Кримські санкції гальмують виробництво перспективних російських літаків – Гучакова

Новини
Середньомагістральний вузькофюзеляжний літак МС-21-300 на заводі корпорації «Іркут» (входить в ОАК) Фото: irkut.com

Російські авіапідприємства не можуть отримати потрібні для виробництва літаків двигуни та композитні матеріали, постачання яких на російський ринок стало неможливим через санкції, накладені на підприємства та сектори економіки РФ у зв’язку з незаконною окупацією Криму.

Про це пише Тетяна Гучакова, голова правління Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, експертка Моніторингової групи, у дослідженні «Як працюють санкції. Військова промисловість окупованого Криму» спеціально для Центру журналістських розслідувань.

Розробник та виробник авіаційної техніки ПАТ «Таганрогский авиационный научно-технический комплекс им. Г.М. Бериева» (ТАНТК, входить до складу Об’єднаної авіабудівельної корпорації), що з початку окупації Криму співпрацює з Євпаторійським авіаційним ремонтним заводом, зазнав проблем з виробництвом нового літака-амфібії Бе-200, вказує Гучакова.

За її словами, необхідність заміни українських двигунів Д-436ТП виробництва «Мотор Січ» російськими двигунами ПД-10 призвела до затримки у виробництві літаків. Нові двигуни ставитимуть на літаки не раніше 2023 року.

Крім того, пише експертка, з 2015 на 2024 рік змістилися плани запуску в серійне виробництво літака дальнього радіолокаційного виявлення та управління нового покоління А-100 «Премьер». На її думку, справа у запроваджених проти Росії міжнародних санкціях, бо саме в електроніці РФ має найбільші проблеми з імпортозаміщенням.

Через санкції проти Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) та «Ростеху» не може отримати міжнародний сертифікат новий середньомагістральний вузькофюзеляжний літак МС-21-300, який заявлений як цивільний, але може бути носієм радіолокаційного обладнання та різних систем озброєння. Внаслідок санкцій американська компанія Hexcel і японська Toray Industries припинили постачання матеріалів для композитного «чорного крила» МС-21-300.

Докладніше про це читайте в дослідженні Тетяни Гучакової «Як працюють санкції. Військова промисловість окупованого Криму», підготовленому в рамках спецпроекту «Як працюють «кримські санкції» Центру журналістських розслідувань у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.

Нагадаємо:

  • Санкції щодо РФ через окупацію і спробу анексії Криму з боку США і ЄС були введені в грудні 2014 року.
  • 25 лютого 2020 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп продовжив ще на рік пакет санкцій, введених США в 2014 році проти Росії за незаконну окупацію і анексію Криму.
  • 18 червня 2020 року Рада Європейського Союзу продовжила до 23 червня 2021 року кримські санкції.