Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич наголошує, що в окупованому Криму продовжує погіршуватись ситуація з використанням місцевими та російським ЗМІ мови ворожнечі, яка спрямована переважно на кримських татар, етнічних українців та релігійні меншини.
Про це Кориневич заявив у ході онлайн дискусії «Мова ворожнечі, соціальні медіа та меншини», повідомляє представництво президента України в АРК.
«Починаючи з початку окупації Криму Російською Федерацією, у медіа-полі Криму був сплеск мови ворожнечі, переважно проти етнічних українців, кримських татар, членів Меджлісу кримськотатарського народу та журналістів. Кримські татари, представники корінного народу Криму, в основному зображуються радикальними ісламістами та екстремістами, а їх представницький орган – Меджліс кримськотатарського народу – екстремістською організацією», – сказав представник глави держави.
Також, зазначив він, ЗМІ в Криму постійно створюють штучні паралелі між мусульманами та терористами. Свідки Єгови також вважаються екстремістською організацією, а Кримська єпархія Православної Церкви України зазнає постійного адміністративного та судового тиску з боку окупаційної влади.
«У більшості випадків мова ненависті використовується в ефірах новин та інформаційно-аналітичних програмах, що транслюються на центральних російських телеканалах, які також транслюються на території окупованого Криму, а також на веб-сайтах кримських медіа, включаючи веб-сайти державних органів російської окупаційної влади», – додав Кориневич.
Він наголосив, що ситуація з мовою ненависті в медіа-середовищі тимчасово окупованого Криму продовжує погіршуватися і вимагає подальшого моніторингу і вивчення.
У зв’язку з цим, представник президента рекомендує:
– підвищити обізнаність громадськості про наслідки російської агресії в окупованому Криму, зокрема у сфері мови ворожнечі;
– закликати Російську Федерацію дотримуватися міжнародного гуманітарного права, міжнародного права щодо прав людини в тимчасово окупованому Криму та виконувати обов’язок захищати цивільне населення від актів насильства чи залякування та образ, які часто присутні в мові ворожнечі;
– не допускати дискримінації цивільного населення в Криму на основі расових, релігійних чи політичних переконань;
– сприяти доступу встановлених регіональних та міжнародних механізмів моніторингу прав людини для спостереження за ситуацією з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна).
Нагадаємо:
- У березні 2018 року Центр інформації з прав людини і Кримська правозахисна група представили доповідь «Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму», в якій зазначається, що в окупованому Криму українці, кримські татари, члени або прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, активісти Євромайдану, мусульмани і мігранти є основними групами, проти яких використовувалась мова ворожнечі в інформаційному просторі.
