Правозахисники дали роз’яснення, чи можна переселенцям претендувати на адресну допомогу за попередні роки.
Чат-бот «Юридичний радник для переселенця», розроблений фахівцями Благодійного фонду «Право на захист» на прикладі одного з переселенців, який офіційно на обліку з 2015 року, а також оформив адресну допомогу вперше у 2019 році, роз’яснив, чи може він претендувати на адресну допомогу за ті роки, що її не отримував?
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі – Порядок) передбачений Постановою Кабміну від 01.10.2014 № 505.
Згідно з п. 5 Порядку для отримання адресної допомоги переселенець звертається до уповноваженого органу (органу соціального захисту населення) за фактичним місцем свого проживання (перебування) із письмовою заявою та пакетом документів, передбачених цим пунктом. Уповноважені органи протягом 10 днів після подання такої заяви та документів призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї (п. 8 Порядку).

З цих двох норм вбачається, що підставою для призначення адресної допомоги є подана переселенцем разом з іншими документами письмова заява щодо виплати такої допомоги. Виключення з цього правила передбачено хіба що на період карантину та протягом 30 днів з дня його відміни. Так, у разі коли закінчення поточного шестимісячного строку виплати грошової допомоги відбулося в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни карантину, виплата допомоги продовжується автоматично без звернення ВПО.
В усіх інших випадках згідно з п. 2 Порядку така грошова допомога надається переселенцям з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з обліку ВПО включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно претендувати на виплату адресної допомоги за попередні роки можна лише в разі, якщо у відповідних періодах:
• переселенець мав право на отримання такої допомоги та
• надав до органу соціального захисту населення разом з пакетом документів, передбачених Порядком, письмові заяви про призначення адресної допомоги ОДНАК
• відповідну допомогу не було призначено з підстав, що не передбачені законом.
У такому випадку отримати адресну допомогу за минулі роки можна шляхом звернення до суду та оскарження рішень/ бездіяльності органу соціального захисту населення щодо невиплати допомоги.
Разом з тим, якщо протягом 2015-2019 років ви не зверталися до органу соціального захисту населення та не подавали заяви про призначення адресної допомоги, законних підстав щодо виплати Вам такої допомоги за ці роки не має.
- Статус внутрішньо переміщеного особи (ВПЛ) підтверджується відповідною довідкою, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і постановки на облік переселенця. Довідка ВПЛ діє безстроково і видається безкоштовно, а зазначена в ній адреса тимчасової реєстрації не заноситься в паспорт, тобто не є постійною пропискою.
- Правозахисники дали рекомендації, як вимушені перселенці з Донбасу та Криму можуть отримати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) для дитини у період карантину.
- Правозахисники пояснили, куди мають звертатись внутрішньо переміщенні особи у разі втрати чи псування свідоцтва про народження, та які документи вони мають подавати. Такі питання досить часто турбують переселенців, які терміново покинули власну домівку та наразі фактично не мають доступу до оригіналів документів через закриті КПВВ.
- Переселенці з Донбасу тепер можуть оформити паспорт у найближчому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС) за фактичним місцем проживання чи перебування особи. Саме такий порядок оформлення документів, що посвідчують особу, з 2014 року діє для ВПО з окупованого Криму.
