляційного суду дійшли висновку, що банк має достатню для судового розгляду справу для повного відшкодування 1,9 млрд дол. (включно з відсотками – 3 млрд дол.), як заявлено в позовних вимогах. Коломойський і Боголюбов намагалися оскаржити це рішення у Верховному суді.